Центральний державний науково-технічний архів України (ЦДНТА України) приєднується до вшанування пам’яті жертв і ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції (АЕС). Виставку «Атомна енергетика мовою документів ЦДНТА України» підготовлено до 35-х роковин цієї жахливої події – найбільшої техногенної катастрофи ХХ століття, яка сталася 26 квітня 1986 р.

Починаючи з середини 1950-х років аж до цієї сумнозвісної дати використання мирного атома для електрифікації та теплофікації невпинно набирало обертів. Ядерна (атомна) енергетика вбачалася однією з найбільш прогресивних галузей.

Джерельну базу з історії розвитку атомної енергетики складають проектна та науково-дослідна документація з чотирьох фондів (7 комплексів) ЦДНТА України: Відкритого акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» Держкомітету України з використання ядерної енергії, м. Харків (фонд Р-31, комплекс 1-408), Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний, проектно-технологічний та конструкторський інститут «Укркраненерго» (без відомчої належності), м. Харків (фонд Р-55, комплекси 1-174, 1-175, 1-308 та 1-467), Київського відділення Всесоюзного державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту «Атоменергопроект» Міністерства атомної енергетики і промисловості СРСР, м. Київ (фонд Р-159, комплекс 3-75) та Всесоюзного науково-дослідного інституту з охорони вод, (ВНДІВО) Міністерства меліорації і водного господарства СРСР, м. Харків (фонд Р-213, комплекс 3-71). Ці фонди містять інформацію про завдання і проблеми, які вирішували українські проектувальники та науковці задля зведення і безпечного використання атомних електростанцій. Крім того, листування щодо будівництва Кримської АЕС зберігається у фонді особового походження Р-178 (його можна переглянути на виставці «Кранцфельд Яків Львович (1933–2013) – інженер-будівельник, винахідник та раціоналізатор у галузі будівництва енергетичних об’єктів», яку було розміщено на офіційному веб-сайті ЦДНТА України 03 листопада 2018 р.).

Виставкова експозиція «Атомна енергетика мовою документів ЦДНТА України» охоплює період з 1974 по 1990 рр. Вона складається з таких розділів:

Розділ 1. Монтаж устаткування АЕС.

Розділ 2. Створення нових матеріалів та конструкцій у будівництві енергетичних підприємств.

Розділ 3. Застосування прогресивних технологічних процесів і агрегатів об’єктів атомної енергетики.

Розділ 4. Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів.

У першому розділі представлено документи з проектів монтажу устаткування чотирьох АЕС (двох російських та двох українських), розроблені Харківською філією Проектно-технологічного інституту «Енергомонтажпроект».

Для Курської АЕС вперше в СРСР запропоновано технологію монтажу тепломеханічного блоку з реакторами РБМК-1000 одноконтурного типу. Особливістю проекту стало вирішення проблеми встановлення допоміжного устаткування турбоагрегату К-500-65/3000, виготовленого Харківським турбінним заводом імені С. М. Кірова (док. 1). Новацію було застосовано також на аналогічних Чорнобильській та Смоленській атомних станціях. Технологію першого в СРСР «тихохідного» (1500 об./хв.) парового конденсаційного турбоагрегату потужністю 500 МВт для атомних станцій із боковим розташуванням конденсатора впроваджено на Нововоронезькій АЕС (док. 2). Проведення робіт за проектом монтажу устаткування машинного залу енергоблоку № 1 Южно-Української АЕС, оснащеної подібним турбоагрегатом, скоротило їх тривалість майже на півроку (док. 3). Для Запорізької АЕС, яка була першою з уніфікованих серійних атомних електростанцій з реакторами ВВЕР-1000, у 1982 р. розроблено проект проведення робіт і технологічні карти з монтажу устаткування машинного залу і деаераторного відділення блоку № 1, технологію монтажу парового турбоагрегату потужністю 1000 МВт з підвальним розміщенням конденсаторів (док. 4). Означені здобутки харківських проектувальників нагороджені медалями ВДНГ СРСР.

Окрім технологій монтажних операцій, методів управління монтажним виробництвом та контролю якості співробітниками Харківської філії інституту «Енергомонтажпроект» створено високоефективні зварювально-монтажні апарати і матеріали, спеціальні вантажопідйомні машини і механізми. Серед них слід згадати спеціальний портальний кран КП-640 вантажопідйомністю 640 т, сконструйований на початку 1970-х років  та використаний під час будівництва Чорнобильської АЕС (його кресленики та інструкцію з експлуатації представлено на виставці «Інститут Укркраненерго – винахідник унікальних машин для будівництва та обслуговування об’єктів електроенергетики», розміщеній на офіційному веб-сайті ЦДНТА України 21 травня 2020 р.).

