Україна – країна багата на корисні копалини: природний газ, нафту, вугілля, сировину для виробництва цементу і титану. Природний газ – ресурс, від якого залежить комфорт українців. Проте отримати цей ресурс непросто. Видобуток газу вимагає чималої праці. Тому буде актуально розповісти про історію освоєння одного з найбільших газових родовищ в нашій країні мовою документів ЦДНТА України.

Виставкова експозиція присвячена важливій даті, а саме 65-річчю введення в експлуатацію Шебелинського газоконденсатного родовища, що розташоване в Харківській області на відстані 5 км від м. Балаклія. Свою назву воно отримало від с. Шебелинка, розташованого майже в центральній частині родовища. За своїми запасами, робочому дебіту свердловин і географічному положенню Шебелинський промисел був одним з найкращих в економічному плані та найважливішим об'єктом газової промисловості СРСР й залишається таким досі.

ЦДНТА України у фонді Р-84, комплекс 1-143 зберігає документи, за допомогою яких можна відстежити становлення Шебелинського промислу як одного з провідних підприємств з видобутку природного газу в Україні.

Проєкти «Шебелинський газовий промисел» (Облаштування, розширення і реконструкція), магістральний газопровід «Шебелинка-Курськ-Брянськ» і газопровід «Шебелинка-Дніпропетровськ» були розроблені працівниками Всесоюзного науково-дослідного і проектного інституту із транспорту газу «ВНІПІтрансгаз» Міністерства газової промисловості СРСР у м. Києві. «ВНІПІтрансгаз» – один з найуспішніших та потужніших інститутів з проєктування магістральних газопроводів, підприємств нафтогазового комплексу тощо.

Детальніше ознайомитися з внеском «ВНІПІтрансгаз» у розвиток газотранспортної системи можна на виставці «Внесок «Інжинірингово-виробничого підприємства «ВНІПІтрансгаз» у розвиток газотранспортної системи. За документами фонду Р-84 ЦДНТА України (до 75-річчя утворення організації)», яку було розміщено на офіційному вебсайті ЦДНТА України 15 жовтня 2019 р.

Виставкова експозиція включає два розділи, у яких представлено копії документів проєктів облаштування та розширення Шебелинського газового промислу.

 

Розділ 1. Проєкт облаштування Шебелинського газового промислу (див. док. 1-12)

Свою історію газова промисловість Харківщини розпочала з виявлення у 1947 році Шебелинської структури. У 1948-1949 рр. Шебелинська складка була оконтурена структурним бурінням та розпочата глибока розвідка. А вже 6 травня 1950 року на розтині свердловини № 1 нижнього ангідритового горизонту стався викид розчину, а за ним газовий фонтан.

В 1954 році Укргіпрогаз («ВНІПІтрансгаз») приступив до проєктування облаштування Шебелинського газового промислу (далі – ШГП).

На підставі даних, які отримали під час першого підрахунку запасів газу, виробленого з цього родовища в 1954 році, передбачали будівництво потужного газопроводу Шебелинка-Москва-Ленінград та Шебелинка-Одеса, з включенням по трасі й інших найбільших промислових центрів СРСР. Поставлена задача по широкому використанню природного газу вимагала перезатвердження запасів газу з урахуванням їх нового приросту, які й були покладені в основу проєктування капітального будівництва, пов'язаного зі спорудженням вельми протяжних і потужних по продуктивності газопроводів та інших експлуатаційних пристроїв.

Перший проєкт був випущений в 1955 році для дослідної експлуатації родовища з продуктивністю 2 млн м³/добу (газопровід Шебелинка-Харків) для уточнення запасів газу.

У липні 1956 р. було розпочато експлуатацію родовища з трьома першими свердловинами. Для вирішення задачі реалізації газового конденсату, який попутно видобувався разом з газом, у цьому ж році був побудований пункт його збору і наливу.

Слід зазначити, що до кінця 1956 року планувалося довести видобуток газу до 5 млн м³/добу у зв'язку з переведенням Чугуївської ГЕС та інших споживачів з вугілля на газ.

