У 2021 році виповнилося 90 років з дня відкриття Харківського тракторного заводу (далі ХТЗ). Підприємство було засновано у 1930 році, але саме дата виготовлення першого трактору, яке відбулося 1 жовтня 1931 року, щорічно святкується як День народження ХТЗ.

На початку своєї історії підприємство мало назву «Харківський тракторний завод імені Серго Орджонікідзе» (на честь голови Вищої ради народного господарства, Народного комісару важкої промисловості СРСР). За високі досягнення завод було удостоєно вищих радянських нагород: орденів Леніна та Червоного прапора (ці регалії було додано до найменування). Невдовзі після початку німецько-радянської війни підприємство було евакуйовано до міста Рубцовськ (Росія), де на базі низки українських заводів, в тому числі ХТЗ, було побудовано Алтайський тракторний завод. Звільнення Харкова надало можливість почати відбудову, у 1944 році завод поновив роботу у рідному місті. 3 2018 року підприємство має назву ПАТ «Харківський тракторний завод».

За довгу історію своєї діяльності ХТЗ став одним з провідних підприємств з виробництва гусеничних, колісних тракторів та іншої важкої спеціалізованої техніки в нашій країні. Продукція Харківського тракторного заводу завдяки відповідності високим стандартам якості, надійності, технічним можливостям, є конкурентоспроможними на світовому ринку, протягом багатьох років користуються попитом не тільки на території країн, що входили до складу СРСР, а й у багатьох державах Європейського союзу, Північної та Південної Америки, Африки та Азії. Також ХТЗ відомий завдяки винаходу та випуску «спеціальних виробів» (створенням та модернізацією одиниць військової техніки, їх складових частин).

У ЦДНТА України зберігаються конструкторсько-технологічні та патентні документи. Джерельну базу складають документи з комплексів у межах фондів Р-26 – «Харківський тракторний завод імені С. Орджонікідзе Держкомітету України з оборонної промисловості і машинобудування, м. Харків» та Р-27 –  «Алтайський ордена Леніна тракторний завод ім. М. І. Калініна Міністерства тракторного і сільськогосподарського машинобудування СРСР, м. Рубцовськ (Росія)»:

  • 2-25 – «Гусеничний трактор ДТ-54А»;
  • 2-26 – «Газогенераторний трактор ХТЗ-12»;
  • 2-30 – «Електротрактор ХТЗ-15АМ»;
  • 2-43 – «Колісний трактор СХТЗ НР 15/30»;
  • 2-138 – «Колісний сільськогосподарський садово-городній реверсивний трактор малої потужності марки ДТ-14»;
  • 2-151 – «Гусеничний трактор ХТЗ-НАТИ-1 TA»;
  • 2-152 – «Трактор ДТ-20»;
  • 2-153 – «Колісний трактор ХТЗ-7»;
  • 4-1 – «Заявочні матеріали на винаходи Харківського тракторного заводу ім. С. Орджонікідзе», м. Харків».

Структурно експозиція складається з двох розділів.

Розділ 1. Трактори.

Тракторобудування – галузь машинобудування, слугує для задоволення потреб різних сфер сільського господарства та промисловості. Саме даний напрям став основним в діяльності ХТЗ. У фондах ЦДНТА України зберігається конструкторсько-технологічна документація різних видів гусеничних та колісних тракторів, які розроблялися та виготовлялися співробітниками підприємства.

Газогенераторний трактор ХТЗ-12

У 1938-1939 роках на тракторному заводі в Харкові було розроблено конструкцію та організовано виробництво газогенераторних тракторів. Особливістю даного виду техніки було є використання дерев’яної чурки у якості джерела енергії.

Головна перевага газогенераторних тракторів – можливість використання у віддалених від централізованої інфраструктури місцях (куди ускладнена доставка рідких паливних матеріалів).

У ЦДНТА України зберігаються кресленики загального виду (док. 1), вузлів, розрізи газогенератору (док. 2), специфікації тощо.

