2022 рік знаменний непересічною датою, оскільки виповнюється 105 років з дня народження талановитого Олексія Івановича Заварова (1917-2003) – народного архітектора України, лауреата Державної премії Української РСР (УРСР), Заслуженого будівельника УРСР.


У Центральному державному науково-технічному архіві України (ЦДНТА України) зберігається фонд особового походження Олексія Заварова Р-202, що налічує 283 одиниці зберігання за 1917–2003 рр., які відображають діяльність і здобутки архітектора.
Народився майбутній зодчий 4 (17) березня 1917 року, в с. Коломенське, Московської області, в родині робітника. В 1935 році закінчив будівельний технікум у Москві та почав свою трудову діяльність в інституті «Промбудпроект» у м. Челябінськ (РРФСР). Спочатку працював виконробом, потім – техніком і архітектором. У роки Другої світової війни працював у тресті «Магнітобуд», робітники якого тільки у 1942 р. ввели до експлуатації близько сорока промислових споруд.
В 1945 році Олексій Заваров був направлений на постійну роботу до проєктного інституту «Київпроект» - керівником архітектурної майстерні, де працював під керівництвом головного архітектора Києва Олександра Васильовича Власова.
Олексій Заваров брав участь у створенні проєктів відбудови та розвитку столиці України. Зокрема, у фонді Р-6 (Головне управління проєктних робіт по житлово-цивільному і комунальному будівництву “Київпроект УКБу (Управління капітального будівництва)” Міськвиконкому, м. Київ) ЦДНТА України зберігаються матеріали проєкту забудови ансамблю вул. Хрещатик у м. Києві, який було розроблено авторським колективом інституту «Київпроект» (Олексій Іванович Заваров, Олександр Васильович Власов, Анатолій Володимирович Добровольський, Віктор Дмитрович Єлізаров, Борис Іванович Приймак, Олександр Іванович Малиновський), а також матеріали будівництва Палацу спорту, Жовтневого палацу (тепер Міжнародний центр культури і мистецтв), адміністративної будівлі Київського міськвиконкому (тепер Київська міська державна адміністрація) тощо.
В 1948 році, без відриву від виробництва, закінчив архітектурний факультет Київського Державного художнього інституту (тепер Національна академія образотворчого мистецтва й архітектури).
У 1950-ті роки за участю Олексія Заварова проєктуються будівлі міської ради, міністерства лісового господарства, палацу спорту в м. Київ.
Варто зазначити, що архітектора завжди хвилювало питання розширення системи зелених насаджень міста Києва. Документи особового фонду дають можливість ознайомитися зі зразками творчості Олексія Івановича в галузі ландшафтного проєктування – в архіві збереглися фрагменти проєктів парку на схилах р. Дніпро, ботанічного саду, гідропарку української столиці тощо.
В 1964 році Олексій Заваров захистив дисертацію за темою «Проблеми озеленення м. Києва» та отримав вчений ступінь кандидата архітектури.
В цьому ж році Олексія Заварова, як визнаного фахівця з архітектури та будівництва, призначено директором щойно тоді створеного Київського Зонального науково-дослідного і проектного інституту типового та експериментального проєктування житлових і громадських будівель (КиївЗНДІЕП). Документація даного інституту також зберігається в архівосховищах ЦДНТА України у фонді Р-105.
Архівні документи свідчать, що в основу діяльності установи було покладено системний підхід до проєктування. Науково-виробнича база інституту дозволяла ефективно розв’язувати проблеми методології та організації проєктної діяльності. Крім того, виробничо-експериментальна база установи дала можливість проводити випробування будівельних конструкцій, будівель і споруд для звичайних і складних інженерно-геологічних умов для надання відповідних рекомендацій проєктувальникам.
Протягом 22 років Олексій Заваров разом з працівниками «КиївЗНДІЕП», завдяки творчому, оригінальному та грамотному підходу, створювали проєкти унікальних будівель навчально-виховного, торговельного, лікувально-рекреаційного призначення. Найвідомішими з них є готель “Київ”, “Будинок меблів”, “Будинок торгівлі” у м. Київ тощо.
Так, наприклад, за проєктом «КиївЗНДІЕП» у 1979 році було зведено перший житловий хмарочос Харкова – 24-поверховий будинок на 180 квартир, який понад чверть століття утримував статус найвищої будівлі міста і наразі є одним з орієнтирів Салтівки – найбільшого житлового масиву України. Крім майже 70-метрової висоти, багатоповерхівка могла похвалитися розсувними перегородками у 3-кімнатних квартирах, що дозволяли трансформувати вітальню та спальню на приміщення площею понад 26 м2. Для побутового комфорту мешканців архітектори запроєктували просторі передпокої, кухні, санвузли, ванні кімнати.
Колективом інституту було також розроблено чимало серійних проєктів, багато з яких отримали Державні премії, дипломи, нагороди.
В ЦДНТА України зберігаються матеріали зведення житлових районів у місті Києві, автором і керівником яких був Олексій Заваров: проєктне завдання забудови житлового масиву «Відрадний» (1958 – 1960), зразково-перспективного житлового району «Теремки – 1» (в якому закладено низку прогресивних ідей), житлових районів «Березняки» та «Русанівка», «Микільська Борщагівка» тощо.
Слід звернути увагу, що проєкт мікрорайону Микільська Борщагівка був новаторським – вперше у Києві поруч із 5-поверхівками будувалися 9- і 16-поверхові будинки. Цей район був першим в Україні житловим масивом, розрахованим більш ніж на 100 тис. населення. Композиційним центром масиву стали проспекти 50-річчя Жовтня (зараз просп. Леся Курбаса) і Космонавта Комарова (зараз просп. Любомира Гузара). Вздовж цієї осі від Кільцевого шосе до майдану Перемоги була споруджена лінія швидкісного трамвая.
Олексій Заваров був новатором і співавтором винаходів, які активно втілювалися і покращували життя, серед таких ідей є розробки збірних будинків, конструкції покриття для спортивних споруд, оригінальних склопакетів, колекторів сонячної енергії тощо. Ще в середині 1970-х років вперше в країні колективом під керівництвом Олексія Заварова спроєктовано системи інженерного устаткування будинків з використанням сонячної енергії для теплопостачання.
Варто зазначити, що творча діяльність архітектора неодноразово відзначалася високими нагородами. За участь у розробці проєкту будівлі споживкооперації в місті Ташкенті та допомогу Угорській народній республіці (УНР) в розвитку будівництва й архітектури Олексій Заваров в 1970-ті роки отримав почесні звання Заслуженого будівельника республіки Узбекістан та Угорської Народної Республіки.
Завдяки архівним документам також можна дізнатися, що свою службову діяльність архітектор вміло поєднував з активною участю в громадському житті. Багато років обирався депутатом районних Рад народних депутатів Київської міської Ради, членом правління Спілки архітекторів і членом президії правління Спілки архітекторів України.
Талановитий зодчий жив у часи бурхливих подій, але це не завадило йому плідно працювати та створювати чудові проєкти, документація яких надійно зберігається в наших архівосховищах і досі не втратила своєї актуальності. Сподіваймось, що представлена невелика експозиція приверне вашу увагу до багатої творчої спадщини Олексія Івановича Заварова. Адже його проєкти та ідеї є невіднятною частиною нашої культурної спадщини.