Загалом пошуки та розвідка газових покладів проводилися з 1949 до 1956 р. За цей час було пробурено 37 пошукових та розвідувальних (з яких 23 дали газ) і три експлуатаційні свердловини. В результаті проведеного буріння Шебелинське газоконденсатне родовище було визначено як найбагатше родовище в Європі та було головним постачальником природного газу на теренах СРСР. Його початкові запаси природного газу складали 650 млрд м³, конденсату – 8,3 млн т.

Проєктне завдання облаштування Шебелинського газового промислу включало в себе: розробку газозбірної мережі, розробку електропостачання газоносних площ Шебелинського родовища для цілей електрифікації приводу бурових установок, а також для потреб експлуатації газових свердловин.

Газозбірна мережа – система газопроводів (замкнута система газозбірних колекторів у вигляді еліпса), призначена для збирання і транспортування газу від свердловин на газозбірні пункти, а потім на головні споруди магістрального газопроводу шляхом використання його пластової енергії. У проєкті передбачалося спорудження наступних промислових газорозподільних станцій (далі – ПГРС):

  1. ПГРС у с. Шебелинка.
  2. ПГРС у с. Глазуновка.
  3. ПГРС у хуторі Червоний Донець (зараз смт Донець).
  4. Аварійно-ремонтний пункт (АРП) у хуторі Червоний Донець (зараз смт Донець).
  5. Ремонтно-експлуатаційна база на Кургані.
  6. Майданчик водозабірних споруд на р. Сіверський Донець.

На ПГРС проводиться:

  • Очищення газу від пилу в масляних пиловловлювачах, які в умовах наявності

конденсату в газі можуть використовуватися для уловлювання конденсату з відведенням його в спеціально передбачену ємність.

  • Регулювання тиску для встановленого в газопроводах робочого тиску з установкою

запобіжних клапанів на виході з ПГРС.

  • Осушення газу (за винятком ПГРС у с. Шебелинка, на якій осушення газу через

відносно малу довжину газопроводу не передбачалось).

  • Одоризація газу, тобто надання природному газу специфічного запаху за

допомогою спеціальних компонентів для своєчасного виявлення можливих витоків.

  • Замір і реєстрація витрати газу.

Велика площа газового родовища (понад 100 кв. км), розпорошеність свердловин по всій площі, приєднання свердловин в різних точках промислу в різний час, викликали необхідність спорудження кільцевого колектора, що дало одночасно найбільшу маневровість, зручність і надійність в експлуатації.

Питанням зовнішнього електропостачання, тобто організацією опорного джерела електроенергії для всього Шебелинського родовища в цілому, згідно з технічним завданням, займалося Харківське відділення інституту «Теплоелектропроект» (сучасна назва «Харківський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут «Енергопроект»). У розробленому проєктному завданні було вирішено в якості такого джерела спорудити в м. Балаклія електропідстанції (п/ст.) 110/35/6 кВ. У цьому проєкті розглядається передача електроенергії до опорних підстанцій 35/6 кВ по лініях 35 кВ, спорудження на газоносних площах самих п/ст. 35/6 кВ і організація розподілу електроенергії при напрузі 6 кВ до місць її безпосереднього використання - буровим установкам, а також до місць експлуатаційних навантажень.

Та слід зазначити, що під час розробки проєкту поставала проблема, коли при бурових роботах часто виникала необхідність перетягування бурових вишок на нові місця буріння. З огляду на те, що висота бурових вишок досягає 45-50 м, підвищення опор електричних ліній для можливості протягування вишок під проводами не могло бути рекомендовано. Тому було прийнято рішення, що для протягування вишок будуть почергово зніматися анкерні прольоти основної й резервної опори ліній електропередачі ВЛ-35 кВ, що живлять підстанції. Таким чином на даних лініях анкерні прольоти і планувалися воротами для пропуску бурових вишок. На тих ділянках, де потрібен був пропуск вишок, анкерні прольоти робили коротше звичайних на 2-3 нормальні прольоти, а місця влаштування воріт для протягування бурових вишок та їх підключення повинні були зазначатися в енергетичній частині проєкту, що розроблялися «Гіпросільелектро».

