У нинішньому році виповнюється 85 років від дня народження видатного ученого у галузі авіабудування, члена-кореспондента Академії технологічних наук України, заслуженого працівника Вищої школи УРСР, лауреата премії Ради Міністрів СРСР, доктора технічних наук, професора Миколи Васильовича Бєлана (1937–2006).

Визнання йому принесли науково-дослідні розробки у сфері вивчення робочих процесів електричних реактивних двигунів (ЕРД), методів їх прискорених випробувань, ефективного використання модифікованих ЕРД в іонно-плазмових технологіях тощо. Микола Бєлан є засновником наукової школи Харківського авіаційного інституту імені М. Є. Жуковського (нині – Національного аерокосмічного університету імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут») з проблем створення високоефективних ЕРД для літальних апаратів.
Також Микола Васильович відомий як засновник і багаторічний декан факультету ракетно-космічної техніки ХАІ імені М. Є. Жуковського.
У Центральному державному науково-технічному архіві України (ЦДНТА України) зберігається фонд особового походження Миколи Васильовича Бєлана (фонд Р-236), до якого увійшли документи, що є цінним джерелом інформації про життєвий шлях і багаторічну плідну науково-педагогічну діяльність видатного ученого.
Спираючись на ці документи співробітниками архіву було підготовлено виставку, яка має на меті розповісти про видатні наукові здобутки Миколи Бєлана (док. 1–2).
Майбутній учений народився 28 липня 1937 року в місті Маріуполь Донецької області в родині переселенців з Одеської губернії. У 1954 році з відзнакою закінчив середню школу № 7 у м. Жданов (нині – Міський ліцей м. Маріуполь) (док. 3).
В одному класі з ним навчалася його майбутня дружина – Раїса Гаврилівна Бєлан (Дорош), з якою він одружився у 1957 році (док. 4). У цьому шлюбі народилися доньки Галина і Тетяна.
У тому ж 1954 році він вступив до Харківського авіаційного інституту, який закінчив у 1960 році з відзнакою, здобувши кваліфікацію інженера-механіка з авіадвигунобудування (док. 5).
Доктор технічних наук професор Анатолій Іванович Оранський, який понад 40 років пропрацював з Миколою Бєланом, залишив цінні спогади про свого учителя й колегу, які увійшли до біобібліографічного збірника «Професор Микола Васильович Бєлан», який було видано у 2012 році.
Зокрема, Анатолій Іванович згадував, що одразу по закінченню ХАІ, Микола Бєлан отримав в інституті посаду асистента кафедри газотермодинаміки та реактивних двигунів, на якій він працював до 1971 року на посадах старшого викладача й доцента.
У 1963 році, за безпосередньої участі, на той час аспіранта Миколи Бєлана в ХАІ було створено Галузеву науково-дослідну лабораторію нової техніки (ГНДЛ НТ). А вже через два роки він очолив цей структурний підрозділ, який став базою для проведення робіт зі створення електричних ракетних двигунів.
Паралельно з роботою у ГНДЛ НТ працював над кандидатською дисертацією на тему «Дослідження режимів роботи та побудова характеристик ступенів осьового компресора (режими малих витрат)», яку успішно захистив у 1966 році (док. 6).
За результатами робіт з розробки імпульсного плазмового двигуна на базі ГНДЛ НТ Миколою Бєланом було підготовлено та в 1976 році захищено докторську дисертацію на тему «Дослідження імпульсних плазмових двигунів та їх спільної роботи з системою електроживлення» (док. 7).
У 1978 році М. В. Бєлану було присвоєне учене звання професора по кафедрі двигунів та енергоустановок космічних літальних апаратів. Цю кафедру Микола Васильович очолював від 1976 року й до самої смерті в 2006 році.
Микола Бєлан був людиною надзвичайної працездатності. За даними вищезгаданого біобібліографічного збірника учений є автором (у співавторстві) 62 винаходів і 340 друкованих робіт. Формат онлайнової виставки дозволяє продемонструвати лише незначну частину цього значного наукового та винахідницького доробку ученого (док. 8–14).
Микола Васильович брав активну участь в організації та роботі багатьох наукових конференцій, які організовувалися в різних містах колишнього СРСР. На цих наукових заходах були присутні відомі учені та космонавти. Про це свідчать архівні документи, які зберігають автографи льотчиків-космонавтів Г. М. Гречка (1931–2017) та Г. В. Сарафанова (1942–2005) (док. 15–19).
Вагомі наукові досягнення Миколи Васильовича було відзначено державними (орден «Знак Пошани», премія Ради Міністрів СРСР) і галузевими («Ювілейна медаль імені академіка С. П. Корольова», (док. 20) «Медаль імені К. Е. Ціолковського», «Медаль імені академіка М. К. Янгеля» (док. 21), нагрудний знак «Почесний працівник космічної галузі» (док. 22) тощо) нагородами.
За ініціативою М. В. Бєлана та за його активної участі, в ХАІ у 1979 році створено факультет ракетно-космічних літальних апаратів та двигунів (нині – факультет ракетно-космічної техніки) (док. 23–26). З моменту його заснування і до 2004 року, Микола Васильович лишався його незмінним деканом.
На посту декана повною мірою розкрився великий талант Миколи Бєлана як педагога та організатора вищої освіти.
Зі спогадів дружини ученого Раїси Гаврилівни дізнаємося, що Микола Васильович здійснював безпосереднє керівництво будівництвом корпусу новоствореного факультету. Нині тут розташований Навчально-лабораторний корпус (НЛК) НАУ імені М. Є. Жуковського «ХАІ», біля якого знаходиться пам’ятник знаменитій «шарі», який було встановлено за ініціативи Миколи Бєлана.
Під науковим керівництвом М. В. Бєлана підготовлено і захищено чотири докторські та 27 кандидатських дисертацій. Учений є співавтором трьох підручників і близько 40 навчальних посібників.
Серед видатних учнів Миколи Бєлана варто згадати випускника факультету ракетно-космічної техніки 1988 року, льотчика-космонавта Олега Кононенка.
Відомий Микола Бєлан також як активний популяризатор наукових знань. Протягом багатьох років він був членом Харківської міської організації Всесоюзного товариства «Знання», активну участь у діяльності якого було відзначено знаком «За активну роботу» (док. 27–28).
Плідну роботу Миколи Васильовича з підготовки висококваліфікованих інженерних кадрів для космічної та авіаційної промисловості було відзначено низкою відомчих нагород, серед яких: нагрудний значок «За відмінні успіхи в роботі» Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР (док. 29), почесні грамоти Міністерств машинобудування (док. 30) та загального машинобудування СРСР (док. 31).
У 1987 році М. В. Бєлану присвоєне почесне звання заслуженого працівника вищої школи Української РСР (док. 32).
Микола Бєлан неодноразово ставав переможцем професійних конкурсів педагогів. Так, у 2001 році, за результатами обласного конкурсу «Вища школа Харківщини – кращі імена», його визнано переможцем у номінації «Декан факультету» (док. 33–34), а у 2004 році – переможцем у номінації «Завідувач кафедри» конкурсу «Ікари ХАІ – 2004» (док. 35).
До самого кінця життя Микола Васильович плідно працював на науково-педагогічній ниві (док. 36). Красномовними свідченнями тому є грамоти, подяки, свідоцтва про винаходи тощо.
Земний шлях ученого завершився 17 червня 2006 року. Його пам’ять було увічнено у меморіальних дошках, встановлених на фасадах НЛК НАУ імені М. Є. Жуковського «ХАІ» (док. 37) та Маріупольського міського ліцею. Але найкращим пам’ятником ученому є вагомий внесок у розвиток українського авіа- та ракетобудування.

