В Центральному державному науково-технічному архіві України (ЦДНТА України) зберігаються звіти про роботи Українського науково-дослідного та проєктного інституту цивільного сільського будівництва «УкрНДІПроцивільсільбуд» (нині УкрНДПІцивільбуд). Хронологічно документи охоплюють період 1970-х років.
Основними напрямами діяльності установи були наукові дослідження та проєктування в області районного планування та забудови сільських населених пунктів на території України, дослідження та експериментальне проєктування зі створення нових типів житлових та громадських будівель, узагальнення досвіду комплексного експериментально-показового будівництва та впровадження його результатів у масове будівництво.Українські вчені проводили роботу повного циклу з питань сільського будівництва: від аналізу існуючих населених пунктів: типів будинків (док. 1), умов життя сільських обивателів, до розробки пропозицій та рекомендацій щодо конструктивних змін з подальшою апробацією висновків на практиці в експериментально-показових селах. Спроєктовано та реалізовано такі проєкти населених пунктів у різних регіонах країни.
Кожне село протягом історії свого існування проходить кілька основних стадій розвитку від невеликого поселення до селища. За позитивної динаміки народжуваності, сальдо міграції, кліматичних умов та багатьох інших соціально-економічних факторів сільський населений пункт або вмирає, або зростає, маючи перспективу стати містом.
За високих темпів урбанізації, що підштовхуються неухильним зростанням науково-технічного прогресу, на карті з кожним роком сіл стає дедалі менше. У зв'язку з цим, перед науковцями перманентно стоїть завдання-виклик, зробити все можливе, щоб якнайбільше людей у сільській місцевості залишалося, а ті, хто виїхав, згодом поверталися. Рекомендації та розробки УкрНДІПроцивільсільбуду були спрямовані саме на досягнення цієї глобальної мети.
Насамперед рекомендувалося подбати про те, щоб сільські жителі були забезпечені всім необхідним: продовольчими, технічними та речовими магазинами. Була в найближчій доступності мережа закладів освіти повного циклу з подальшою перспективою працевлаштування – до прикладу можна навести таку доволі типову схему: школа, підприємство та профільне училище при ньому.
Приватні садиби повинні гармонійно поєднуватися з комплексними багатоквартирними будинками. Так, найперспективнішим видом житлового будівництва вчені називали великі малоповерхові панельні будинки, виготовлені з блоків. Найбільше застосування отримали проєкти секційних будівель, які розраховані на кількість квартир від восьми до шістнадцяти з одно-, дво- чи трикімнатним плануванням.Варто звернути увагу на такий момент, що база для об'ємно-блочного будівництва в Україні у сільській місцевості включає до свого складу Миколаївський, Дніпропетровський та Богодухівський заводи. Продукція кожного з цих підприємств відрізняється габаритами та функціональними особливостями (показниками теплопровідності, вологостійкості тощо). Залежно від особливостей території необхідно обирати найбільш підходящі типи блоків та інших будівельних матеріалів.
Завдяки цьому ціна на забудову у кожній області України була різною. Так, найдешевше було побудувати будинок у Луганській (раніше Ворошиловградській) області, найбільше коштів при розрахунку на 1 м2 потрібно було витратити жителям Чернігівської області. Примітно, що у Харківській та Київській областях витрати у 70-ті роки ХХ століття вирізнялися своєю демократичністю (док. 2).
Науковці рекомендували при проєктуванні житлових будинків враховувати регіональну специфіку клімату та етнокультурних традицій. Так, наприклад, у селах Криму поширені будинки зі стінами із блоків пильного вапняку. Квартири в них справляють сприятливе враження: просторі кімнати, затишні кухні, комори, вбудовані шафи, великі лоджії. Літні кухні та веранди були особливо популярні і широко поширені здебільшого саме у південно-східних регіонах України (док. 3).
Варто враховувати той факт, що житлові будинки, які застосовуються у міській забудові, за своїми типологічними характеристиками не відповідають умовам сільського життя (док. 4).
Закономірним наслідком поступового стирання кордонів між умовами проживання у міській та сільській місцевості є поступове скорочення кількості типів житла та їх проєктів.
