Рік що минає видався щедрим на ювілейні і пам’ятні дати. Доброю традицією для співробітників відділу використання інформації документів стала підготовка виставки, яка дозволяє згадати яскраві дати в історії науково-дослідних організацій та промислових підприємств, ювілеї видатних діячів науки і техніки, а також знаменні дати культурного життя Харкова та України.

У фондах Центрального державного науково-технічного архіву України (ЦДНТА України) зберігаються документи, змістовно пов’язані з діяльністю і здобутками багатьох ювілярів 2021 року.

Демонстрація виставки в онлайн-режимі, яка у цьому році практикується вперше, дозволить не тільки розповісти про ювілейні і пам’ятні дати року, але і актуалізувати увагу на онлайнових виставках, розміщених на офіційному вебсайті архіву.

Цьогорічний захід приурочено до Дня працівників архівних установ.

Виставкова експозиція включає чотири розділи.

 

Розділ 1. «Ювілеї науково-дослідних установ та проєктно-конструкторських організацій» (док. 1–9)

У 2021 році свій 90-річний ювілей відсвяткувало створене у 1931 році Товариство з додатковою відповідальністю «Інститут Дніпродіпротранс», м. Дніпро (фонд Р-86 – ВАТ «Інститут «Дніпродіпротранс», м. Дніпропетровськ) (док. 1–2) – установа, яка виконує комплексне проєктування нової та реконструкцію існуючої залізничної інфраструктури: залізничних колій, мостів, шляхопроводів, тунелів, локомотивних і вагонних депо, залізничних вокзалів та багатьох інших об’єктів.

Географія діяльності Дніпродіпротрансу охоплює Білорусь, Болгарію, Лівію, Молдову, Казахстан, Росію й Туркменістан.

Більш розгорнуто про діяльність Інституту Дніпродіпротранс розповість виставка Сторінки з історії розвитку залізниць України у 1960 – 1970-ті роки (за документами ЦДНТА України), розміщена на офіційному вебсайті архіву 14 грудня 2021 року.

90 років також виповнилося флагману вітчизняної целюлозно-паперової промисловості – Українському науково-дослідному інституту паперу (УкрНДІП) (док. 3–4). Інститут вирішував низку проблем галузі, серед яких: пошук нових видів сировини та виготовлення паперу і картону для потреб різних галузей промисловості, розробка технології переробки вторинних ресурсів, автоматизація виробничих процесів целюлозно-паперової промисловості тощо.

Значний масив науково-дослідних робіт (НДР), який зберігається у фонді УкрНДІП (фонд Р-113 включає понад 1700 звітів про НДР за 1946–2008 роки), робить його цінним джерелом з історії розвитку целюлозно-паперової промисловості у XX столітті.

З цікавими розробками Інституту знайомить виставка «Папір на всі випадки життя: розвиток вітчизняної целюлозно-паперової промисловості на сторінках документів ЦДНТА України», розміщена на офіційному вебсайті архіву 16 грудня 2021 р.

Особливим змістом був наповнений минаючий рік для українського верстатобудування. Одразу дві профільні організації галузі відзначили у 2021 році свої ювілейні дні народження.

Так, 85 років минуло створеному у 1936 році ДП «Конструкторсько-технологічний центр верстатобудування, м. Київ (фонд Р-123 «Конструкторське бюро Київського заводу верстатів-автоматів») (док. 5–6). А створеному у 1961 році ТОВ «Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів», м. Одеса (фонд Р-67 «Український науково-дослідний інститут верстатів та інструментів «УкрНДІВІП») (док. 7) виповнилося 60 років.

Спеціалізацією цих організацій є створення нових та вдосконалення існуючих зразків численних моделей металорізальних верстатів, розробка принципово нових технічних процесів галузі, надання технічної допомоги підприємствам верстатобудівної та інструментальної промисловості тощо.

Докладну інформацію про здобутки українських учених-верстатобудівників можна знайти у виставці «Машини, що створюють машини: історія українського верстатобудування на сторінках документів ЦДНТА України», розміщеній на офіційному вебсайті архіву 27 жовтня 2021 року.