Провідний архівіст відділу використання
інформації документів ЦДНТА України
Дмитро Ожиганов

1. Автобіографія Миколи Васильовича Бєлана. 1974 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 3 – 3 зв.)

 

2. Характеристика на Миколу Васильовича Бєлана. 1980-ті рр.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 11. Арк. 10 – 10 зв.)

 

3. Микола Бєлан (третій праворуч у другому верхньому ряді) та його майбутня дружина (друга ліворуч у першому верхньому ряді) Раїса Гаврилівна Дорош у шкільні роки. 1953 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 90. Арк. 1)

 

4. Микола Бєлан з дружиною Раїсою. Кінець 1950-х рр.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 90. Арк. 4)

 

5. Диплом Миколи Васильовича Бєлана про закінчення з відзнакою Харківського авіаційного інституту. 1960 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 2)

 

6. Диплом кандидата технічних наук Миколи Васильовича Бєлана. 1966 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 3)

7. Диплом доктора технічних наук Миколи Васильовича Бєлана. 1976 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 4)

 

8. Авторське свідоцтво на винахід Миколи Бєлана (у співавторстві) «Спосіб гідровибухової штамповки листових заготовок». 1978 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 14. Арк. 38)

 

9. Опис до авторського свідоцтва на винахід Миколи Бєлана (у співавторстві) «Спосіб гідровибухової штамповки листових заготовок». 1978 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 14. Арк. 39–40)

 

10. Авторське свідоцтво на винахід Миколи Бєлана (у співавторстві) «Електродна система для електрогідравлічної штамповки». 1982 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 14. Арк. 60)

 

11. Опис до авторського свідоцтва на винахід Миколи Бєлана (у співавторстві) «Електродна система для електрогідравлічної штамповки». 1980 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 14. Арк. 61–62)

 

12. Авторське свідоцтво на винахід Миколи Бєлана (у співавторстві) «Спосіб зміцнення обробки виробів з електропровідних матеріалів». 1992 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 14. Арк. 139)

 

13. Опис до авторського свідоцтва на винахід Миколи Бєлана (у співавторстві) «Спосіб зміцнення обробки виробів з електропровідних матеріалів». Початок 1990-х рр.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 14. Арк. 140–140 зв.)