У зв'язку з прийнятим рішенням про застосування для потреб буріння електроенергії і спорудженням для цієї мети на промислі двох підстанцій 35/6 кВ проєктом передбачалось електропостачання всіх проммайданчиків і групових пунктів очистки та заміру газу.

Проєкт облаштування Шебелинського газового промислу також передбачав розроблення питань автоматизації та диспетчеризації, що у наслідку дозволило забезпечити найбільш легку і надійну експлуатацію обладнання промислу, зменшити штат експлуатаційного персоналу та організувати центральний диспетчерський пункт управління газопромисловим господарством на Кургані. Крім того були розроблені проєкти промислово-протипожежного водопостачання промислу при водозаборі з р. Сіверський Донець, проєкти внутрішнього і зовнішнього зв'язку, захисту трубопроводів від корозії.

Також при будівництві ШГП для забезпечення нормальної експлуатації всіх споруд і комунікацій промислу, для створення зв'язку з мережею автодоріг загального користування, для обслуговування потреб буріння та для протипожежних цілей, багато уваги приділялося проєктуванню доріг з асфальтобетонним покриттям. Дороги були проектувалися паралельно газопромисловим колекторам, за винятком особливо складних по рельєфу.

В цілому слід зазначити, що Шебелинський промисел зростав швидкими темпами.  У 1957 р. в роботі було 23 свердловини, а в 1959 р. - 67 свердловин. У 1971 р. в експлуатації на родовищі знаходилось вже 419 свердловин з максимальним видобутком газу 31,4 млрд м³.

Проте після 1971 р. на родовищі почалося поступове скорочення видобутку газу та зниження пластового тиску. Для забезпечення продовження видобутку газу була введена в експлуатацію Червонодонецька дожимна компресорна станція (ДКС). На ній було встановлено 15 газомотокомпресорів (газоперекачувальних агрегатів), що дозволяло перекачувати більш як 30 млн м³ газу на добу, забезпечуючи можливість подавати газ родовища на значні відстані.

З 1974 року Шебелинcьке газоконденсатне родовище (ГКР) вступило в завершальну стадію розробки. Втім буріння експлуатаційних свердловин продовжувалося до 1979 року, що забезпечувало порівняно високі темпи розробки родовища і високу поточну газовіддачу пластів. Всього до 1979 року було пробурено понад 600 свердловин.

Узагальнюючи можна сказати, що Шебелинське родовище являло собою досить складний об'єкт для проєктування. У зв'язку з цим при розгляді проєктного завдання було прийнято рішення про тристадійне проєктування з виконанням стадії технічного проєкту на основі проєкту розробки. Однак, у зв'язку з затримкою виконання проєкту розробки й зростанням запланованого видобутку газу, «Укргіпрогаз» зобов'язали виконати робочі кресленики на обв'язку свердловин, газопромислові колектори і т. ін., минаючи стадію технічного проєкту, на обсяг будівництва 1957 і 1958 року.

Отже, історію розробки родовища можна розділити на три основних періоди:

1) 1956-1967 рр. – період інтенсивного розбурювання площі експлуатаційними свердловинами (30-35 свердловин на рік) і зростаючого видобутку газу;

2) 1968-1971 рр. – нарощування експлуатаційного фонду свердловин і постійний видобуток газу; 

3) з 1971 р. – зниження видобутку газу.

Загалом, Шебелинське родовище за своїми особливостями було найбільш складним у РСРС. Без правильного вирішення низки розроблених питань, що стосувалися розроблення цього родовища, проєкт його експлуатації міг виявитися нераціональним.

За сучасними даними, на родовищі було добуто близько 570 млрд м³ газу. Станом на 2019 р. рівень його виснаженості становив 89%.

Зараз в околицях Шебелинського родовища ведеться дослідження кількох перспективних площ, сумарні ресурси котрих оцінюються в 100 млрд м³ газу. 12 грудня 2019 р. на Шебелинському газоконденсатному родовищі почалось буріння свердловини 888 для видобутку газу з глибинних горизонтів.

