Криштафович Микола Йосипович – доктор геології і мінералогії, педагог, професор, представник відомої Докучаєвської школи ґрунтознавців, засновник та редактор геологічного журналу.

Микола Криштафович народився 23 жовтня (04 листопада) 1866 р. у с. Фролово Духовщинського повіту Смоленської губернії Російської імперії у дворянській сім’ї. Отримав військову освіту в Московському юнкерському училищі та служив у 12-му гренадерському Астраханському полку. Ще під час військової служби захоплювався зоологією та геологією, почав займатися науковою роботою. У 1888 – 1892 рр. він прослухав курс наук на природничому відділенні фізико-математичного факультету Імператорського Московського університету та одночасно з цим працював  у Зоологічному музеї університету, у Зоологічному саду Товариства акліматизації тварин та рослин. Тоді ж Микола Криштафович почав займатися науковою роботою у Геологічному кабінеті Московського університету під керівництвом видатного геолога, палеонтолога, академіка Санкт-Петербурзької академії наук Олексія Петровича Павлова. 

У 1890 р. за пропозицією Олексія Павлова Миколу Криштафовича було обрано дійсним членом Імператорського Московського товариства випробувачів природи, а у 1892 р. – Імператорського Санкт-Петербурзького мінералогічного товариства. У тому ж році він відкрив, дослідив та визначив вік горизонту з Hoplites rjasanensis (викопні відкладення) на околицях Москви.

У 1893 р. Микола Йосипович вийшов у відставку і був запрошений професором Василем Васильовичем Докучаєвим (видатний природознавець, основоположник генетичного ґрунтознавства та зональної агрономії) обійняти посаду бібліотекара у Новоолександрійському інституті сільського господарства та лісівництва (м. Нова Олександрія тепер – м. Пулави, Польща).

У 1894 р. на 9 з’їзді Російських натуралістів та лікарів Микола Криштафович виступив з ініціативою створення геолого-мінералогічного журналу, в якому буде публікуватися переважно бібліографія з даної тематики, звіти про експедиції, екскурсії, відрядження, про стан природознавчих музеїв, кабінетів, приватних колекцій тощо. Отримавши дозвіл від Міністерства внутрішніх справ Росії, він у 1896 р. опублікував перший випуск журналу «Ежегодник по геологии и минералогии России». Микола Йосипович був незмінним редактором та укладачем журналу, автором багатьох статей, складав систематичні покажчики літератури з геології, мінералогії, стратиграфії тощо. Журнал виходив друком паралельно російською, французькою (іноді німецькою) мовами протягом 20 років (1896 – 1916 рр.), усього побачили світ 154 випусків, що складали 17 томів, а на його сторінках опублікували свої статті понад 100 спеціалістів.

Паралельно з видавницькою діяльністю Микола Йосипович займався і науково-дослідною. Так, у 1895 р. за дорученням Василя Докучаєва відбирав зразки ґрунтів на території Гродненської, Віленської та Ковенської губерній, вивчав юрські відкладення м. Луков (Польща), крейдові відкладення Люблінської та Радомської губерній, проводив вишукування в Любліні та його околицях з метою забезпечення міста водою.

У 1899 р. Рада Ерлангенського університету присудила Миколі Криштафовичу вчене звання доктора філософії.

Протягом 1903–1904 рр. провів геологічні дослідження стоянок палеолітичної людини у Центральній Росії, Криму, на Північному Кавказі та у Польщі. У період 1904–1910 рр. знайомився з геологією Туреччини, Греції, Сирії, Палестини, Єгипту, Італії, Угорщини, Болгарії, Румунії. У 1914 р. на прохання Херсонської губернської земської управи керував роботою Гідрогеологічної експедиції.

З початком Першої світової війни Новоолександрійський інститут сільського господарства та лісівництва був евакуйований у Харків. Микола Йосипович переїздить до Харкова у 1915 р., залишивши у Новій Олександрії свою надзвичайно багату палеонтологічну колекцію та бібліотеку, яка до того часу нараховувала близько 67 тисяч томів.

У Харкові продовжив видавати «Ежегодник по геологии и минералогии России» та ініціював створення Геологічного товариства, розробив та опублікував на його сторінках проєкт уставу, до розробки якого долучив професорів Дмитра Миколайовича Соболєва (геолог і палеонтолог, доктор геолого-мінералогічних наук, заслужений діяч науки і техніки УСРР) та Володимира Івановича Лучицького (геолог і петрограф, доктор геолого-мінералогічних наук, дійсний член АН УРСР, Заслужений діяч науки УРСР). У той час організувати Геологічне товариство не вийшло, але Микола Криштафович був одним з членів-засновників Російського палеонтологічного товариства (нині Всеросійське палеонтологічне товариство).

