«Виробництво механічних верстатів займає особливе місце у промисловому виробництві. Його структуру можна уявити собі у вигляді величезної перекинутої піраміди: широка основа її – промисловість, що спеціалізується на виготовленні предметів масового вжитку, а саме вістря, на якому тримається все інше – це галузь промисловості з виготовлення машин, які у свою чергу створюють машини, які виробляють предмети масового вжитку» – такою в уявленні американського письменника і фізика Мітчела Вілсона (1913–1973) поставала верстатобудівна галузь. Сказані понад півстоліття тому, ці слова не втратили своєї актуальності і донині.

Інтенсивний розвиток світового верстатобудування протягом XX століття забезпечувався, у тому числі, зусиллями українських фахівців. Джерелом інформації про цю яскраву сторінку в історії науково-технічної думки нашої країни є документи Центрального державного науково-технічного архіву України (ЦДНТА України), які висвітлюють розвиток верстатобудування протягом 1940–1970-х років.

У фондах ЦДНТА України представлено конструкторсько-технологічну документацію низки провідних підприємств верстатобудівної галузі, на базі яких створювалися численні зразки металорізальних верстатів: Краматорського заводу важкого верстатобудування (фонд Р-41), Одеського заводу фрезерних верстатів імені С. М. Кірова (фонд Р-44), Київського заводу верстатів-автоматів (фонд Р-123), Харківського верстатобудівного заводу імені С. В. Косіора (фонд Р-128), Одеського заводу радіально-свердлувальних верстатів (фонд Р-129).

Також в архіві зберігається значний доробок науково-дослідних установ, фахівцями яких вирішувалося широке коло актуальних завдань верстатобудівної галузі – Українського науково-дослідного інституту верстатів та інструментів, м. Одеса (фонд Р-67) та Харківської філії Інституту автоматики (фонд Р-139).

Сторінки науково-технічної документації зберігають для дослідників історії науки і техніки й прийдешніх поколінь інформацію про оригінальні конструктивні рішення та виробничі можливості верстатів минулого.

Із них можна дізнатися, зокрема про перший у світовій практиці координатно-розточувальний верстат з програмним управлінням. моделі 2А430, який демонструвався на Всесвітній виставці Expo-1958 у Брюсселі (Королівство Бельгія) та був нагороджений золотою медаллю і головним призом Гран-Прі. Або ж про перший у вітчизняній та один із перших у світовій верстатобудівній практиці круглошліфувальний верстат моделі 3А151Ц з числовим програмним управлінням чи перший у колишньому СРСР круглошліфувальний верстат моделі 3Б151П, за допомогою якого можна було обробляти деталі за першим класом точності.

Для більш детального знайомства з історією українського верстатобудування перейдімо до виставкової експозиції, яка складається з п’яти розділів:

 

Розділ 1. «Токарні верстати»

 

Розділ 2. «Свердлильні та розточувальні верстати»

 

Розділ 3. «Шліфувальні верстати»

 

Розділ 4. «Фрезерні верстати»

 

Розділ 5. «Автоматизація верстатобудівної галузі»

 

Провідний архівіст відділу використання
інформації документів ЦДНТА України
Дмитро Ожиганов

 

 

Центральний державний науково-технічний архів України
Copyright © 2021