 

Розділ 2. Розширення Шебелинського газового промислу (див. док. 13-28)

У травні 1956 року, ще до початку дослідної експлуатації промислу «ВНІПІтрансгаз» було отримано завдання на проєктування розширення газопромислового господарства для збільшення видобутку газу до 20 м³ (на добу), а потім до 30, відбору газу в газопроводи «Шебелинка-Курськ-Брянськ» й пізніше «Шебелинка – Дніпропетровськ» (2 етап розширення).

3 етап - розширення промислу в 1959 році, яке передбачало збільшення видобутку газу до 50 млн м³ на добу.

4 етап - передбачав з 1961 р. подальше збільшення видобутку газу до 75 млн м³ на добу.

Даний етап визначав удосконалення схеми та апаратури принципово нової технологічної схеми збору газу з укрупненням групових пунктів з 6 до 12 свердловин в одному пункті та з застосуванням низькотемпературної сепарації газу, тобто обробки природного газу з метою  вилучення з нього газового конденсату й одночасного осушування газу від вологи, що здійснюється за низьких температур від 0 до –30 °С, які одержують у результаті дроселювання газу чи від зовнішнього джерела холоду. Це удосконалення тягнуло за собою деяку реконструкцію, що враховувалась проєктом вже здійснених на промислі споруд та будівництво нових.

5 етап - (1966) передбачав подальше розширення і реконструкцію Шебелинського газового промислу та виконання комплексу заходів, що забезпечували до 1971 року підтримку досягнутого рівня видобутку газу 25 млрд м³ на рік, а також поліпшення підготовки газу для подальшого транспортування.

Проєкт розширення Шебелинського промислу передбачав будування від родовища великих магістральних газопроводів, які б забезпечували подачу газу споживачам південних промислових районів країни.

Планувалося, що «Шебелинка-Дніпропетровськ» буде забезпечувати хімічну та металообробну промисловість, чорну металургію, а «Шебелинка-Курськ-Брянськ» забезпечуватиме промислові райони центру європейської частини СРСР.

ЦДНТА України зберігає копії документів проєкту в якому розглядається питання про розширення Шебелинського газового промислу за рахунок газопроводу «Шебелинка-Харків-Курськ-Орел-Брянськ» з подальшим продовженням його до уточнення запасів газу.

Незалежно від того, що розвідка Шебелинського газового родовища була продовжена і деяка частина розвідувальних свердловин могла використовуватись для цілей експлуатації, покриття потреби в газі, що транспортується за вказаним вище газопроводом, передбачалося виключно за рахунок спеціальних експлуатаційних свердловин, буріння яких потребувало значних витрат і введення нових бурових агрегатів.

Тому постала потреба у різкому посиленні темпів розвідувальних робіт, адже без уточнених запасів газу і досить повного вивчення родовища не представлялося можливим правильно орієнтувати промислове використання родовища і забезпечувати раціональну систему його розробки.

Проте під час розвідувальних робіт виникла проблема при бурінні свердловин, що викликалась наявністю в розрізі родовища солевмісних відкладень, що зумовило прийняття обтяженої конструкції свердловин.

Слід зазначити, що науковці НДІ нафти й газу помічали явне відставання науки в питаннях вивчення родовища і встановлення методів його розробки. Як при складанні проєкту дослідної експлуатації Шебелинського родовища в 1955 році були відсутні будь-які міркування про методи його розробки, про що зазначалося в проєкті, так і на стадії проєктування одного з найпотужніших магістральних газопроводів, вони були повністю відсутні.

Цікавим також є проєкт магістрального газопроводу «Шебелинка-Дніпропетровськ». Попередні інженерно-технічні вишукування траси проводилися відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР № 954 від 14 липня 1956 року і наказом Укргіпрогазу №355 від 28 серпня 1956 року.

За документами проєкту можна дізнатися, що від початкової точки (майданчик ПГРС у с. Глазуновка) траса газопроводу слідує в південно-західному напрямку по території районів Харківської та Дніпропетровської областей: Балаклійський, Олексіївський, Лозівський райони Харківської обл., Юр'ївський, Павлоградський, Новомосковський, Синельниківський та Дніпропетровський райони Дніпропетровської обл. Було прийняте рішення, що траса газопроводу відхиляється від повітряної прямої на південний схід з метою наближення газопроводу до міст: Лозова, Павлоград, Синельникове, Запоріжжя, а також через необхідність підходу до м. Дніпропетровськ (зараз м. Дніпро) з півдня, де розміщені основні споживачі газу - Придніпровська ГРЕС і ТЕЦ заводу №186.