Колісний трактор СХТЗ НР 15/30

СХТЗ 15/30 – перший в СРСР трактор з двома задніми провідними колесами. Техніка оснащена чотирьохциліндровим карбюраторним гасовими двигуном. Дана модель могла розвивати швидкість при русі вперед до 7,4 км/год, назад – до 4,2 км/год.

Трактор був розроблений на основі конструкції одного з найкращих тракторів 30-х років ХХ століття «Інтернаціонал Мак-Кормік Дірінг 15/30» (англ. «McCormick-Deering 15-30»), який випускався американською компанією «Інтернешнл Гарвестер» (англ. «International Harvester»). У процесі створення трактора СХТЗ 15/30 конструкція зарубіжного прототипу була змінена та модернізована.

У ЦДНТА України зберігається конструкторсько-технологічна документація трактора СХТЗ 15/30: технічні умови (док. 3), пояснювальні записки до них; карти допусків, загальні види вузлів, механізмів, деталей тощо.

Гусеничний трактор ХТЗ-НАТІ-1TA

ХТЗ-НАТІ-1TA – гусеничний трактор загального призначення. До складу групи розробників входили представники ХТЗ, СТЗ (Сталінградського тракторного заводу (нині Тракторна компанія «ВгТЗ»), а також НАТІ (Наукового автотракторного інституту м. Москва).

У порівнянні з попередньою моделлю (СХТЗ-15/30) ХТЗ-НАТІ-1TA був енергоефективнішим (на 1 га рілля витрачав на 3 кг менше палива). Трактор був оснащений гасовим чотирьохциліндровим двигуном потужністю 52 кінські сили.

За роботу по створенню даної моделі техніки головний конструктор Веніамін Слонімський був удостоєний Державної премії. Цей трактор – лауреат нагород Міжнародного показу в Парижі 1938 року. Випускався у Харкові до 1949 року.

На виставці можете ознайомитися з копіями креслеників загального виду моделі ХТЗ-НАТІ-1TA (док. 4, 5, 6).

Гусеничний трактор ДТ-54А

В кінці 1949-го ХТЗ почав випуск гусеничного трактора ДТ-54. Одиниці даного виду техніки використовувалися в основному в сільському господарстві, на дорожніх, будівельних та меліоративних роботах.

ДТ-54 мав вражаючі для свого часу технічні характеристики: оснащений дизельним чотирьохциліндровим двигуном, потужністю 54 кінські сили (в попередніх моделях в якості палива використовувався гас). Трактор розвивав швидкість до 7,9 км/год на прямому ходу та 2,4 км/год на задньому.

Випуск ДТ-54 став справжньою сенсацією не лише для українського, а й для світового тракторобудування. Його створення ознаменувало собою початок епохи дизелів в контексті розвитку машинно-тракторної техніки в країні.

У ЦДНТА України зберігається конструкторська документація робочого проєкту на виготовлення вдосконаленої конструкції трактора – ДТ-54А: технічні умови, специфікації базової моделі та модифікацій, детальні кресленики вузлів та механізмів тощо. В експозиції представлено копії креслеників загального виду (док. 7, 8).

 

Колісний трактор ХТЗ-7

ХТЗ-7 – перший в СРСР колісний трактор із резиновими шинами низького тиску, гідравлічною системою та пристроєм для навішування знарядь, випущений співробітниками харківського заводу у 1949 році. Модель оснащена бензиновим двигуном, потужністю 12 кінських сил. Відрізняється мобільністю, компактністю, простотою  у виготовленні, експлуатації та ремонті. Має механічну трансмісію, чотири основні передачі реверсного ходу та одну уповільненого руху (0,7 км/год), легко модифікується (навіть у польових умовах) відповідно до специфіки використання, в заправленому стані важить 1350 кг.

Призначений для виконання легких сільськогосподарських робіт на городах, у садах, ягідниках, виноградниках, лісозахисних смугах тощо.

Головна відмінна риса доступних модифікацій  – висота дорожнього просвіту: так, для городнього варіанту вона завищена (повинна забезпечувати вільне проходження рослин), для садової – занижена (для вільного проходження під кронами дерев). Крім того, ХТЗ-7 має здатність рухатися на всіх основних швидкостях як вперед, так та назад (для роботи на реверсному ході сидіння водія, рульове колесо та гальмівні педалі переставляються).