До розділу 2 «Створення нових матеріалів та конструкцій у будівництві енергетичних підприємств» увійшли напрацювання Київського відділення Всесоюзного державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту «Теплоелектропроект» (з 1982 р. – «Атомтеплоелектропроект», з 1986 р. – «Атоменергопроект»; сучасна назва – Акціонерне товариство «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут “Енергопроект” (АТ КІЕП)».

Метою робіт було підвищення надійності споруд при дії ударних навантажень, а також зниження їх матеріалоємності та трудомісткості. Розширений сортамент брусків для ТЕС і АЕС з урахуванням уніфікації перетинів (док. 5) складався згідно з планом освоєння нової техніки, затвердженим Міністерством енергетики СРСР. За допомогою цих розробок успішно запроектовано низку конструкцій енергетичних об’єктів, зокрема, брускові каркаси головних корпусів.

 «Дослідження та випробування збірної напруженої захисної оболонки ядерного реактора», виконане у 1980 р., включає результати випробування моделей оболонок (великої безшарнірної, масштабом 1:50 (док. 6, 7), і малої безшарнірної, масштабом 1:100) на експлуатаційне (попереднє стиснення) та аварійне (надлишковий внутрішній тиск) навантаження. Герметичні оболонки радіоактивного устаткування АЕС мали виконувати функцію захисту навколишнього середовища від викидів в атмосферу радіоактивних продуктів у разі аварії. Використання для оболонок збірного залізобетону, на думку дослідників, дозволяло прискорити темпи будівництва.

Відповідно до програми вирішення науково-технічної проблеми «Розробити та впровадити нові технічні рішення і технологію будівництва теплових і атомних електростанцій потужністю до 7 млн кВт, ЛЕП і підстанцій напругою до 1 500 кВт» проведено пошук методів зведення зовнішньої захисної оболонки реакторного відділення АЕС, зокрема розраховано черговість і терміни будівництва головного корпусу (док. 8).

Не менш важливим було забезпечити повну монолітність конструкції та відсутність тріщин при бетонуванні фундаментів турбін. На фото (док. 9) представлено один із лабораторних зразків, виконаних у процесі пошуку полімерних сполук для закладення тріщин в будівельних конструкціях споруд Балаковської АЕС, яку було введено в експлуатацію у 1985 р.

Технічне рішення про застосування при виготовленні комплексних покрівельних панелей в якості утеплювача перлітопластбетону зі склотканиною (док. 10) було запропоновано замість горючих пінополіуретану та пінополістиролу.

Варіанти багатошарових перекриттів захисних споруд (док. 11) є результатами пошуку нових технічних рішень конструкцій для зменшення ударного впливу.

На фото (док. 12) зафіксовано випробування покрівельної панелі КП 12-3-1 з новим профільованим листом, який відрізнявся товщиною та конфігурацією гофрування. Метою дослідження стало виявлення фактичної деформативності та міцності експериментального зразка для покриття головних корпусів АЕС.

Документи ЦДНТА України містять також відомості щодо окремих аспектів розвитку атомної енергетики та будівництва енергетичних об’єктів інших країн – провідників галузі. Перший етап науково-дослідної роботи Київського відділення інституту Атоменергопроект з теми «Пошукові дослідження, розробка і вдосконалення конструкцій реакторного відділення АЕС (фібробетон, полімерні покриття, газощільні і водонепроникні бетони)» присвячено фібробетону – композитному матеріалу, отриманому шляхом поєднання волокон (фібр) з бетонною основою (матрицею). Дослідники ставили собі за мету на основі вивчення літературних та патентних джерел одинадцяти країн за 1965–1985 рр. визначити можливості його використання в енергетичному будівництві. За результатами роботи надано відповідні пропозиції (док. 13), найбільш цікавим визнаний досвід японських та американських учених. У додатках до звіту вміщено фотокопію рекламного проспекту фірми «Джонсон», яка випускала пристосування для отримання фібр шляхом стругання з оплавленням металевої болванки спеціальною фрезою (док. 14).

Документи з розділу 3 демонструють застосування прогресивних технологічних процесів і агрегатів об’єктів атомної енергетики. У вітчизняній практиці широко впроваджувалося агрегатування – метод створення машин, приборів та устаткування з окремих стандартних уніфікованих вузлів на базі можливості їх геометричної та функціональної взаємозаміни. Технічні пропозиції Київського відділення інституту Теплоелектропроект для АЕС з реакторами ВВЕР-440 (док. 15) спрямовані на поліпшення техніко-економічних показників енергетичного будівництва: скорочення строків монтажу, зменшення трудовитрат на будівельно-монтажні роботи.