Блокова структура є одним із найефективніших рішень планувальної організації будівель, що відповідають сучасним вимогам і набули останніми роками широкого поширення. Її перевагою є можливість набирати з окремих блоків будівлі того складу та тієї потужності, які потрібні за місцевих умов. Особливо зручний цей прийом для великих будівель або приватних будиночків з можливістю сезонного розширення.
Застосування блокової структури дозволяє при обмеженій кількості проєктів досягти більшої композиційної різноманітності, забезпечити черговість будівництва, можливість подальшого розширення та зручність прив'язки до рельєфу. Такий підхід до будівництва у сільській місцевості є універсальним, оскільки підходить як для індивідуального домобудування, так і для об'єктів цивільного будівництва: шкіл, лікарень, торгових центрів, закладів громадського харчування тощо.
Фахівці УкрНДІПроцивільсільбуду виділили кілька основних прийомів структурування елементів проєкту: функціональні блоки, блоки-підприємств (компаній) та блоки-яруси.
Прикладом застосування структури першого типу є будинок дитячого садка-ясел, збудований у селі Майське (АР Крим) (док. 5). Складається він із системи взаємопов'язаних двоповерхових блоків, по секціях розведені господарсько-службові приміщення та кабінети дитячих груп. Проєкт розрахований на перебування двох ясельних та чотирьох дошкільних дитячих груп як у денний, так і у нічний час. При цьому комплектація груп може бути легко змінена. Усі приміщення, розміщені на перших поверхах, мають додаткові власні виходи. Враховуючи кліматичні умови півдня України, проєктом передбачено вентильований дах, також додано тіньові навіси для найменших дітей, що значно покращує умови перебування вихованців.
Блоки-підприємств – такий прийом використовується для компонування як різних цехів та приміщень усередині одного виробництва, так і мережі взаємопов'язаних окремих компаній, для спрощеного виробництва продукції замкнутого циклу та окремих компонентів.
Блочно-ярусна структура є ефективним проявом принципів еволюційної архітектури, що допускає поетапне зведення будівель, часткове та перспективне їх розширення, забезпечуючи на кожному етапі будівництва закінчену архітектурну композицію. Характерним прикладом такого рішення є торговельний центр (док. 6). Використовуючи такий принцип досить побудувати спочатку один рівень магазинів з посиленим фундаментом і арматурним каркасом несучих стін, а згодом зі зростанням прибутку і попиту з легкістю розширити площі за рахунок надбудови поверхів. Так, кошти, які надходять від закладів першого поверху, можна миттєво інвестувати у другий, без відриву від процесу надання послуг.
Компонування внутрішнього простору фахівцями рекомендувалося проводити за таким принципом: перший блок – комбінат побутового обслуговування (перукарні, хімчистка, пральня тощо) та готель, другий блок – магазини та їдальня, групуються всі вони навколо центральних сходів із внутрішнім або зовнішнім кутом.
Багатоцільове використання приміщень у практиці проєктування у широких масштабах з'явилося лише в середині 1970-х років. Особливо яскраво виявлялося це у проєктах клубних будинків. Так, радили використовувати фоє для проведення заходів паралельно з роботою залу для глядачів; трансформувати гурткові приміщення за допомогою рухомих перегородок та обладнати їх вбудованими меблями з метою універсального використання; підключити спортзал до основних приміщень під час проведення святкових вечорів тощо.
Більш широкі можливості у справі багатоцільового використання приміщень відкриває укрупнення громадських будівель за принципом кооперування. Так, часто зустрічаються приклади таких поєднань, як: дитячий садок зі школою, клуб із підприємством громадського харчування чи адміністративними приміщеннями тощо. Подібне кооперування не тільки знижує вартість забудови, але й значно покращує експлуатаційні якості, допускаючи раціональне використання основних приміщень. У наші дні цю схему можна спостерігати з прикладу будівель культури. Так, в архівних документах можна зустріти рекомендації щодо їх зонування, на базі яких мали розташовуватися: бібліотеки, кінотеатри, клуби, танцювальні та вуличні кіноконцертні майданчики, а у великих селах ще й зали спортивних секцій, басейни відкритого чи закритого типу, тири, вело-лижні бази, водні станції тощо. Біля яких нерідко розташовувалися сквери, парки, сади, де люди могли проводити своє дозвілля: обладнані місця для активного відпочинку (док. 7) та романтичних побачень.