Конструкторам Миколі Зубарєву, Марії Дідук, Івану Медведєву та іншим учасникам проєктної групи у 1952 році було присуджено Сталінську премію

На виставці представлені копії креслеників загального виду трактора ХТЗ-7 (док. 9) та повздовжнього розрізу (док. 10).

Колісний сільськогосподарський садово-городній реверсивний трактор малої потужності марки «ДТ-14»

ДТ-14 – універсальний чотирьохколісний трактор безрамної конструкції, створений на базі ХТЗ-7 (має аналогічні вузли, механізми та деталі).

Модель оснащена одноциліндровим дизельним двигуном, який має потужність 14 кінських сил, розвиває швидкість до 12 км/год, експлуатаційна вага становить 1,5 тони.

Основною перевагою ДТ-14 є підвищення економічності та енергоефективності (витрати палива було знижено на 30-35% порівняно з ХТЗ-7).

У ЦДНТА України зберігається проєктно-конструкторська документація трактора: відомості на деталі, вузли та запасні частини, специфікації та кресленики загального виду трактора (док. 11), окремих конструктивних одиниць: деталей, механізмів тощо.

Трактор ДТ-20

ДТ-20 (док. 12) вперше вийшов з конвеєра  в 1958 році, являє собою модернізовану версію трактора ДТ-14.

Оснащений одноциліндровим дизельним двигуном (док. 13) потужністю 20 кінських сил, що значно перевищувало показники попередньої моделі, завдяки цьому швидкість руху та тягові зусилля було збільшено на 25% (до 18-20 км/год). Вага трактора була знижена, а продуктивність підвищена на 20-25%. Покращена економічність двигуна.

Колісний трактор ДТ-20 завдяки універсальності, економічності, простоті конструкції отримав широке поширення в багатьох країнах світу. Дана модель – лауреат диплому Всесвітньої виставки в Брюсселі 1958 року.

Електротрактор ХТЗ-15АМ

ХТЗ-15АМ – електричний трактор гусеничного типу сільськогосподарського призначення.

Система передачі потужностей від електродвигуна до провідних коліс здійснюється через муфту головного зчеплення, карданну передачу, коробку передач, задній міст та кінцеву передачу. Під час руху трактора до якоря кабель живлення намотується на спеціальний барабан, при видаленні – змотується та розстилається по землі.

Струм, який живить дану техніку, надходить від пересувної трансформаторної підстанції напругою в 1300 вольт по кабелю, довжиною від 800 до 1600 метрів.

В експозиції представлено копії креслеників загального виду моделі ХТЗ-15АМ (док. 14, 15).

 

Розділ 2. Військова техніка.

Особливе місце в діяльності ХТЗ займає робота з винайдення та випуску «спеціальних виробів». У ЦДНТА України зберігаються заявочні матеріали на винаходи, здійсненні співробітниками заводу задля поліпшення характеристик одиниць військової техніки шляхом модернізації їх складових частин. Хронологічно документи охоплюють період з кінця 60-х по другу половину 80-х років ХХ століття. Заявочні матеріали представлені як виданими, так й відмовленими авторськими свідоцтвами, які були подані підприємством ХТЗ.

До складу одиниць зберігання входять такі документи: заявки на видачу авторського свідоцтва; описи винаходів; кресленики, схеми, малюнки; висновки про новизну технічного рішення; анотації; пріоритетні довідки; рішення експертів тощо.

Серед документів є інформація на винаходи, які здійснили лавреати Державної премії, заслужені тракторо- та машинобудівники: Анатолій Білоусов, Володимир Іволгін, Генадій Карцев, Микола Олейников, Леонід Савченко, Артур Кізілов, Станіслав Усков та ін.

Удосконалення існуючих моделей техніки проводилося на основі ретельної аналітичної роботи: були вивчені зразки машин, що випускаються на території СРСР, в країнах соціалістичного табору, Західної Європи та США. Ці дії спрямовувалися на пошук шляхів для вирішення низки актуальних проблем з якими неодмінно міг зіткнутися екіпаж під час ведення бойових дій.