Ось уже півстоліття здійснює наукове забезпечення державної політики у сфері охорони водних ресурсів та їх раціонального використання Науково-дослідна установа «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» (УкрНДІЕП), м. Харків (фонд Р-213 «Всесоюзний науково-дослідний інститут з охорони вод (ВНДІВО) (док. 8–9).

Необхідність створення Інституту у 1971 році була викликана однією з найважливіших проблем сучасності – зростаючою потребою у чистій воді, життєво необхідною для задоволення потреб людей, а також промисловості та сільського господарства.

Інформацію щодо діяльності УкрНДІЕП містить виставка «Науковий підхід до захисту навколишнього середовища», розміщена на офіційному вебсайті архіву 5 червня 2017 року.

 

Розділ 2. «Ювілеї промислових підприємств» (док. 10–20)

Особливим став 2021 рік для соляної промисловості України – 140 років тому було введено в експлуатацію першу соляну копальню Донбасу «Брянцівську копь», від якої бере початок історія ДП «Артемсіль» (м. Донецької обл.) – одного з найбільших солевидобувних підприємств Східної Європи. Ця подія також вважається стартом промислового видобутку солі в регіоні.

Для удосконалення технології видобутку та переробки солі у м. Бахмут Донецької обл. (колишній Артемівськ) було створено Український науково-дослідний інститут соляної промисловості УкрНДІсіль (фонд Р-146 «Всесоюзний науково-дослідний інститут соляної промисловості  «ВНДІсіль») (док. 10), який опікувався розвитком соляної промисловості на території колишнього СРСР.

Представлені на виставці документи з фонду «ВНДІсіль» демонструють внесок Інституту у розвиток й модернізацію «Артемсолі».

А ось у Луганського тепловозобудівного заводу (фонди Р-25 «Проектно-конструкторський інститут тепловозобудування, м. Луганськ» та Р-39 «Ворошиловградський паровозобудівний завод імені Жовтневої Революції, м. Ворошиловград) (док. 11–13) у цьому році аж два ювілеї поспіль. 125 років минуло від заснування у 1896 році Паровозобудівного заводу Російського товариства машинобудівних заводів Густава Гартмана, а 65 років тому, у 1956 році завод остаточно перейшов на виробництво локомотивів з тепловою тягою.

У фондах Р-25 та Р-39 відклався значний масив конструкторсько-технологічної документації, яка розкриває деталі проєктування 14 моделей паровозів й 13 моделей тепловозів. Познайомитися зі зразками локомотивів із паровою і тепловою тягою можна за допомогою виставки «Сталеві магістралі та їх невтомні трудівники. До пам’ятних дат в історії вітчизняного залізничного локомотивобудування (за документами з фондів ЦДНТА України)», розміщеної на офіційному вебсайті архіву 24 грудня 2020 року.

Визначна подія сталася 90 років тому в історії ПрАТ «Харківський тракторний завод» (фонд Р-26 «Харківський тракторний завод імені С. Орджонікідзе») (док. 14–15) адже 1 жовтня 1931 року із заводського конвеєра зійшов перший вітчизняний масовий трактор моделі СХТЗ 15/30.

Підготовлена з нагоди цього ювілею виставка «ХТЗ – гордість нашої країни: спадщина у фондах ЦДНТА України (до 90-річчя відкриття заводу)» (розміщена на офіційному вебсайті архіву 1 жовтня 2021 року), знайомить зі зразками техніки, розробленими конструкторським бюро ХТЗ не лише для потреб сільського господарства але і військово-промислового комплексу.

Надзвичайно важливою датою для паливо-енергетичного комплексу України стало 65-річчя уведення в експлуатацію Шебелинського газоконденсатного родовища (нині – Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування») (док. 16–17), розташованого у смт Донець Балаклійського р-ну Харківської обл.

На даний момент Шебелинське газове родовище є найбільшим в Україні (а на момент відкриття і в Європі) та забезпечує понад 40% видобутку блакитного палива у нашій країні.

У пам’ять про цю подію, яка сталася у 1956 році, було підготовлено виставку «Історія газового родовища: Шебелинський газовий промисел (за документами ЦДНТА України)», розміщену на офіційному вебсайті архіву 7 жовтня 2021 р.