Архівістка І категорії відділу Котенко Катерина
використання інформації документів

1. Фотопортрет О. І. Заварова. б/д.
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 1. Од. зб. 264. Арк. 16)

 

2. Фотопортрет О. І. Заварова (в руках макет житлового комплексу нового типу «Теремки-1» в м. Києві). [1970 р.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 1. Од. зб. 264. Арк. 8)

3. Автобіографія О. І. Заварова. [1950 р.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 1. Од. зб. 137. Арк. 1)

4. Участь в ліквідації аварії на ЧАЕС. Вибір місця для вахтового селища «Зелений мис». Директор НДІмістобудування Г. П. Крутенко (четвертий справа), директор КиївЗДНІЕП О. І. Заваров (третій справа), головний архітектор проекту «Зелений мис» Т. Г. Довженко (перший справа). 1986 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 1. Од. зб. 263. Арк. 1)

 

5. Грамота Президії Верховної Ради Української РСР про нагородження та присвоєння звання О. І. Заварову «Заслужений будівельник Української РСР». 1959 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 1. Од. зб. 138. Арк. 1)

6. Посвідчення О. І. Заварова про обрання його депутатом Печерської районної Ради депутатів трудящих м. Києва. 1971 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 1. Од. зб. 328. Арк. 1)

7. Вітальна листівка О. І. Заварову в день 64-річчя від В. Стеценко (розробника проєкту організації робіт з будівництва театру Опери та балету) на фотографії будівництво театру Опери та балету в м. Харкові. 1981 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 2. Од. зб. 326. Арк. 1)

8. Забудова вул. Хрещатик. Київ. Автори: архітектори О. В. Власов, А. В. Добровольський, В. Д. Єлізаров, О. І. Заваров, Б. І. Приймак та ін. [1970–1980 рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 2. Од. зб. 289. Арк. 23)