У Харкові Микола Криштафович розпочав свою педагогічну діяльність. З 1915-1920 рр. – приват-доцент Харківського університету. У 1919 р. Рада Донського університету присудила йому ступінь доктора геології і мінералогії Honoris causa (науковий ступінь, який присуджено без захисту дисертації у випадку очевидної значимості номінанта, видатним науковцям та діячам на знак пошани та визнання внеску в науку). З цього часу Микола Криштафович одночасно викладав у різних навчальних закладах Харкова. У 1920 р. йому присудили звання ад’юнкт-професора Академії теоретичних знань (так називався Харківський університет у 1920 – 1921 рр.). Тут он читав курси лекцій «Льодовиковий період у зв’язку з історією флори та фауни», «Давні та нові космогонії», «Еволюція органічної та неорганічної природи». У 1920–1922 рр. також читав курс лекцій з геології на інженерно-будівельному факультеті Харківського технологічного інституту. З 1920 по 1930 рр. читав лекції з кристалографії, мінералогії, петрографії, історичної та динамічної геології, палеонтології, гідрогеології у Харківському (колишньому Новоолександрівському) інституті сільського господарства та лісівництва, з 1924 р. – професор кафедри геології і гідрогеології цього інституту.  

З 1925 по 1932 рр. Микола Криштафович завідував секцією гідрогеології у Науково-дослідному інституті геології Харківського університету. Проводив гідрогеологічні дослідження мінеральних джерел 41 Мелітопольського газоносного району, Слов’янського та Бердянського курортів.

Микола Йосипович займався науковою роботою до кінця свого життя. Опублікував 95 робіт, більшість з яких присвячена бібліографії, четвертинній геології та гідрогеології, спілкувався та активно листувався з багатьма видатними науковцями свого часу, наприклад:

– з Володимиром Івановичем Вернадським  (природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, вчення про біосферу, ноосферу, космізм; академік Імператорської академії наук; один із засновників Української академії наук, її дійсний член (від 1918) та перший голова-президент; засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського); організатор та директор Радієвого інституту, Біохімічної лабораторії (зараз Інститут геохімії й аналітичної хімії імені В. І. Вернадського РАН); почесний член багатьох академій (Паризької, Чеської, низки інших) та наукових товариств). Володимир Вернадський у своїх щоденниках писав, що був з Миколою Криштафовичем у добрих стосунках, він став справжнім вченим; залишилися та були опубліковані листи Миколи Криштафовича до Володимира Вернадського (В. І. Вернадський і Україна: з листування. Кн. 2 : К–Я. Офіційне. Родинне / Авт. та упоряд.: C. М. Кіржаєв, К. Є. Новохатський, Л. М. Яременко, H. М. Глушенок, Л. І. Завалішина, H. М. Зубкова, Д. І. Курас, Р. О. Марценюк. Київ, 2019. 1040 с.)

– з Василем Васильовичем Докучаєвим;

– з Олексієм Петровичем Павловим;

– з Марією Василівною Павловою (українська палеонтологиня та палеозоологиня, докторка зоології, академік ВУАН (нині НАН України), почесна член АН СРСР, перша жінка-професорка, котра очолила кафедру палеонтології Московського університету);

– з Василем Олексійовичем Городцовим (один з фундаторів археологічної науки, Заслужений діяч науки РРФСР, доктор історичних наук, професор);

– з Олександром Петровичем Карпінським (геолог, петрограф, перший виборний президент Російської академії наук, президент Академії наук СРСР, дійсний член ВУАН).

Микола Йосипович Криштафович помер 4 січня 1941 р. у Харкові.

Його ім’ям названо вид нижньокрейдових амонітів (підклас вимерлих головоногих молюсків) Subalpinites krischtafowitschi Mitta.

У Центральному державному науково-технічному архіві України зберігається фонд особового походження Криштафовича Миколи Йосиповича (Р-255), в якому зібрані 549 одиниць зберігання за 1851 – 1931 рр. Документи надійшли до архіву у 2012 р., систематизовані по п’яти розділах: «Документи наукової та творчої діяльності»; «Документи службової діяльності»; «Епістолярій (особистий, службовий)»; «Зображувальні документи (малюнки)»; «Документи, зібрані фондоутворювачем для роботи». Документи об’єднані за тематичними ознаками. Здебільшого це авторські рукописи матеріалів до наукових досліджень, пошуків, доповідей, лекцій, статей, виписки з літературних джерел, бібліографія, систематичні покажчики літератури, програми викладання по різним дисциплінам та протоколи наукових нарад тощо.

1. Астероїди. [Б. д.]. (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 1-1 зв.)

2. Всесвіт. [Б. д.]. (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 6. Арк. 1-1 зв.)

3. Нептун. [Б. д.]. (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 27. Арк. 1-1 зв.)

4. Сонце. [Б. д.]. (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 40. Арк. 1, 10)

5. Будова Всесвіту за поглядами давніх. [Б. д.]. (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 45. Арк. 1 зв.)