Особливим змістом наповнений 2021 рік для кольорової металургії України, оскільки 65 років тому, у 1956 році було створено АТ «Інститут титану», м. Запоріжжя (фонд Р-62 «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану») (док. 18–19).

Інститут виник на базі піонера української титанової промисловості – Дніпровського титаномагнієвого заводу (нині – ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат») для забезпечення підприємства проєктною та конструкторською документацією.

Інститут титану є провідною установою із виконання науково-дослідних робіт з проблем технології виробництва та використання титану і магнію, проєктно-розвідувальних робіт з будівництва нових і реконструкції наявних підприємств титано-магнієвої промисловості тощо.

 

Розділ 3. «Ювілеї видатних діячів науки і техніки» (док. 20–32)

140 років минуло від дня народження Павла Федотовича Альошина (1881–1961) – видатного українського архітектора та педагога, дійсного члена Академії архітектури УРСР, доктора архітектури, професора.

Павло Федотович брав участь у створенні Київських архітектурного (нині – Київський національний університет будівництва і архітектури) та художнього (нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) інститутів. Автор проєктів соцміста «Новий Харків», повоєнного відновлення Київського державного університету (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка), Маріїнського палацу у м. Київ тощо.

На виставці представлено кресленик головного фасаду Інституту ботаніки АН УРСР, м. Київ (нині – Національний науково-природничий музей НАН України) (док. 21), проєкт відновлення та реконструкції якого було розроблено архітектором на початку 1950-х рр.

На нинішній рік припадає 120-річчя Костянтина Ілліча Ващенка (1901–1992) – засновника наукової школи учених-ливарників, видатного педагога, заслуженого діяча науки і техніки УРСР, доктора технічних наук, професора.

Документи ЦДНТА України містять відомості про наукові зв’язки ученого з Інститутом чорної металургії (ІЧМ) імені З. І. Некрасова, м. Дніпро. У фонді ІЧМ (фонд Р-127) зберігається частина багатої наукової спадщини Костянтина Ілліча – звіти про НДР, в рамках яких вирішується проблема отримання високоякісного модифікованого чавуну (док. 23–24).

Ця робота була стратегічно важливою, оскільки в роки післявоєнної відбудови промисловості вироби із модифікованого чавуну мали надзвичайно високу питому вагу у ключових для відновлення економіки галузях машинобудування (верстатобудуванні, екскаваторобудуванні, тракторобудуванні).

110 років тому народився яскравий представник біологічної науки, авторитетний спеціаліст у галузі дослідження дикорослих злаків України, доктор біологічних наук Юрій Миколайович Прокудін (1911–1992) (док. 25–27). Учений відкрив та описав 19 нових видів рослин з роду злакових. Автор близько 200 наукових праць.

Вшановуючи пам’ять ученого співробітники ЦДНТА України підготували онлайнову виставку архівних документів на тему: «Юрій Прокудін – людина та науковець: погляд крізь призму документів ЦДНТА України (до 110 річного ювілею вченого)», розміщену на офіційному вебсайті архіву 15 лютого 2021 року.

90 років минуло від дня народження видатного українського зодчого, заслуженого архітектора УРСР, лауреата Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка 1985 року Вадима Михайловича Гречини (1931–2005).

Архітектор брав участь у розробці проєкту забудови київського житлового масиву «Березняки», першого у Києві 18-поверхового будинку, а також чи не найвищих у столиці, 27-поверхових будівель готелю «Турист» та Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Частина творчої спадщини Вадима Гречини відклалася у фонді Головного управління проєктних робіт по житлово-цивільному і комунальному будівництву «Київпроект», м. Київ (фонд Р-6). Сюди, зокрема, увійшла проєктна документація Київської філії Центрального музею В. І. Леніна (нині – ДП Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім») (док. 29).

У цьому році свій 85-річний ювілей відзначила Тамара Федотівна Панченко – Народний архітектор України, Почесний працівник туризму України, дійсний член Української академії архітектури, доктор архітектури, професор (док. 30–32). Архітекторка зробила визначний внесок у розвиток курортного будівництва та організації масового відпочинку в Україні.

Тамара Панченко є автором понад 400 наукових робіт. Частина цього доробку зосереджена одразу у двох фондах ЦДНТА України – Київського науково-дослідного і проектного інституту містобудування (КиївНДІПмістобудування) (фонд Р-100) та фонді особового походження архітекторки (фонд Р-228).