9. Забудова вул. Хрещатик. Київ. Автори: архітектори О. В. Власов, А. В. Добровольський, В. Д. Єлізаров, О. І. Заваров, Б. І. Приймак та ін. [1970–1980 рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 2. Од. зб. 289. Арк. 16)

10. Будівництво Міністерства лісового господарства у м. Києві на Хрещатику. Автори: О. І. Заваров та ін. [1950 р.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 2. Од. зб. 289. Арк. 3)

11. Підвісний міст через р. Дніпро у м. Київ. [1979 р.].
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 1. Од. зб. 256. Арк. 17)

12. Центральний парк у м. Києві. Автори: О. І. Заваров, А. І. Черкасський. [1970–1980 рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 2. Од. зб. 320. Арк. 17)

13. Система нагірних парків у м. Києві – 345 га (Володимирська гірка, Першотравневий, Піонерський, Радянський, Центральний, Слави, Примакова та ін.) Схема планування. Фото краєвида. [1970–1980 рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 2. Од. зб. 284. Арк. 23)

 

14. Проєктне завдання гідропарку у м. Київ. Генеральний план. [1979 р.].
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 1. Од. зб. 256. Арк. 11)

15. Кандидатська дисертація О. І. Заварова на тему: «Проблеми озеленення м. Києва» (чорновий варіант з рукописними правками архітектора). Зміст дисертації. 1962 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 14)

16. Виробничо-експериментальна база КиївЗДНІЕП. Київ. Керівник роботи: О. І. Заваров. Автори: Д. І. Ганелін, О. І. Заваров, В. І. Лиховодів та ін. [1970– 1980 рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 2. Од. зб. 324. Арк. 1)

17. Перелік проєктів О. І. Заварова. 1990 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 1. Од. зб. 86. Арк. 1)

18. Макет зразково-перспективного житлового району «Теремки – 1», м. Київ. Керівник роботи: О. І. Заваров. Автори: Ф. І. Боровик, О. І. Заваров. [1970–1980 рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 2. Од. зб. 294. Арк. 4)

19. Плани квартир зразково-перспективного житлового району «Теремки – 1», м. Київ. [1970–1980 рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 2. Од. зб. 294. Арк. 9)

20. Житлові райони «Березняки» та «Русанівка» м. Київ. Автори: В. М. Гречина, Т. Г. Довженко, О. І. Заваров, С. Б. Шпильт. [1970–1980 рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 2. Од. зб. 290. Арк. 4)

21. Житловий район «Микільська Борщагівка» м. Київ. Автори: архітектори О. І. Заваров, В. О. Суворов, В. І. Суський. [1970–1980 рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 2. Од. зб. 291. Арк. 5)

22. Житловий район «Комсомольський» м. Київ. Керівник роботи: О. І. Заваров. Автори: архітектори С. М. Вайнштейн, М. І. Гречина, О. І. Заваров та ін. [1970–1980 рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 2. Од. зб. 292. Арк. 2)

 

23. 12–поверхова житлова будівля серії 1-464 А, м. Київ. Автори: Ф. І. Боровик, О. І. Заваров, Ю. Г. Репін, С. Я. Ходик. [1970–1980 рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 2. Од. зб. 302. Арк. 1)

24. Житлові будинки серії КТ 12-16, м. Київ. Керівник роботи: О. Заваров. Автори: Ф. І. Боровик, І. Н. Дубасов, О. І Заваров, Ю. Г. Репін, С. Я. Ходик. [1970–1980 рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 2. Од. зб. 303. Арк. 2)

25. Житлові будинки серії КТ 12-16, м. Київ. Керівник роботи: О. Заваров. Автори: Ф. І. Боровик, І. Н. Дубасов, О. І. Заваров, Ю. Г. Репін, С. Я. Ходик. [1970–1980 рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 2. Од. зб. 303. Арк. 13)

26. Житлові будинки серії 87, м. Київ. Автори: О. І. Заваров, Б. С. Левенберг та ін. [1970–1980 рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 2. Од. зб. 304. Арк. 1)

27. Великопанельні житлові будинки серії 96, м. Київ. Автори: О. І. Заваров, Г. І. Копоровський, Ю. Г. Репін та ін. [1970–1980 рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 2. Од. зб. 305. Арк. 2)

28. 12-поверховий житловий будинок на 1152 квартири, м. Київ. Автори: Ф. І. Боровик, О. І. Заваров, Ю. Г. Репін та ін. [1970–1980 рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 2. Од. зб. 307. Арк. 1)

Центральний державний науково-технічний архів України
Copyright © 2022