Так, наприклад, при розробці модернізації сухопутної бойової машини піхоти, враховувалися переваги та недоліки американського БМП М113. Запропонований проєкт припускав зміну конструктивного розташування внутрішніх частин техніки, додавання амбразур з метою підвищення ефективності ведення вогню з використанням особистої зброї (док. 16).

Проблему збільшення відсотка виживання екіпажу та десанту при підриві машини на міні передбачалося вирішити шляхом виносу відсіку з людьми у вигляді капсули вперед осі другого опорного та/або за вісь третього катка (док. 17).

Однією з базисних машин для створення багатьох екземплярів військової техніки спеціального призначення є бронетранспортер (БТР). Актуальною проблемою в даному питанні є виготовлення оптимальної конструкції базової комплектації для спрощення робіт, пов'язаних з модифікацією шляхом розміщення додаткового обладнання для ситуаційних потреб. Так, співробітниками ХТЗ пропонувалося створення днища легкого БТР у вигляді з'єднаних між собою окремих секцій, на яких розміщуються кріплення для агрегатів та люки для їх обслуговування. В експозиції представлено кресленик варіанту компоновки машини радіаційно-хімічної розвідки на базі бронетранспортера (док. 18).

Існували також пропозиції щодо полегшення конструкції та забезпечення максимального захисту екіпажу від радіаційного випромінювання, було прийнято рішення виконати корпус тонкостінним, легким, а кабіну екіпажу подати у формі важкої товстостінної капсули, вбудованої в корпус (док. 19).

Співробітниками заводу були винайдені варіанти спрощеного переходу між модифікаціями відомої радянської моделі БРДМ-2 (броньована розвідувально-дозорна машина). Так, для спрощеного переобладнання машини управління вогнем самохідної артилерії в машину зв'язку, в корпусі виконані отвори зі знімними кришками, в які за необхідності можна було під'єднати спеціальну апаратуру (док. 20). Модернізовані версії БРДМ-2 використовуються в Збройних силах України досі, найвідомішими серед них є: БРДМ-2ДІ «Хазар» та БКМ «Гекон».

В експозиції представлено кресленик загального виду командно-штабної машини з землерийним обладнанням. Винахід передбачає встановлення кронштейну в зоні розміщення електронної апаратури з метою поліпшення захисту від радіаційного ураження при веденні бойових дій, на борту машини, для закріплення на них відвалу в транспортному положенні (док. 21).

В архівних документах з розробки модернізації існуючих військових гусеничних машин є відомості про аналіз недоліків середнього артилерійського тягача АТС-59, легкого багатоцільового гусеничного транспортера-тягача та інших. В якості основної проблеми було виділено велику вагу техніки, її передбачалося вирішити шляхом спрощення конструкції за рахунок зменшення протяжних зварних швів (док. 22).

Серед видів гусеничної військової техніки виділяють плаваючі машини, співробітники Харківського тракторного заводу не залишили їх без уваги. З метою спрощення конструкції механізмів за допомогою яких техніка тримається на плаву пропонувалося виконати привід у формі зірочки, завдяки чому машина стала більш маневреної (дослідний зразок отримав можливість руху не тільки вперед-назад, а й в осьовому напрямку) (док. 23).

Серед заявочних матеріалів на винаходи «спеціальних виробів» Харківського тракторного заводу окрему групу займають пропозиції щодо модернізації самохідних артилерійських установок.

Було запропоновано ряд інноваційних рішень, які вирішували низку актуальних конструктивних проблем: підвищити шанси виживання солдатів, ефективність знарядь в бою:

  • з метою підвищення безпеки екіпажу під час стрільби із гармати, блокуючий пристрій вимикає електроспуск при відкритті люка (док. 24);
  • днище відсіку з людьми передбачалося виконати у вигляді двох з'єднаних знімних частин (док. 25);
  • з метою підвищення безпеки механіка-водія та прискорення переведення ковпака в бойовому та похідному положенні, рамка розміщена всередині основи та забезпечена приводом для її осьового переміщення (док. 26);
  • з метою захисту ракети від куль та уламків, механічних пошкоджень, атмосферного впливу, пропонувалося розташувати її всередині броньованого корпусу, відсік з людьми – в носовій частині корпусу над трансмісією (док. 27);
  • з метою поліпшення температурного режиму двигуна та забезпечення членами екіпажу швидкої взаємозаміни, рушійна установка та відділення управління зміщені до одного з бортів, а в перегородках виконані люки для проходу, що герметично закриваються (док. 28);
  • для забезпечення ефективності ураження цілей на великих відстанях пропонувалося використовувати малогабаритну трьохкоординатну радіолокаційну станцію, поєднану з оптичним прицілом, а в башті самоходу встановити протитанкову гармату з великою дальністю прямого пострілу;
  • для забезпечення високої маневреності, плавучості, авіатранспортабельності та десантованості, а також розміщення достатнього для проведення самостійних операцій боєкомплекту пропонувалося в базовому варіанті досягти за рахунок використання легкоброньованої бази та гармати з простою системою наведення, аналогічної системі, яка присутня на польовій протитанковій артилерії (док. 29);
  • з метою полегшення і прискорення управління захисним екраном, а також підвищення надійності захисту приладів спостереження від руйнівних дій хвилі при власному пострілі з гармати, фіксуючий пристрій виконано у формі двох заглиблень, розташованих на штанзі та фіксаторі (додано валик з руків'ям для можливості повороту навколо своєї осі) (док. 30).

В контексті заявочних матеріалів на винаходи, розроблених співробітниками ХТЗ в галузі військової техніки в ЦДНТА України зберігаються пропозиції по модернізації окремих комплектуючих, які можна використовувати на різних видах та модифікаціях техніки спорідненого типу.

В експозиції представлені копії креслеників: механізму видалення стріляної гільзи (док. 31) та приводу механізму наведення гармати в бронеоб'єкті (док. 32).

 

Провідний архівіст відділу використання
інформації документів ЦДНТА України
Тимур АНДРЕЄВ

 

Розділ 1. Трактори

 

  1. Колісний газогенераторний трактор ХТЗ-12. Вид зліва. 1939 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-27. К. 2-26. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 16)

 

  1. Газогенератор в зборі. Поздовжній розріз.1939 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-27. К. 2-26. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 4)

 

  1. Технічні умови на трактор СТЗ і ХТЗ. 1931-1934 рр.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-27. К. 2-43. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 1)

 

  1. Трактор ХСТЗ-НАТИ-1ТА. Вид збоку. 1941 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 2-151. Оп. 1. Од. зб. 25. Арк. 1)

 

  1. Трактор ХСТЗ-НАТИ-1ТА. Вид зверху. 1941 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 2-151. Оп. 1. Од. зб. 24. Арк. 1)

 

  1. Трактор ХСТЗ-НАТИ-1ТА. Вид спереду. 1948 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 2-151. Оп. 1. Од. зб. 26. Арк. 1)

 

  1. Трактор ДТ-54. Вид збоку. 1953 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 2-25. Оп. 1. Од. зб. 44. Арк. 12)

 

  1. Трактор ДТ-54. Вид зверху та спереду. 1953 р. (Фрагменти).
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 2-25. Оп. 1. Од. зб. 44. Арк. 21)

 

  1. Садово-городній трактор ХТЗ-7. Вид спереду. 1954 р.
    (ЦДНТА України, Ф. Р-26. К. 2-153. Оп. 4. Од. зб. 15. Арк. 1)

 

  1. Садово-городній трактор ХТЗ-7. Поздовжній розріз. 1954 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 2-153. Оп. 1. Од. зб. 13. Арк. 1)

 

  1. Трактор ДТ-14. Вид зверху. 1958 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 2-138. Оп. 1. Од. зб. 21. Арк. 1)

 

  1. Трактор ДТ–20. Загальний вид. Фрагмент. Вид справа та зверху. 1962 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 2-152. Од. зб. 6. Арк. 1)

 

  1. Двигун трактора ДТ-20. Загальний вид. Поздовжній розріз. 1967 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 2-152. Оп. 1. Од. зб. 13. Арк. 1)

 