Комбінувати різні типи приміщень можна не тільки в одному будинку, а й навколо центральної площі, що також є виправданим та ефективним рішенням (док. 8, 9).
Громадський центр є ядром планувальної структури та центром обслуговування населення. У зв'язку з цим раціональне розміщення його на території села є одним із основних питань. При розробці проєктів планування та забудови сіл на території України, вчені рекомендували переробляти та приводити до загального стилю зовнішній вигляд усіх будівель, які беруть участь у створенні іміджевого маркера – зовнішності центральної частини населеного пункту. Нерідко використовуються форми, характерні для народної архітектури. Вони підсилюють місцевий колорит: застосування скатних покрівель (док. 10), художньої кладки стін з буту, пісковику, черепашника, оздоблення деревом, кольоровими плитами, розмальованими під традиційний орнамент (док. 11). Прикладом такого рішення є проєкт забудови громадського центру у селі Джурів Івано-Франківської області (док. 12).
Менш вдалим прикладом використання народних традицій в архітектурі є будівля культурно-адміністративного комплексу у селі Войниха Полтавської області (док. 13). В даному випадку, на думку фахівців УкрНДІПроцивільсільбуду, забудовникам не вистачило почуття міри.
Також, пожвавлює силует забудови, робить його більш виразним використання гостроверхих дахів та інших вертикальних елементів. Так, у селі Вузлове Львівської області на будівлі культурно-адміністративного комплексу запроєктовано вежу з годинником (док. 14). Особливо повно місцевий колорит можна відобразити в оформленні інтер'єрів громадських будівель. Застосовуючи сучасні методи оздоблення та використовуючи монументально-декоративне оздоблення приміщень мотиви народної творчості.
На думку вчених УкрНДІПроцивільсільбуду, паралельно зі зведеннями нових кварталів будівель, сіл, необхідно вже наявні адаптувати під реалії та виклики навколишньої дійсності. Перебудову сільських населених пунктів рекомендувалося проводити комплексно за проєктами планування та забудови з урахуванням зведення виробничих об'єктів, житлових будинків, культурно-побутових та громадських будівель. Одночасно з цим, в обов'язковому порядку пріоритет радили віддавати створенню злагодженої мережі інженерних споруд та благоустрою територій (док. 15).
Насамперед, рекомендувалося раціонально підвищувати щільність забудови в центральній частині села, що дозволить здійснювати інженерне обслуговування спільно для груп житлової забудови та будівель громадського призначення.
Ущільнення здійснювати шляхом застосування будинків безсадибного типу, блокованих житлових будинків та зменшення приквартирних ділянок (док. 16). Якщо люди забажають розширити свій город чи сад, вони зможуть орендувати в держави додаткові ділянки у спеціально відведених при цьому площах.
При виборі типів житлових будинків та квартир та визначення їх співвідношення у забудові села фахівці УкрНДІПроцивільсільбуду рекомендували враховувати основні фактори: економічний рівень та характер розвитку господарства, його спеціалізацію; місцеві природно-кліматичні умови, систему розселення; архітектурно-будівельну традицію; соціально-демографічну структуру тощо.
У процесі проєктування забудови села, вчені звертали увагу на необхідність обов'язкового проведення аналізу економічних та соціальних факторів, чітко визначити питому вагу майбутніх секційних багатоквартирних будинків для певного контингенту населення: тих, хто мало зацікавлений у веденні особистого підсобного господарства. Відносно високий відсоток секційних будинків (док. 17) можливий тільки у забудові селищ економічно розвинених господарств, де досягнуто високого рівня обслуговування. Незважаючи на сказане вище, у забудові повинні все-таки переважати облагороджені садибні будинки, архітектурно-планувальні рішення яких враховують місцеві природно-кліматичні особливості та забезпечують необхідні умови для ведення особистого підсобного господарства (розвиненого, обмеженого або мінімального). Для сімей, які ведуть особисте підсобне господарство, слід також рекомендувати блоковані будинки – одноповерхові та двоповерхові (з квартирами на двох рівнях або поверхово) (док. 18).