6. Будова Всесвіту за поглядами давніх. [Б. д.]. (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 45. Арк. 2)

7. Виникнення світу. Давні культурні народи. Атланти. [Б. д.]. (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 64. Арк. 2)

8. Виникнення світу. Давні культурні народи. Друїди. [Б. д.]. (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 65. Арк. 1)

9. Виникнення світу. Сучасні народи. [Б. д.]. (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 102. Арк. 1, 1 зв.)

10. Безкінечність Всесвіту. Чи безмежний він? [Б. д.]. (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 109. Арк. 1, 1 зв.)

11. Homo sapiens. [Б. д.]. (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 113. Арк. 4, 4 зв.)

12. Малюнок розрізу черепа первісного австралійця. [Б. д.]. (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 113. Арк. 6)

13. Homo rhodesiensis A. Smith Woodward. Малюнок черепа родезійської людини з фотографії Артура Сміта Вудварда. [Б. д.]. (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 113. Арк. 7)

14. Фото черепа родезійської людини. (Фото Джима Ді Лорето та Дон Херлберт, Смітсонівський інститут). https://humanorigins.si.edu/evidence/human-fossils/fossils/kabwe-1

15. Походження людини. [Б. д.]. (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 113. Арк. 18)

16. Походження людини. [Б. д.]. (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 113. Арк. 19)

17.  Костенківська палеолітична стоянка. [Б. д.]. (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 114. Арк. 1, 1 зв.)

18. Схема геологічних кордонів. [Б. д.]. (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 145. Арк. 1)

19. Розвиток життя на землі (таблиця Германа Креднера). [Б. д.]. (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 145. Арк. 2 )

20. Будова матерії та еволюція матерії у Всесвіті та як наслідок у будові Землі. [Б. д.]. (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 168. Арк. 1 )

21. Будова матерії за Дж. Дж. Томсоном. [Б. д.]. (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 168. Арк. 21, 21 зв. )

22. Будова матерії за Дж. Мартіном [Книга Джефрі Мартіна «Чудеса та завоювання сучасної хімії»]. [Б. д.] (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 168. Арк. 33)

23. Будова матерії за Дж. Мартіном [Книга Джефрі Мартіна «Чудеса та завоювання сучасної хімії»]. [Б. д.] (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 168. Арк. 33 зв.)

24. Будова матерії за Дж. Мартіном [Книга Джефрі Мартіна «Чудеса та завоювання сучасної хімії»]. [Б. д.] (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 168. Арк. 34)

25. Малюнки елементарних частинок за Гюставом Ле Боном та підписи до них. [Б. д.] (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 168. Арк. 113, 113 зв.)

26. Будова матерії та еволюція матерії у Всесвіті. Список літератури. [Б. д.] (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 201. Арк. 1, 1 зв., 2, 2 зв.)

27. Раси людства. За Цольшан Ігнац («Расова проблема (З теоретичним обґрунтуванням єврейського питання»). Видавництво «Современные Проблемы». М. 1913-1914. [Б. д.] (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 226. Арк. 1, 1 зв.)

28. Звіт про роботу Донецької Гідрологічної експедиції Бюро з вивчення та дослідження підземних вод за липень 1929 р. [1929 р.] (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 267. Арк. 1, 1 зв.)

29. Звіт про роботу другої Донецької Гідрогеологічної експедиції Бюро з вивчення та дослідження підземних вод за липень 1929 р. (Начальник другої партії гірничий інженер С. В. Троянський). [1929 р.] (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 268. Арк. 1, 1 зв.)

30. М. Харків. [Б. д.] (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 323. Арк. 1, 1 зв.)

31. М. Харків. [Б. д.] (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 323. Арк. 2, 2 зв.)

32. Геологічна карта Кримського півострова. [Б. д.] (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 375. Арк. 19)

33. Програма гідрологічних вишукувань Слов’янських мінеральних озер на 1926 р. [Б. д.] (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 450. Арк. 1)

34. Мистецтво людини кам’яного віку. (Публічна лекція 30 березня 1924 р. у Харківському художньому училищі на користь В. В. Лук’янова та інших недостатніх учнів профшколи). [1924 р.]. (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 475. Арк. 1, 1 зв., 2, 2 зв.)

35. Лист декану інженерно-меліоративного факультету Харківського сільськогосподарського інституту від Миколи Криштафовича. [Б. д.] (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 546. Арк. 1.)

36. Робочий план викладення мінералогії та генеалогії на агрономічному факультеті Харківського інституту сільського господарства та лісівництва. 1928 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 547. Арк. 9)

37. Відбиток печатки на робочому блокноті Миколи Криштафовича. [Б. д.] (ЦДНТА України. Ф. Р-255. Оп. 1. Од. зб. 538. Арк. 25)