5 лютого відзначається 90-річний ювілей надзвичайно талановитого вченого, новатора та практика в області нафтогазової геології. Олександр Миколайович Істомін – доктор геолого-мінералогічних наук (док. 14), академік, член Президії Української нафтогазової академії, Заслужений працівник промисловості України (1993 р.) (док. 21), керівник відділення нетрадиційних методів підготовки нафтогазоресурсної бази Української нафтогазової академії та один з засновників цього відділення, начальник відділу газових ресурсів Українського науково-дослідного інституту природних газів (УкрНДІгаз); має почесні звання «Почесний розвідник надр» (1998р.) (док. 26), «Почесний робітник «Укргазвидобування» (1999 р.), нагороджений медаллю В. І. Лучицького за заслуги у розвідці надр України (2003 р.) (док. 30), дипломом «Лідер паливно-енергетичного комплексу 2003 р.» в номінації «Вчений» тощо.

У Центральному державному науково-технічному архіві України (ЦДНТА України) зберігається фонд особового походження Олександра Істоміна Р-241:

https://cdnta.archives.gov.ua/images/opis/CDNTAU_P-241_1.pdf

Фонд налічує 204 одиниці зберігання за 1933-2005 рр. та повною мірою репрезентує життя та діяльність видатного науковця. Документи до архіву були передані його дружиною, Лідією Петрівною Істоміною, кандидатом біологічних наук, ентомологом, фонд особового походження якої також зберігається у ЦДНТА України (Ф. Р-242):

 https://cdnta.archives.gov.ua/images/opis/CDNTAU_P-242_1.pdf

Олександр Істомін (05.02.1933 – 27.09.2005) народився у Харкові у родині службовця (док. 16). Батько, Микола Істомін – відомий спортсмен-лижник, тренер та засновник спортивної школи молоді, передав синові любов до спорту. Ще навчаючись у школі, Олександр захопився лижним спортом, брав участь у змаганнях, був одним з кращих лижників Харкова серед школярів. Протягом усього життя спорт займав важливе місце у його житті – лижі, велоспорт, легка атлетика, байдаркове веслування. У 1951 році закінчив школу № 49 та склав вступні іспити на геологічний факультет Харківського державного університету імені О. М. Горького (тепер – ХНУ імені В. Н. Каразіна). Ще студентом, працюючи над дипломом, Олександр Істомін здійснив перше відкриття – завдяки споро-пилковому аналізу він встановив нижньо-сарматський вік відкладень полтавського ярусу в Україні.

По закінченні університету працює в Українському тресті нерудних копалин «Укргеолнеруд», спочатку – інженером-геологом, а потім – начальником геологорозвідувальної партії. Займався зйомкою, пошуками та розвідкою сировини для будівельних матеріалів та захисту запасів копалин.

У 1959 р. Олександр Істомін був переведений у Семипалатинську комплексну геологорозвідну експедицію (Казахстан), де працював старшим геологом та головним геологом Семейтауської геологорозвідної партії. Під його керівництвом було знайдено низку родовищ мінеральної сировини – вітрофірів, мармуру, графіту, солі, вугілля, керамічної сировини, будматеріалів,  виконано пошукові роботи, в процесі яких виявлено велике кобальт-нікелеве родовище у лівобережній частині Семипалатинської області. За матеріалами досліджень у 1965 р. в Інституті геологічних наук імені К. І. Сатпаєва МОН Казахської РСР Олександр Істомін успішно захистив кандидатську дисертацію на тему: «Семейтауський вулканогенний комплекс та шляхи практичного використання його порід» (док. 4-7). У роботі було розроблено принципово нову стратиграфічну послідовність утворення порід, за відбитками викопної флори встановлено нижньотріасовий вік порід Семейтауського комплексу в Казахстані.

У 1965–1966 рр. працював старшим інженером, старшим науковим співробітником лабораторії слюди Всесоюзного науково-дослідного інституту синтезу мінеральної сировини (м. Москва, м. Олександрів Володимирської області).  