У звітах УкрНДІПроцивільсільбуду виділяється кілька основних типів садибних будинків та відповідних варіацій внутрішнього планування, які поширені на території України та є найбільш підходящими для проєктування житла у перспективі. До них відносяться: одноповерхові блоковані двох, чотирьох, шести квартирні з однією або двома кімнатами; двоповерхові одноквартирні з чотирма та п'ятьма кімнатами (док. 19); мансардні двох – чотирьох квартирні та будинки з напівізольованими квартирами для двох родинних сімей; чотирьох поверхові багатоквартирні будинки для малосімейних (док. 20).
Для зазначених типів будівель рекомендувалося використовувати різні схеми блокування (док. 21).
Слід зазначити, що блоковані багатоквартирні будинки в сільській місцевості відрізнялися ще й за типом розташування квартир. Так, в одних будинках було поверхове планування розміщення кімнат (док. 22), а в інших – ярусне. У другому типі частина кімнат розташовувалася на першому, а частина на другому поверсі, з'єднувалися рівні за допомогою внутрішніх сходів.
Також вченими розглядалися варіанти будівництва одноповерхових будинків за килимовим принципом (док. 23). При такому рішенні індивідуального будівництва будинки поєднуються між собою в єдиний комплекс, при цьому кожна сім'я має свій окремий вихід і загальний внутрішній коридор, який може бути використаний, наприклад, для обладнання комори для консервації або речей. В таких будинках як правило, були просторі квартири, з цікавим, збалансованим і зручним внутрішнім плануванням (док. 24).
На складному рельєфі цокольні поверхи можуть використовуватись під допоміжні приміщення: літні кухні, льохи, комори тощо.
Для ведення обмеженого господарства при блокованому будинку площа приквартирної ділянки оптимально становить 0,06 га. Розміри приміщень для худоби та птиці при розвиненому господарстві оптимально до 25 м2, при мінімальному – до 6 м2. Розташовані такі типи споруд можуть як на окремих територіях (док. 25), так й у блокованому виді з житловими приміщеннями (док. 26). Слід зазначити, що у 70-ті роки ХХ століття загалом 22% жителів сіл вели активне сільське господарство, тримали корову. Більшість (55%) віддавало перевагу життю в індивідуальному садибному будинку (док. 27, 28), а не в квартирі.
Одним із напрямків роботи УкрНДІПроцивільсільбуду було створення, вивчення та модернізація типових проєктів будівель. Вчені проводили широкий пласт аналітичної роботи, метою якої було виявлення сильних та слабких сторін існуючих рішень.
Так, наприклад, типовий проєкт (ТП) 970-1-А мав збалансоване планування: зручний зв'язок кухні з ділянкою, а спільної кімнати з вулицею, через прихожу. Однак, такий варіант мав і свої протиріччя: було передбачено розміщення ванної кімнати на другому поверсі, з одного боку – це покращення комфортних умов, а з іншого – для категорій сімей, які ведуть господарство, після активної, маркої роботи підніматись на другий поверх для водних процедур не є ефективним рішенням. Зв'язок спальні з відкритою лоджією покращує мікроклімат цього приміщення, причому для південного клімату недолік – відсутність літнього приміщення. Відкриті або засклені веранди в літній період розширюють функції житлових приміщень або кухні-їдальні. Недоліком даного проєкту будинків є відсутність другої комори, вбудованих шаф у передпокої та кухні (док. 29).
Для типових проєктів індивідуального житлового будівництва, що рекомендувалися, характерні одноповерхові одноквартирні житлові будинки з трьома – чотирма кімнатами (док. 30), які блокуються з господарською прибудовою, в ній розміщена літня кухня, комора, сарай для птиці. Крім того, розроблялися цікаві проєкти котеджів (док. 31), варіації внутрішнього планування приміщень та встановлення меблів (док. 32).