Відповідно до геологічної будови в межах описуваного району траса газопроводу перетинає природні перешкоди: яри, річки, балки. Наприклад, на 170 км трасою перетинається р. Дніпро, даний перехід виявився найбільш складним при будівництві магістрального газопроводу. Річка Дніпро в місці переходу підперта греблею Дніпрогесу і має ширину русла 1550 м. При будівництві газопроводу берега р. Дніпро як правий, так і лівий підлягали зміцненню. Найбільш складною частиною переходу було укладання газопроводу на підводних ділянках зі скельними ґрунтами. Паралельно з будівництвом основної вітки газопроводу, розроблялася відразу резервна гілка підходу до м. Дніпро. 

Запроєктований магістральний газопровід Шебелинка-Дніпропетровськ, перш за все був призначений для транспорту природного газу Шебелинського газового родовища в м. Дніпро, з підключенням до газопроводу, для повного використання його пропускної здатності, Придніпровської ГЕС і Дніпродзержинської (Кам’янської) ГЕС.

При повному розвитку газопровід планувалось прокласти до м. Одеса (2-а черга будівництва), з подачею газу ряду попутних міст-споживачів.

Серед матеріалів ЦДНТА України  також присутня стенограма наради, присвячена обговоренню проєктного завдання розширення й облаштування промислу, яка відбувалася 13-15 лютого 1962 р. Вже с перших сторінок, стає зрозуміло, в яких складних умовах складався проєкт. Наприклад, проєктувальник Покровський казав: «Четвертий раз мені доводиться докладати проєкт чергового розвитку Шебелинського газопромислу. Інститут почав проєктувати Шебелинський газопромисел ще в 1955 році. І кожен раз все більш складним, все більш серйозним стають ті завдання, які доводиться вирішувати при проєктуванні та облаштуванні Шебелинського газопромислу».

Не можна оминути увагою й такий етап розвитку промислу, як будування Шебелинського газобензинового заводу (сучасна назва Шебелинський нафтопереробний завод (Šhebel)) – один з двох нині діючих нафтопереробних заводів в Україні. Завод веде свою історію з 1960 року, коли на родовищі була введена в експлуатацію перша черга газобензинового заводу по переробці газового конденсату — газофракційна установка ГФУ-1 потужністю 100 тис. т на рік і завод почав виробляти пальне марки А-66  за радянськими стандартами.

У 1994 рр. був підписаний контракт з фірмою Basic System Inc. (США) на будівництво установки з виробництва неетильованих високооктанових бензинів марок А-95 та А-98 за технологією компанії UOP. Водночас з початком будівництва установки розпочалася реконструкція і переобладнання виробничої та допоміжної інфраструктури заводу. 

Проте наймасштабніша модернізація відбулася у 2014-2017 рр., завдяки чому здійснено перехід на випуск продукції найвищої якості, виключно стандарту Євро-5.

З 2018 р. продукція Шебелинського НПЗ реалізується на ринку під брендом Shebel.

Отже, підсумовуючи можна зробити висновок, що економічна ефективність розробки Шебелинського родовища виключно велика. У матеріалах, які зберігаються у фонді ЦДНТА України вказано, що економія від заміни вугілля Шебелинським газом вже до початку 1959 року окупила всі витрати на розвідку, промислове облаштування і будівництво всіх газопроводів, що йдуть від Шебелинського родовища.

Представлені документи можуть бути використані при дослідженні історії газової промисловості України. Проте це лише невеличка частина комплексу науково-технічної документації з розвитку газового промислу, який налічує 2766 одиниць зберігання. З цим неймовірно цікавим комплексом та з іншими не менш захоплюючими фондами можна ознайомитись у читальному залі ЦДНТА України.