 У 1966 р. Олександр Істомін повернувся до м. Харкова та почав працювати в Українському науково-дослідному інституті природних газів УкрНДІгаз, якому присвятив чотири десятиліття свого життя. Тут він працював на посадах старшого наукового співробітника, завідувача лабораторії, завідувача відділу газових ресурсів. Під час роботи в інституті Олександр Істомін здійснив обґрунтування ресурсології – напрямку у геології нафти та газу, щодо вивчення, аналізу, планування та прогнозу підготовки нафтогазової ресурсної бази з використанням системного підходу та математичних методів (1966 – 1978).

З кінця 1960-х рр. Олександр Істомін запровадив в інституті напрям застосування геолого-статистичного аналізу підготовки ресурсів газу, а його розробки переросли в дисертаційне дослідження на ступінь доктора геолого-мінералогічних наук на тему: «Системний підхід і моделювання підготовки сировинної бази газової промисловості» (док. 12-13).

У 1976–1990 рр. розробив основи дорозвідки нафтогазових родовищ та виділив у самостійний етап геологорозвідувальних робіт, брав участь у її впровадженні в Україні (1976 – 2003). У 1993 р. встановив агрегативний тип нафтогазових родовищ, пов’язаних із територіальними зонами концентрації малорозмірних геологічних структур (об’єктів, площ) та обґрунтував формування внутрішньоконтинентальних регіональних структур, розробив класифікацію структур стиснення у Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) в умовах взаємодії геодинамічних напруг розтягування та субгоризонтального стиску. У 1973 – 2003 рр.  геолого-статистичними та методами порівняльної геології показав перспективи нафтогазоносності девонських відкладень ДДЗ; встановив явище палеолавинної седиментації у розрізах осадових порід ДДЗ та Донбасу.

Олександр Істомін був одним першовідкривачів газоконденсатних родовищ у ДДЗ: Веснянського, Західно-Вергунського та ін., а також нових запасів газу та нафти при дорозвідуванні Новоукраїнського, Яблунівського, Західно-Медведівського, Котляревського, Машевського, Роспашаповського та інших родовищ. У 2004 – 2005 рр. розробив та запропонував концепцію техніко-технологічного переозброєння буріння та геофізичного дослідження свердловин на газ та нафту для виявлення їх суттєвих запасів в Україні в умовах вторинних природних резервуарів.

Олександр Істомін протягом багатьох років був членом Комісії України по запасам корисних копалин, членом Центральної комісії з розробки нафтових, газових, газоконденсатних родовищ, одним із засновників Української нафтогазової академії (ГО «УНГА»), ініціатором створення та керівником відділення УНГА «Нетрадиційні методи підготовки нафтогазової бази», членом Ради геологів України. За його науковим керівництвом було захищено понад десять кандидатських та докторських дисертацій.  

Олександр Істомін був справжнім новатором, визначним науковцем. Документи вченого є важливим джерелом для вивчення історії науки та техніки, нафтогазової галузі.

Начальниця відділу використання інформації документів
Ганна Голубкіна

1. Фотоальбом випускника Харківського державного університету імені О. М. Горького Олександра Істоміна. 1956 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 117. Обкладинка)

2. Олександр Істомін. [З альбому випускника Харківського державного університету імені О. М. Горького Олександра Істоміна]. 1956 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 117. Арк. 2)

3. Диплом кандидата геолого-мінералогічних наук. 1965 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 121. Арк. 9)

4. Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата геолого-мінералогічних наук «Семейтауський вулканогенний комплекс та шляхи практичного використання його порід» (Казахська СРС, Семипалатинська обл., гори Семейтау). 1965 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 17. Обкладинка)

5. Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата геолого-мінералогічних наук «Семейтауський вулканогенний комплекс та шляхи практичного використання його порід» (Казахська СРС, Семипалатинська обл., гори Семейтау). 1965 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 17. Арк. 2)

6. Геотектонічна схема району гір Семейтау. Масштаб 1:500000. [З дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата геолого-мінералогічних наук за темою: «Семейтауський вулканогенний комплекс та шляхи практичного використання його порід». Том 2. Графіка]. 1965 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 6. Арк. 1)

7. Відпрацювання вітрофіру (кар’єр на Бабеновській ділянці). [З дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата геолого-мінералогічних наук за темою: «Семейтауський вулканогенний комплекс та шляхи практичного використання його порід». Том 1. Текст]. 1965 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 6. Арк. 8)