Підводячи підсумок, варто зазначити, що розробки інституту УкрНДІПроцивільсільбуду були спрямовані на те, щоб українські села стали ще краще, їх проєктувальні рішення стали іміджевим маркером національної ідентичності на міжнародному рівні. Багато в чому розробки випереджали свій час, представляють не тільки історичну цінність, а і виступають у ролі базису для розробок на користь прогресивного майбутнього нашої країни. Завдяки зусиллям співробітників ЦДНТА України видатні досягнення вітчизняної наукової думки зібрані та надійно збережені, як скарб для прийдешніх поколінь.
Провідний архівіст відділу використання інформації
документів ЦДНТА України
Тимур Андреєв
1. Перелік серій типових проєктів житлових будинків, за якими велося будівництво у сільській місцевості 1970 року.
[Зі звіту на тему № 0.55.327д: «Розробка пропозицій щодо індустріальних типів житлових будинків для будівництва в селах УРСР на період 1976-1980 рр.».
Розділ Д: «Схема проєктно-будівельного районування території Української РСР програми-завдання на проєктування серій типових проєктів сільських житлових будинків для будівництва в 1976-1980 рр.»]. 1973 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 55. Арк. 82)
2. Вартість 1 м2 житлової площі у сільській місцевості УРСР з централізованого будівництва (у радянських рублях).
[Зі звіту на тему № 0.55.327д: «Розробка пропозицій щодо індустріальних типів житлових будинків для будівництва в селах УРСР на період 1976-1980 рр.».
Розділ Д: «Схема проєктно-будівельного районування території Української РСР програми-завдання на проєктування серій типових проєктів сільських житлових будинків для будівництва в 1976-1980 рр.»]. 1973 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 55. Арк. 83)
3. Поширення веранд та літніх кухонь в українських селах.
[Зі звіту на тему № 0.55.327д: «Розробка пропозицій щодо індустріальних типів житлових будинків для будівництва в селах УРСР на період 1976-1980 рр.».
Розділ Д: «Схема проєктно-будівельного районування території Української РСР програми-завдання на проєктування серій типових проєктів сільських житлових будинків для будівництва в 1976-1980 рр.»]. 1973 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 55. Арк. 92-93)
4. Приклад використання переробленої великопанельної міської серії 1-464А для будівництва у сільській місцевості.
[Зі звіту на тему № 5: «Розробка пропозиції щодо індустріальних типів житлових будинків для будівництва в селах Української РСР на період 1976-1980 рр.».
Розділ: «Ілюстрована програма на розробку серій проєктів житлових будинків із великих блоків /1-2 кВ., блокованих та будинків для малосімейних/»]. 1975 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 86. Арк. 14)
5. Ясла-садок блокової планувальної структури на 140 місць. Експериментальний проєкт № 21-61. Загальний вид будівель.
[Зі звіту на тему № 0.55.328а: «Пропозиції щодо вдосконалення типів громадських будівель, їх планувальні структури та формування громадських центрів за 1972 рік»]. 1972 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 50. Арк. 1а)
6. Етапи добудови розширення магазинів торгового центру блочно-ярусної структури.
[Зі звіту на тему № 0.55.328а: «Пропозиції щодо вдосконалення типів громадських будівель, їх планувальної структури та формування громадських центрів за 1972 рік»]. 1972 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 50. Арк. 9)
7. Селище Шляхове Херсонської області. Шаховий майданчик в парку.
[Зі звіту на тему № 0.55.326а: «Виявлення тенденцій зміни демографічної структури та розвитку сільського населення з урахуванням науково-технічного прогресу у сільськогосподарському виробництві на 1976, 1980 і 1990 рр.».
Розділ 1 «Тенденції зміни демографічної структури та соціального розвитку сільського населення на 1976, 1980 та 1990 рр.»]. 1976 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 57. Арк. 29)
8. Селище Кодаки Київської області. Приклад раціональної архітектурно-планувальної організації громадського центру та масштабної його забудови, що має єдине стильове трактування.