 

Архівістка І категорії відділу
використання інформації документів
Котенко Катерина

 

 

Розділ 1. Проєкт облаштування Шебелинського газового промислу (див. док. 1-12)

 

  1. Технічне дослідження Центральної науково-дослідної лабораторії. Трест «Укрсхіднафторозвідка» на тему: «Геологічна будова і повторний підрахунок запасів горючого газу Шебелинського родовища (станом на 1 листопада 1956 р.)». 1956 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 1. Арк. 1)

 

  1. База конденсату. Насосна перекачування. Плани, фасади, розрізи, деталі. [З проєктного завдання «Укргіпрогаз» з облаштування Шебелинського газового промислу на тему: «База конденсату і газофракційні установка (ГФУ). Генплани і будівельна частина»]. 1957 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 29. Арк. 18) 

 

  1. Автоматичний перемикач. Загальний вигляд і розрізи. [До проєкту облаштування Шебелинського газового промислу. База конденсату і ГФУ (газофракційнa установка)]. 1958 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 546. Арк. 1)

 

  1. Схема Шебелинського газопромислового господарства. [З технічного звіту «Укргіпрогаз» за остаточними вишукуваннями трас і майданчиків на Шебелинському газовому промислі]. 1958 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 5. Арк. 8)     

 

  1. Майданчик групового газозбірного пункту. Генплан. [З технічного проєкту «Укргіпрогаз» на тему: «Облаштування Шебелинського газового промислу»]. 1959 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 43. Арк. 53) 

 

  1. ПГРС у хут. Червоний Донець (зараз смт Донець). Генплан, горизонтальне і вертикальне планування і благоустрій. [З технічного проєкту «Укргіпрогаз» на тему: «Облаштування Шебелинського газового промислу»]. 1959 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 43. Арк. 56)

 

  1. Шебелинська підстанція 35/6 кВ і ПЛ-35 і 6 кВ. Компонування ВРП (відкритого розподільчого пристрою) 35кВ-6кВ розрізи і план-схема заповнення. [З проєктного завдання «Укргіпросільелектро» Шебелинської підстанції № 2 35/6 кВ і ВЛ 35 і 6 кВ в Балаклійському районі Харківської області]. 1957 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 36. Арк. 57)

 

  1. Опора з центрифугованого залізобетону для ліній електропередач 35 кВ. Кутова тросова опора на розтяжках (Загальний вигляд). [З проєктного завдання «Укргіпросільелектро» Шебелинської підстанції № 2 35/6 кВ і ВЛ 35 і 6 кВ в Балаклійському районі Харківської області]. 1957 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 36. Арк. 18) 

 

  1. Копія протоколу технічної наради з питання електропостачання експлуатаційних потреб Шебелинського газового промислу. [З технічного проєкту «Укргіпрогаз» на тему: «Облаштування Шебелинського газового промислу. Енергетична частина / електротехнічна, теплотехнічна, зв'язок і катодний захист»]. 1959 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 55. Арк. 25) 

 

  1. Шебелинський газовий промисел. Облаштування. Електропостачання. План ВЛ 35 кВ від тягової підстанції 110/35/10 кВ села Шебелинка до підстанції 36/6 кВ селища Червоний Донець. [З технічного проєкту «Укргіпрогаз» на тему: «Облаштування Шебелинського газового промислу. Енергетична частина / електротехнічна, теплотехнічна, зв'язок і катодний захист»]. 1959 р.(ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 55. Арк. 44) 

 

  1. План і геологічний розріз траси конденсаторів паралельно газозбірного колектору ГК 50 - ГК 100. [З технічного звіту «Укргіпрогаз» за остаточним вишукуванням трас і майданчиків Шебелинського газового промислу]. 1958 р.  (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 6. Арк. 8)

 

  1. Завод зрідженого природного газу. Цехи зрідження. Привідна колонка (Загальний вигляд). [До проєкту облаштування Шебелинського газового промислу]. 1958 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 261. Арк. 1) 

 

Розділ 2. Розширення Шебелинського газового промислу

 

  1. Принципова схема пункту низькотемпературної сепарації холодильною установкою (остання стадія експлуатації родовища). [З проєктного завдання «Укргіпрогаз» на тему: «Шебелинський газовий промисел. Розширення облаштування Шебелинського газового промислу до 75 млн м³/добу»]. 1961 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 89. Арк. 20) 

 