8. Фото Олександра Істоміна зі співробітниками. 1967 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 121. Арк. 1)

9. Перелік наукових праць Олександра Істоміна. 1969 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 8. Арк. 15-18)

10. Фото Олександра Істоміна під час наради за темою: «Забезпечення ресурсами газу Української РСР у Х п’ятирічці» у будинку «Техніки» у Львові. 25.05.1976 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 124. Арк. 1)

11. Фото Олександра Істоміна під час наради за темою: «Забезпечення ресурсами газу Української РСР у Х п’ятирічці» у будинку «Техніки» у Львові. 25.05.1976 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 124. Арк. 2)

12. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геолого-мінералогічних наук за темою: «Системний підхід та моделювання підготовки сировинної бази газової промисловості». Том 1 (текст). 1977 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 9. Арк. 1)

13. Карта нафтогазової зональності Дніпровсько-Донецької западини та Української частини Донбасу. [З дисертації на здобуття наукового ступеня доктора геолого-мінералогічних наук за темою: «Системний підхід та моделювання підготовки сировинної бази газової промисловості». Том 1 (текст)]. 1977 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 9. Арк. 117)

14. Диплом доктора геолого-мінералогічних наук Олександра Істоміна. 18.01.1980 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 19. Арк. 4)

15. Опис винаходу до авторського свідотства «Спосіб оконтурювання соляних штоків, що мають козирки». Автори: Олександр Істомін, Микола Бринза, Діна Сороченко, Григорій Глова, Людмила Решетняк, Михайло Ульянов.1980 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 21. Арк. 2)

16. Автобіографія Олександра Істоміна. 10 вересня 1983 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 61. Арк. 4, 4 зв.)

17. Довідка з місця роботи – Українського науково-дослідного інституту природних газів «УкрНДІгаз» Олександру Істоміну. 24.09.1983 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 70. Арк. 1, 1 зв.)

18. Авторське свідотство на винахід «Спосіб відкриття розрізу гірських порід». Автори: Олександр Істомін, Євген Кучерук, Олександр Бобошко, Микола Дудко, Микола Бринза. 1985 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 21. Арк. 8)

19. Стаття Олександра Істоміна «Геодинаміка та шляхи виявлення нових нафтогазових пасток» у щоквартальному збірнику «Нафтова і газова промисловість». 1989 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 13. Арк. 2)

20. Диплом дійсного члена Української нафтогазової академії. 20 жовтня 1992 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 22. Арк. 3)

21. Почесне звання «Заслужений працівник промисловості України». 8 вересня 1993 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 23. Арк. 1)

22. Відповіді на анкету для включення Олександра Істоміна у довідник «Люди досягнень». 1995 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 45. Арк. 3)

23. Відповіді на анкету для включення Олександра Істоміна у довідник «Люди досягнень» англійською мовою. 1995 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 45. Арк. 3)

24. Звіт про результати науково-виробничого відрядження групи спеціалістів нафтогазової промисловості України до Китаю (КНР, Сичуанська провінція Ченду, Гуанхан, Дзумба) 27 березня – 10 квітня 1996 р. 1996 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 95. Обкладинка)

25. Науково-виробнича інформація, здійснена Китайською стороною (основні положення). [Зі звіту про результати науково-виробничого відрядження групи спеціалістів нафтогазової промисловості України до Китаю (КНР, Сичуанська провінція Ченду, Гуанхан, Дзумба) 27 березня – 10 квітня 1996 р.]. 1996 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 95. Арк. 7-8)

26. Диплом про присвоєння Олександру Істоміну звання «Почесний розвідник надр». 1998 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 26. Арк. 4)

27. На фото: Олександр Істомін, Михайло Ульянов, Олег Яковлев, Олександр Лур’є. 1999 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 121. Арк. 9)

28. Фото Олександра Істоміна під час доповіді у НАН України, Київ. 10.10.2001 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 121. Арк. 16)

29. Посвідчення до медалі В. І. Лучицького за заслуги у розвідці надр України. 25 березня 2003 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-241. Оп. 1. Од. зб. 25. Арк. 1)