[Зі звіту на тему № 9: «Розробка та узагальнення досвіду проєктування, будівництва та експлуатації експериментально-показових та інших сіл Української РСР
та підготовка положення щодо його використання у масовому сільському будівництві».
Розділ 2: «Пропозиції щодо впровадження позитивних результатів будівництва експериментально-показових та інших сіл у проєктуванні та масове сільське будівництво на прикладі закінчених комплексів»]. 1976 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 2. Од. зб. 38. Арк. 18)
9. Селище Єлизаветівка Запорізької області. Архітектурно-просторове рішення громадського центру, функціональні зони вирішені на одному рівні.
[Зі звіту на тему № 9: «Розробка та узагальнення досвіду проєктування, будівництва та експлуатації експериментально-показових та інших сіл Української РСР
та підготовка положення щодо його використання у масовому сільському будівництві».
Розділ 2: «Пропозиції щодо впровадження позитивних результатів будівництва експериментально-показових та інших сіл у проєктуванні та масове сільське будівництво на прикладі закінчених комплексів»]. 1976 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 2. Од. зб. 38. Арк. 21)
10. Індивідуальний житловий будинок у Кострина Закарпатської області. Фасад, план будівництва та генеральний план ділянки.
[Зі звіту на тему: «Натуральні обстеження зразково-показових сіл та народного житла Української РСР»]. 1973-1974 рр.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 65. Арк. 19)
11. Селище Шляхове Херсонської області. Житловий будинок, фанерований кольоровими плитами: загальний вигляд та фрагменти орнаменту /індивідуальне будівництво/.
[Зі звіту на тему № 0.55.326а: «Виявлення тенденцій зміни демографічної структури та розвитку сільського населення з урахуванням науково-технічного прогресу у сільськогосподарському виробництві на 1976, 1980 і 1990 рр.».
Розділ 1 «Тенденції зміни демографічної структури та соціального розвитку сільського населення на 1976, 1980 та 1990 рр.»]. 1976 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 57. Арк. 51)
12. Громадський центр села Джурів Івано-Франківської області. Загальний вигляд.
[Зі звіту на тему № 0.55.328а: «Пропозиції щодо вдосконалення типів громадських будівель, їх планувальної структури та формування громадських центрів за 1972 рік»]. 1972 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 50. Арк. 25)
13. Будівля культурно-адміністративного комплексу у селі Войниха Полтавської області. Загальний вигляд.
[Зі звіту на тему № 0.55.328а: «Пропозиції щодо вдосконалення типів громадських будівель, їх планувальної структури та формування громадських центрів за 1972 рік»]. 1972 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 50. Арк. 26)
14. Будівля культурно-адміністративного комплексу у селі Вузлове Львівської області. Загальний вигляд.
[Зі звіту на тему № 0.55.328а: «Пропозиції щодо вдосконалення типів громадських будівель, їх планувальної структури та формування громадських центрів за 1972 рік»]. 1972 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 50. Арк. 27)
15. Приклади комплексного вирішення планування та забудови сіл: а) Борівське Луганської області; б) функціональне зонування села Коробки Херсонської області.
[Зі звіту на тему № 9: «Розробка та узагальнення досвіду проєктування, будівництва та експлуатації експериментально-показових та інших сіл Української РСР
та підготовка положення щодо його використання у масовому сільському будівництві».
Розділ 2: «Пропозиції щодо впровадження позитивних результатів будівництва експериментально-показових та інших сіл у проєктуванні та масове сільське будівництво на прикладі закінчених комплексів»]. 1976 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 2. Од. зб. 38. Арк. 9)
16. Селище Єлизаветівка Запорізької області. Приклад чіткого функціонального зонування території населеного пункту.
[Зі звіту на тему № 9: «Розробка та узагальнення досвіду проєктування, будівництва та експлуатації експериментально-показових та інших сіл Української РСР
та підготовка положення щодо його використання у масовому сільському будівництві».