 

14. Опис до деклараційного патенту на винахід Миколи Бєлана (у співавторстві) «Безколекторна машина постійного струму». 2003 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 14. Арк. 142–142 зв.)

 

15. Доповідь Миколи Бєлана (у співавторстві) «Загальний підхід до визначення ресурсу плазмових прискорювачів зі струмоперенесенням у плямах» на V Об’єднаних наукових читаннях з космонавтики, присвячених пам’яті видатних радянських учених – піонерів освоєння космічного простору. 1981 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 8. Арк. 3)

 

 

16. Білет-запрошення Миколі Бєлану для участі у Восьмих наукових читаннях, присвячених розробці наукової спадщини та розвитку ідей Ф. А. Цандера (Харків, 21–23 червня 1983 р.) з автографом льотчика-космонавта Г. М. Гречка. 1983 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 8. Арк. 22, 23)

 

17. Микола Бєлан (сьомий зліва) на спільному фото з ученими та льотчиком-космонавтом Г. В. Сарафановим (дев’ятий зліва) під час Восьмих наукових читань, присвячених розробці наукової спадщини та розвитку ідей Ф. А. Цандера (Харків, 21–23 червня 1983 р.). Автограф Сарафанова на зворотному боці фото (у центрі). 1983 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 91. Арк. 6)

 

18. Микола Бєлан – керівник секції «Енергетичні установки та електроракетні двигуни» IX Наукових читань з космонавтики, присвячені пам’яті академіка С. П. Корольова та інших радянських учених – піонерів освоєння космічного простору. 1985 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 8. Арк. 42, 47)

 

19. Доповідь Миколи Бєлана (у співавторстві) «Підвищення тяго-енергетичних характеристик СПД впливом на рух нейтрального робочого тіла», опублікована у збірнику IV Міжнародної молодіжної науково-практичної конференції «Людина і космос», присвяченої пам’яті академіка М. К. Янгеля. 2002 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 16. Обкладинка. Арк. 175)

20. Посвідчення до медалі імені академіка С. П. Корольова. 1989 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 5. Арк. 18)

 

21. Медаль імені академіка М. К. Янгеля та посвідчення до неї. 1997 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 5. Арк. 20, 21)

 

22. Наказ Національного космічного агентства України від 26.05.2005 № 24-н про нагородження Бєлана М. В. галузевою відзнакою «Почесний працівник космічної галузі України». 2005 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 21. Арк. 26)

 

23. Стаття у газеті «Событие» (6–12 квітня 2000 р.) «Микола Бєлан: наші студенти – наша гордість». 2000 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 18. Арк. 1)

 

24. Відгук-характеристика на декана факультету ракетно-космічної техніки Бєлана Миколу Васильовича. 2002 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 13. Арк. 2–3)

 

25. Микола Васильович Бєлан під час проведення лекції. 1986 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 90. Арк. 5)

 

26. Микола Васильович Бєлан (сьомий зправа) серед студентів Харківського авіаційного інституту. 1980-ті рр.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 90. Арк. 7)

 

27. Членський квиток Харківської міської організації Всесоюзного товариства «Знання» на ім’я Миколи Васильовича Бєлана. 1980 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 6. Арк. 22)

 

28. Посвідчення Всесоюзного товариства «Знання» про нагородження Миколи Васильовича Бєлана знаком «За активну роботу». 1980 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 5. Арк. 10)

29. Посвідчення про нагородження Миколи Бєлана нагрудним значком «За відмінні успіхи у роботі» Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР. 1977 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 5. Арк. 12)

 

30. Почесна грамота Миколі Бєлану від Міністерства машинобудування СРСР. 1987 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 21. Арк. 14)

 

31. Почесна грамота Миколі Бєлану від Міністерства загального машинобудування СРСР. 1987 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 21. Арк. 20)

 

32. Посвідчення про присвоєння Миколі Бєлану почесного звання Заслуженого працівника вищої школи Української РСР. 1987 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 4. Арк. 2)

 

33. Буклет обласного конкурсу 2001 року «Вища школа Харківщини – кращі імена», присвячений 10-й річниці незалежності України. 2001 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 19. Титульний аркуш. Арк. 5–6)

 

34. Грамота Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації Миколі Бєлану – переможцю обласного конкурсу «Вища школа Харківщини – кращі імена». 2001 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 21. Арк. 24)

 

35. Диплом конкурсу з професійної майстерності «Ікари ХАІ – 2004» Миколі Бєлану – переможцю конкурсу у номінації «Завідуючий кафедрою». 2004 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 21. Арк. 25)

 

36. Микола Бєлан у своєму кабінеті. 2005 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 90. Арк. 10)

 

37. Пам’ятна дошка Миколі Васильовичу Бєлану на фасаді Науково-лабораторного корпусу НАУ імені М. Є. Жуковського «ХАІ». 2007 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-236. Оп. 1. Од. зб. 95. Арк. 1)

Центральний державний науково-технічний архів України
Copyright © 2022