Нині Тамара Федотівна очолює кафедру ландшафтної архітектури Київського національного університету будівництва та архітектури.

 

Розділ 4. «Знаменні дати культурного життя Харкова та України» (док. 33–37)

Одразу дві важливі події прикрасили цьогоріч культурне життя Харкова та України.

Так, 135 років тому, у 1886 році розпочалася діяльність найбільшої бібліотеки Харкова та Східної України – Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (початково називалася Харківською громадською бібліотека (ХГБ).

Уже з перших років існування ХГБ зажила поваги та авторитету серед бібліотечної спільноти далеко поза межами міста. В одній із статей профільного журналу «Бібліотекар» за 1911 рік захоплено повідомлялося, що з-поміж кращих бібліотечних споруд Російської імперії, перше місце належить саме будівлі ХГБ.

Наприкінці 1920-х років у будівлі бібліотеки, зведеній у 1901 році за проєктом академіка архітектури О. М. Бекетова, було проведено масштабну реконструкцію та надбудовано книгосховище.

На виставці експонуються розроблені Всеукраїнським державним трестом проєктування цивільного будівництва «Укрцивільпроектбуд», м. Харків (фонд Р-32) документи до проєкту реконструкції бібліотечної будівлі (док. 33–34).

70 років тому до Харкова прийшло телебачення – у 1951 році було продемонстровано першу телевізійну програму. Розпочалося мовлення єдиної на теренах колишнього СРСР телевізійної станції, сконструйованої руками радіолюбителів.

Згадуючи про цю непересічну подію, співробітники ЦДНТА України публікують документальні свідчення щодо розвитку телебачення у нашому місті (док. 35).

 70 років також минуло від початку будівництва однієї з популярних та впізнаваних будівель Харкова, яку нерідко можна побачити на старих поштових листівках та світлинах поціновувачів архітектурної спадщини. Мова йде про 5-поверховий житловий будинок по вул. Вільної Академії № 9 (нині – Університетська) (док. 36–37), зведений за проєктом видатного архітектора Г. Г. Вегмана.

Експоновані на виставці документи з фонду Українського державного проєктного інституту «Укрміськбудпроект», м. Харків (фонд Р-1) знайомлять з історією проєктування цього житлового будинку.

 

Провідний архівіст відділу використання
інформації документів ЦДНТА України
Дмитро Ожиганов

 

Розділ 1. «Ювілеї науково-дослідних установ та проєктно-конструкторських організацій»

ТДВ «Інститут Дніпродіпротранс», м. Дніпро

 

  1. Камишловський залізничний віадук. Загальний вид. 1954 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-86. К. 1-114. Оп. 1. Од. зб. 46. Арк. 1)

 

 

  1. Схема залізниці Гур’єв (нині – м. Атирау, Республіка Казахстан) – Астрахань (Куянли) (Красноярський р-н Астраханській обл., РФ) з підходами. 1962 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-86. К. 1-147. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 5)

 

 

Український науково-дослідний інститут паперу, м. Київ

 

  1. Схема агрегату безперервного варіння напівцелюлози на Понінківському Целюлозно-паперовому комбінаті. [Із звіту УкрНДІП щодо проведених виробничих дослідів
    у серпні-вересні 1955 р. «Безперервне варіння напівцелюлози з букової деревини на Понінківській напівзаводській установці»]. 1955 р.
    (
    ЦДНТА України. Ф. Р-113. К. 3-38. Оп. 1. Од. зб. 84. Арк. 13)

 

 

  1. Зразок дослідного вологонепроникного паперу КВ-22, виготовленого Полянською паперовою фабрикою
    [Із програми робіт УкрНДІП на 1958 рік по темі: «Розробка нового виду вологонепроникного паперу
    для виготовлення плащів-накидок для застосування у сільському господарстві]. 1958 р.
    (
    ЦДНТА України. Ф. Р-113. К. 3-38. Оп. 1. Од. зб. 53. Арк. 59)

 

ДП «Конструкторсько-технологічний центр верстатобудування, м. Київ

 