Розділ 2: «Пропозиції щодо впровадження позитивних результатів будівництва експериментально-показових та інших сіл у проєктуванні та масове сільське будівництво на прикладі закінчених комплексів»]. 1976 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 2. Од. зб. 38. Арк. 11)
17. Двоповерховий селекційний будинок /побудований до експериментального комплекса/.
[Зі звіту на тему № 0.55.326а: «Виявлення тенденцій зміни демографічної структури та розвитку сільського населення з урахуванням науково-технічного прогресу у сільськогосподарському виробництві на 1976, 1980 і 1990 рр.».
Розділ 1 «Тенденції зміни демографічної структури та соціального розвитку сільського населення на 1976, 1980 та 1990 рр.»]. 1976 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 57. Арк. 42)
18.Селище Кам'янка Запорізької області. Одноповерховий блокований чотирьохквартирний житловий будинок.
[Зі звіту на тему № 9: «Розробка та узагальнення досвіду проєктування, будівництва та експлуатації експериментально-показових та інших сіл Української РСР
та підготовка положення щодо його використання у масовому сільському будівництві».
Розділ 2: «Пропозиції щодо впровадження позитивних результатів будівництва експериментально-показових та інших сіл у проєктуванні та масове сільське будівництво на прикладі закінчених комплексів»]. 1976 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 2. Од. зб. 38. Арк. 26)
19. Будівництво селекційних житлових будинків із об'ємних блоків за серією «БКР-9» у селах Миколаївської області.
[Зі звіту на тему № 5: «Розробка пропозиції щодо комплексного перебудови сіл в Українській РСР з урахуванням зональних особливостей окремих районів республіки».
Розділ 1: «Науково-технічний звіт Держбуду УРСР за результатами проєктування будівництва та експлуатації експериментально-показових сіл»]. 1975 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 86. Арк. 18)
20. 48-квартирний житловий будинок для малосімейних.
[Зі звіту на тему № 5: «Розробка пропозиції щодо комплексного перебудови сіл в Українській РСР з урахуванням зональних особливостей окремих районів республіки».
Розділ 1: «Науково-технічний звіт Держбуду УРСР за результатами проєктування будівництва та експлуатації експериментально-показових сіл»]. 1975 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 86. Арк. 62)
21. Варіанти блокування будинків.
[Зі звіту на тему № 5: «Розробка пропозиції щодо комплексного перебудови сіл в Українській РСР з урахуванням зональних особливостей окремих районів республіки».
Розділ 1: «Науково-технічний звіт Держбуду УРСР за результатами проєктування будівництва та експлуатації експериментально-показових сіл»]. 1975 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 86. Арк. 80)
22. Селище Кам'янка Запорізької області. Двоповерховий блокований восьмиквартирний будинок з поверховим розміщенням квартир.
[Зі звіту на тему № 0.55.326а: «Виявлення тенденцій зміни демографічної структури та соціального розвитку сільського населення з урахуванням науково-технічного прогресу
в сільськогосподарському виробництві на 1976, 1980 та 1990 рр.».
Розділ 2: «Рекомендації з обліку виробничих факторів при обґрунтуванні розселення та розвитку сільських населених місць»]. 1976 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 58. Арк. 46)
23. Житлові будинки для «килимової» забудови в селі Зоря Рівненської області. Фото з макету.
[Зі звіту на тему № 0.55.327: «Вивчення та узагальнення досвіду проєктування, будівництва та експлуатації житлових будинків, що здійснюється в експериментально-показових та інших селищах колгоспів та радгоспів та підготовка: Монографія «Основи перетворення сільських місць СРСР».
Розділ: «Архітектура сільських житлових будівель»]. 1974 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 71. Арк. 25)
24. Житлові будинки для «килимової» забудови в селі Зоря Рівненської області. План трьох кімнатних квартир.
[Зі звіту на тему № 0.55.327: «Вивчення та узагальнення досвіду проєктування, будівництва та експлуатації житлових будинків, що здійснюється в експериментально-показових та інших селищах колгоспів та радгоспів та підготовка: Монографія «Основи перетворення сільських місць СРСР».