  1. Копія витягу постанови центрального комітету КП України і Ради міністрів УРСР. [З проєктного завдання «Укргіпрогаз» на тему: «Шебелинський газовий промисел. Розширення облаштування Шебелинського газового промислу до 75 млн м³/добу»]. 1961 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 89. Арк. 38-39)       

 

  1. Груповий пункт низькотемпературної сепарації. Технологічна схема. [З проєктного завдання «Укргіпрогаз» на тему: «Шебелинський газовий промисел. Розширення облаштування Шебелинського газового промислу до 75 млн м³/добу»]. 1961 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 89. Арк. 60)

 

  1. Універсальна установка сепарації газу. Рекуперативний сепаратор (РС) Р. раб = 64 кгс / см2. 1968 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 211. Арк. 1) 

 

  1. Груповий пункт низькотемпературної сепарації. Установка засувки і зворотного клапана Ру 50; Ру 64; на підключенні до конденсатозбірного колектору. [До проєкту дослідно-промислової установки виділення етану, пропану і бутану на Шебелинському газовому промислі]. [1962-1963 р.] (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 257. Арк. 1) 

 

  1. Газорегуляторний пункт (ГРП) загальне компонування. [З технічних досліджень і технічного звіту «Укргіпрогаз» з облаштування Шебелинського газового промислу про остаточні дослідженнях майданчиків і трас комунікацій на Шебелинському газовому родовищі]. 1961 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 14. Арк. 89)

 

  1. Присвердловинні споруди. Груповий пункт очищення, виміру і регулювання газу. [З технічного проєкту «Укргіпрогаз» на тему: «Облаштування Шебелинського газового промислу»]. 1959 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 43. Арк. 52) 

 

  1. Паспорт проєкту «Газопровід Шебелинка-Харків-Курськ-Орел-Брянськ». 1977 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 1337. Арк. 1)           

 

  1. Розширення промислу для газопроводу Шебелинка-Курськ-Брянськ. Арматура фонтанна фланцева типу АФТ -2 1/2 - 300 (Ескіз). [З проєктного завдання «Укргіпрогаз» на тему: «Розширення Шебелинського промислу для газопроводу Шебелинка-Курськ-Брянськ»]. 1956 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 1338. Арк. 61)

 

  1. Фрагмент плану траси газопроводу Шебелинка-Дніпропетровськ-Одеса (Шебелинка-Дніпропетровськ). [З технічного звіту «Укргіпрогаз» за попередніми дослідженням траси магістрального газопроводу на ділянці Шебелинка-Дніпропетровськ]. 1956 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 1503. Арк. 125)       

 

  1. Магістральний газопровід. Вузол установки крана Лу500, Ру 64 кг/см2, з висновком управління на поверхню землі (з продувкою). [З проєктного завдання «Укргіпрогаз» магістрального газопроводу Шебелинка-Дніпропетровськ]. 1956 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 1505. Арк. 71)         

 

  1. Геологічна карта Шебелинського газового родовища. [З попередніх висновків «Укргіпрогаз» про можливість використання підземних вод для водопостачання Шебелинського газового промислу]. 1957 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 26. Арк. 13) 

 

  1. Стенограма наради з обслуговування проєктного завдання розширення і облаштування Шебелинського газопромислу. 1962 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 88. Арк. 2)   

 

  1. Облаштування Шебелинського газового промислу. Шебелинський газобензиновий завод. Принципова технологічна схема. 1957 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 3. Од. зб. 2667. Арк. 1) 



27.Універсальна адміністративна будівля тип 1 на 200 співробітників. План 4-го поверху з переглядом №1. [З робочого проєкту «ВНДПІтрансгаз» по розширенню і реконструкції облаштування Шебелинського газового промислу]. 1967 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 146. Арк. 6) 

 

  1. Основні показники подальшої розробки родовища за рекомендованим варіантом. [З проєктного завдання «ВНДПІтрансгаз» по розширенню і реконструкції облаштування Шебелинського газового промислу. Техніко-економічна частина]. 1975 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-84. К. 1-143. Оп. 2. Од. зб. 107. Арк. 27-28)    

 

Центральний державний науково-технічний архів України
Copyright © 2021