  1. Титульний аркуш акту випробування на точність та характеристика верстату моделі КА-53. 1958 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-123. К. 2-178. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 1. Од. зб. 3. Арк. 1)

 

 

  1. Горизонтальний 4-шпіндельний токарний автомат моделі КА-53. Загальний вид. Друга половина 1950-х років
    (ЦДНТА України. Ф. Р-123. К. 2-178. Оп. 1. Од. зб. 4. Арк. 1)

 

 ТОВ «Український науково-дослідний інститутверстатів, інструментів, приладів», м. Одеса

 

  1. Вертикальний консольно-фрезерний верстат з цикловим програмним управлінням (ЦПУ) моделі 6А12П
    [Із керівництва з експлуатації УкрНДІВІП по темі: 34-69 «Системи програмного управління
    вертикально-фрезерним верстатом виконані на уніфікованих елементах ЦПУ»]. 1970 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-67. К. 3-16. Од. зб. 340. Арк. 4)

 

НДУ «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» (УкрНДІЕП), м. Харків

 

  1. Схематична карта забруднення підземних вод УРСР і МРСР. [Із звіту ВНДІВО по темі 0.01.330/ж-1 «Узагальнювати дані
  2. щодо забруднення підземних вод на території СРСР (Українська РСР і Молдавська РСР)»]. 1972 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-213. К. 3-71. Оп. 1. Од. зб. 215. Арк. 103)

 

 

  1. Лабораторний пристрій для досліджень з електрохімічного очищення стічних вод від іонів важких металів. [Із звіту ВНДІВО
    по темі № 192 «Розробка водоохоронних заходів щодо поліпшення якості стічних вод азовської судноверфі»]. 1981 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-213. К. 3-71. Оп. 1. Од. зб. 160. Арк. 24)

 

 Розділ 2. «Ювілеї промислових підприємств ДП «Артемсіль», м. Соледар Донецької обл.

 

  1. Самохідна бурильна установка СБУ-2с у камері. Загальний вид [Із науково-технічного звіту ВНДІсіль по темі № 17-1: «Удосконалення технології
    і механізації виїмки камер в умовах шахти імені Володарського рудоуправління «Артемсіль»]. 1967 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-146. К. 3-47. Оп. 1. Од. зб. 56. Арк. 49 а, 69 а)

 

Луганський тепловозобудівний завод

 

  1. Пасажирський паровоз обтічної форми типу 1-4-2 серії ІС. Загальний вид. 1936 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-25. К. 2-21. Оп. 1. Од. зб. 35. Арк. 1)

 

 

  1. Тепловоз маневровий з гідромеханічною передачею ТГМ2 (типу 2о–2о). Загальний вид. 1958 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-25. К. 2-65. Оп. 14. Од. зб. 5495. Арк. 8)

 

 

  1. Пояснювальна записка до технічного проєкту на розробку маневрового тепловоза потужністю 600–800 к. с. Загальні дані. 1956 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-25. К. 2-65. Оп. 14. Од. зб. 5462. Арк. 2–3)

 

ПрАТ «Харківський тракторний завод»

 

  1. Технічні умови на трактор СХТЗ НР 15/30. 1931–1934 рр.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-27. К. 2-43. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 1)

 

 

  1. Колісний сільськогосподарський садово-городній реверсивний трактор малої потужності марки ДТ-14. Загальний вид зліва. 1958 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 2-138. Оп. 1. Од. зб. 20. Арк. 1)

 

Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування»,

смт Донець Балаклійського р-ну Харківської обл.

 

  1. Геологічна карта Шебелинського газового родовища. 1957 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 26. Арк. 13)

 

 

  1. Завод зрідженого природного газу. Цехи зрідження. Привідна колонка. Загальний вид. 1958 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 261. Арк. 1)

 

АТ «Інститут титану», м. Запоріжжя

 

  1. Великолабораторна струменева установка [Із звіту про НДР Інституту титану з теми № 10-66-01 «Розробка і перевірка
    в дослідно-промислових умовах технології спеціального обладнання для підготовки відходів титану до переробки»]. 1968 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-62. К. 3-14. Оп. 1. Од. зб. 19. Арк. 28)

 

 