Розділ: «Архітектура сільських житлових будівель»]. 1974 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 71. Арк. 26)
25. Селище Кам'янка Запорізької області. Госпблок на чотири квартири на приквартирній ділянці блокованого восьмиквартирного будинку.
[Зі звіту на тему № 0.55.326а: «Виявлення тенденцій зміни демографічної структури та соціального розвитку сільського населення з урахуванням науково-технічного прогресу в
сільськогосподарському виробництві на 1976, 1980 та 1990 рр.».
Розділ 2: «Рекомендації з обліку виробничих факторів при обґрунтуванні розселення та розвитку сільських населених місць»]. 1976 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 58. Арк. 54)
26. Селище Шляхове Херсонської області. Господарська будівля зблокована з одноповерховим одноквартирним будинком.
[Зі звіту на тему № 0.55.326а: «Виявлення тенденцій зміни демографічної структури та розвитку сільського населення з урахуванням науково-технічного прогресу у сільськогосподарському виробництві на 1976, 1980 і 1990 рр.».
Розділ 1 «Тенденції зміни демографічної структури та соціального розвитку сільського населення на 1976, 1980 та 1990 рр.»]. 1976 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 57. Арк. 52)
27. Селище Шляхове Херсонської області. Одноповерховий одноквартирний будинок /індивідуальне будівництво/.
[Зі звіту на тему № 0.55.326а: «Виявлення тенденцій зміни демографічної структури та розвитку сільського населення з урахуванням науково-технічного прогресу у сільськогосподарському виробництві на 1976, 1980 і 1990 рр.».
Розділ 1 «Тенденції зміни демографічної структури та соціального розвитку сільського населення на 1976, 1980 та 1990 рр.»]. 1976 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 57. Арк. 53)
28. Селище Кам'янка Запорізької області. Садиба одноквартирного будинку /індивідуальне будівництво/.
[Зі звіту на тему № 0.55.326а: «Виявлення тенденцій зміни демографічної структури та соціального розвитку сільського населення з урахуванням науково-технічного прогресу в
сільськогосподарському виробництві на 1976, 1980 та 1990 рр.».
Розділ 2: «Рекомендації з обліку виробничих факторів при обґрунтуванні розселення та розвитку сільських населених місць»]. 1976 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 58. Арк. 53)
29. Типи житлових будинків.
[Зі звіту на тему № 0.55.326а: «Виявлення тенденцій зміни демографічної структури та соціального розвитку сільського населення з урахуванням науково-технічного прогресу в
сільськогосподарському виробництві на 1976, 1980 та 1990 рр.».
Розділ 2: «Рекомендації з обліку виробничих факторів при обґрунтуванні розселення та розвитку сільських населених місць»]. 1976 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 58. Арк. 32)
30. Одноповерховий трикімнатний будинок. Т.П.– Б-3В.
[Зі звіту на тему № 5: «Розробка пропозиції щодо комплексного перебудови сіл в Українській РСР з урахуванням зональних особливостей окремих районів республіки.
Науково-технічний звіт Держбуду УРСР за результатами проєктування будівництва та експлуатації експериментально-показових сіл»]. 1975 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 77. Арк. 46)
31. Двоповерховий 5-кімнатний житловий будинок.
[Зі звіту на тему № 5: «Розробка пропозиції щодо індустріальних типів житлових будинків для будівництва в селах Української РСР на період 1976-1980 рр.».
Розділ: «Ілюстрована програма на розробку серій проєктів житлових будинків із великих блоків /1-2 кВ., блокованих та будинків для малосімейних/»]. 1975 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 86. Арк. 58)
32. Житлові будинки серії 113-24 зі стінами великих блоків. План секції з розміщенням меблів.
[Зі звіту на тему № 5: «Розробка пропозиції щодо індустріальних типів житлових будинків для будівництва в селах Української РСР на період 1976-1980 рр.».
Розділ: «Ілюстрована програма на розробку серій проєктів житлових будинків із великих блоків /1-2 кВ., блокованих та будинків для малосімейних/»]. 1975 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-98. К. 3-59. Оп. 3. Од. зб. 86. Арк. 89)