  1. Електротрактор ХТЗ-15АМ. Вид зверху. 1955 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 2-30. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 1)

 

  1. Електротрактор ХТЗ-15АМ. Вид збоку. 1955 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 2-30. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 12)

 

Розділ 2. Військова техніка

 

  1. Сухопутна бойова броньована машина піхоти (БМП). Вид збоку та зверху. 1980 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 4-1. Оп. 1. Од. зб. 38. Арк. 7)

 

  1. Бойова броньована машина. Розріз. Перетин по А-А. 1982 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 4-1. Оп. 1. Од. зб. 39. Арк. 7)

 

  1. Варіант компонування машини радіаційно-хімічної розвідки на базі бронетранспортера. Вид збоку. 1970 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 4-1. Оп. 1. Од. зб. 40. Арк. 10)

 

  1. Машина радіаційно-хімічної розвідки. Основні параметри. Розріз по А-А. 1967 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 4-1. Оп. 1. Од. зб. 56. Арк. 9)

 

  1. Машина управління вогнем самохідної артилерії на базі БРДМ-2. Вид по стрілці А. Розрізи по Б-Б, В-В, Г-Г, Д-Д, Е-Е. [Ліворуч].
    Та ж техніка, переобладнана в машину зв'язку. Вид по стрілці Ж. Розрізи по І-І, К-К, Л-Л, М-М. [Праворуч]. 1973 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 4-1. Оп. 1. Од. зб. 41. Арк. 6, 7)

 

  1. Командно-штабна машина зі землерийним обладнанням зі знімним відвалом, розташованим на борту в транспортному положенні. 1975 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 4-1. Оп. 1. Од. зб. 44. Арк. 7)

 

  1. Військова гусенична машина. Загальний вид. Вид по стрілці А. Розріз по Б-Б. 1983 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 4-1. Оп. 1. Од. зб. 46. Арк. 6)

 

  1. Плаваюча гусенична машина. Загальний вид. Поперечний розріз по А-А в збільшеному масштабі. 1971 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 4-1. Оп. 1. Од. зб. 51. Арк. 7, 8)

 

  1. Самохідна артилерійська установка. Загальний вид. Вид на азимутний покажчик зі знятою шкалою. 1973 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 4-1. Оп. 1. Од. зб. 59. Арк. 3, 5)

 

  1. Об'єкт бронетанкової техніки з кормовим відсіком для десанта. Загальний вид. Вид по стрілці А. Розрізи по Б-Б та В-В. 1987 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 4-1. Оп. 1. Од. зб. 62. Арк. 6, 7)

 

  1. Передня частина самохідної артилерійської установки з герметичним ковпаком, встановленим в бойовому та похідному положенні. 1989 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 4-1. Оп. 1. Од. зб. 64. Арк. 8, 10)

 

  1. Самохідно-пускова установка оперативно-тактичної ракети. Поздовжній та поперечний розрізи. 1969 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 4-1. Оп. 1. Од. зб. 68. Арк. 8)

 

  1. Самохідна артилерійська установка. Вид збоку. Перетин по А-А. 1971 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 4-1. Оп. 1. Од. зб. 71. Арк. 7, 8)

 

  1. Самохідна артилерійська протитанкова установка. Вид збоку та зверху. 1971 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 4-1. Оп. 1. Од. зб. 72. Арк. 3)

 

  1. Самохідна артилерійська установка. Загальний вид. Варіант виконання механізму управління з іншою конструкцією фіксуючого пристрою. Розріз по Д-Д. 1983 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 4-1. Оп. 1. Од. зб. 75. Арк. 9, 10)

 

  1. Механізм уловлювання та видалення стріляної гільзи в бронетанковій техніці. У початковому положенні. Вид по стрілці А. 1988 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 4-1. Оп. 1. Од. зб. 104. Арк. 11, 12)

 

  1. Установка кулемета з пропонованим приводом механізму наведення на броньованій машині. Привід механізму наведення в робочому положенні. 1975 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 4-1. Оп. 2. Од. зб. 107. Арк. 7, 8)

 

 

Центральний державний науково-технічний архів України
Copyright © 2021