  1. Стенд Інституту титану «ТИТАН» у павільйоні «Металургія» на Виставці досягнень народного господарства СРСР. Фото. [Із звіту про НДР Інституту титану з теми
    № 10-67-34 «Розробити і освоїти в різних галузях промисловості технологію виготовлення виробів з титану і його сплавів,
    провести дослідно-промислові випробування з метою його впровадження»]. 1968 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-62. К. 3-14. Оп. 1. Од. зб. 41. Арк. 172)

 

Розділ 3. «Ювілеї видатних діячів науки і техніки»

 

  1. Павло Федотович Альошин (1881–1961). Фото з вебсайту https://vue.gov.ua/

     

  2. Проєкт надбудови і реконструкції інституту ботаніки АН УРСР у м. Київ. Кресленик головного фасаду. 1951 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-194. К. 1-351. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 53)

 

 

  1. Костянтин Ілліч Ващенко (1901–1992). Фото з вебсайту https://foundry.kpi.ua/

     

     

  2. Титульний аркуш звіту ІЧМ з проблеми II «Отримання високоякісного чавуну». Тема: «Отримання високоякісних модифікованих чавунів легуванням». 1948 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-127. К. 3-41. Оп. 1. Од. зб. 135. Арк. 1)

 

 

  1. Тимчасова інструкція з підготовки сировини до плавлення модифікованих чавунів у ливарному цеху заводу тракторних
    деталей імені І. І. Лепсе, м. Київ з автографом К. І. Ващенка [Із звіту ІЧМ «Впровадження модифікованих чавунів
    на заводах сільськогосподарського машинобудування» (роботу виконано на заводі імені І. І. Лепсе у м. Києві)]. 1947 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-127. К. 3-41. Оп. 1. Од. зб. 187. Арк. 67)

 

 

  1. Юрій Миколайович Прокудін (1911–1992). 1975 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 215. Арк. 3)

 

 

  1. Автореферат дисертації Ю. М. Прокудіна на здобуття вченого ступеня доктора біологічних наук «Дикорослі злаки Криму»
    (критико-систематичний, еколого-ценологічний та географічний огляд). 1952 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 16. Арк. 1)

 

 

  1. Диплом Ю. М. Прокудіна про присудження йому наукового ступеня доктора біологічних наук. 1953 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 11)

 

 

  1. Вадим Михайлович Гречина (1931–2005). Фото з вебсайту http://esu.com.ua/

     

     

  2. Київська філія Центрального музею В. І. Леніна. Фасад зі сторони вул. Хрещатик. 1976 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-6. К. 1-306. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 12)

 

  1. Тамара Федотівна Панченко. 1990 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р 228. Оп. 1. Од. зб. 63. Арк. 5)

 

 

  1. Монографія Тамари Панченко «Проєктування курортів та зон відпочинку». 1983 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-228. Оп. 1. Од. зб. 12)

 

 

  1. Посвідчення про присвоєння Тамарі Панченко почесного звання «Народний архітектор України». 2007 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-228. Оп. 1. Од. зб. 75. Арк. 1)

 

 

Розділ 4. «Знаменні дати культурного життя Харкова та України

Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка

 

  1. Генеральний план подвір’я Державної книгозбірні імені В. Г. Короленка. 1928 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-26. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 1)

 

 

  1. Книгосховище бібліотеки імені В. Г. Короленка. Робочий проект. Розріз по АВ. 1928 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-26. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 4)

 

 Телевізійна вежа у м. Харків

 

  1. Передавальна станція телебачення у м. Харків. Вежа Н=240,7 м. Загальний вид. 1972 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-37. К. 1-291. Оп. 3. Од. зб. 1. Арк. 2)

 

Житловий будинок по вул. Університетська № 9

 

  1. Титульний аркуш технічного проєкту житлового будинку Харківського турбогенераторного заводу
    по вул. Вільної Академії № 9 у м. Харкові з автографом архітектора Г. Г. Вегмана. 1951 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-1. К. 1-2. Оп. 1. Од. зб. 4. Арк. 1)

 

 

  1. Житловий будинок по вул. Вільної Академії у м. Харків. Головний та дворовий фасади. 1951 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-1. К. 1-2. Оп. 1. Од. зб. 5. Арк. 5)
Центральний державний науково-технічний архів України
Copyright © 2022