У 1980-х роках з розвитком ЕОМ перед ученими постали завдання створення програмного забезпечення для автоматизації процесів будівництва електростанцій. Основою нової програми (док. 16) стала компонента для розрахунків залізобетонних конструкцій, розроблена у Державному науково-дослідному інституті автоматизованих систем в будівництві (м. Київ). Науково-технічна програма Київського відділення інституту Атомтеплоелектропроект на 1986–1990 рр. передбачала створення автоматизованих систем управління технологічними процесами атомних станцій (док. 17).

Інший фондоутворювач ЦДНТА України – Харківське відділення інституту Атоменергопроект (сучасна назва – АТ Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект») – здійснює проектування енергетичних об'єктів з 1932 р., у тому числі й атомних електростанцій з 1970 р. Для забезпечення теплопостачання Харкова його фахівцями розроблено проект атомної теплової електроцентралі поблизу міста. Будівництво Харківської АТЕЦ планувалося розпочати у 1988 р., але після Чорнобильської катастрофи і введення мораторію на зведення нових атомних електростанцій на території Української РСР, воно було припинено. На виставці експонуються малюнок перспективи промислового майданчика (док. 18) та план головного корпусу блоку ВВЕР-1000 з турбіною КТ-1070-60/1500 (док. 19). Це приклад компоновки станції з цим типом водо-водяного енергетичного реактора.

У 1977–1979 рр. інститутом Атоменергопроект розроблено проект атомної електростанції з серійною реакторною установкою ВВЕР-1000, на базі якого підготовлено робочу документацію і здійснено будівництво низки енергоблоків на Запорізькій, Балаковській, Рівненській, Хмельницькій та інших АЕС. Під час спорудження перших блоків виникла необхідність коригування деяких конструктивних рішень, пов’язаних з використанням оновленого устаткування, а також із жорсткішими вимогами до надійності та безпеки атомних станцій, що призвело до розробки у 1985 р. проекту АЕС із блоками ВВЕР-1000 з уніфікованою основою і допоміжним устаткуванням. Аварія на Чорнобильській атомній станції довела, що проект необхідно удосконалити. Постановою ЦК КПРС і РМ СРСР від 1 липня 1987 р. сформульовано задачу створення АЕС з реакторною установкою ВВЕР-1000 підвищеної безпеки. У техніко-економічній доповіді (док. 20) розглянуто питання удосконалення технічних рішень, технології виробки електроенергії на атомних станціях, що будуються за новим проектом. Також надано рекомендації для проведення реконструкції на вже працюючих АЕС.

Останній 4-й розділ виставки присвячено найактуальнішим з огляду на сьогодення проблемам охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів.

Одним із важливих елементів технологічного комплексу атомної електростанції є система оборотного водопостачання з охолодженням води у водоймі-охолоджувачі. Вирішенню проблем її функціонування присвячені звіти про науково-дослідні роботи Всесоюзного науково-дослідного інституту з охорони вод (ВНДІВО), виконані за госпдоговорами з Харківським Теплоелектропроектом. До виставкової експозиції увійшли дослідження щодо Южно-Української, Запорізької та Чорнобильської АЕС за 1975, 1978 та 1981 роки відповідно.

У звіті (док. 21) обґрунтовується можливість роботи Южно-Української АЕС на замкнутій системі технічного водопостачання з водойми-охолоджувача на балці Ташлик. При цьому допустима потужність станції в зимових умовах 2000 МВт зі зниженням її влітку до 1000 МВт. У роботі наведені обсяги води, необхідні для електростанції та інших споживачів, а також втрати на фільтрацію, випаровування – природне і додаткове (від підігріву води АЕС); надано обсяги підкачки стоку р. Південний Буг для заповнення водоспоживання і втрат води з водойми-охолоджувача.

Дослідження водно-сольового режиму і розробка рекомендацій з експлуатації ставка-охолоджувача Запорізької АЕС виконані задля охорони Каховського водосховища від теплового забруднення (док. 22). Встановлено фактори мінералізації та їх роль у формуванні гідрохімічного режиму системи охолоджувачів (водойма-охолоджувач і бризкальний басейн), призначеної для технічного водопостачання електростанції.

У рамках теми «Дослідження мінералізації і сольового складу води водоймища Чорнобильської АЕС» науковцями розроблено новий вид залежностей і Алгол-програму для розрахунків; складено прогноз мінералізації для 12 варіантів водного режиму водойми-охолоджувача, що відрізняються співвідношенням продувки та втрат води на фільтрацію на 5, 10, 20 та 30-річний період його експлуатації. На виставці подано повний текст технічного завдання на виконання розрахунків (док. 23), яке йде додатком до заключного звіту.

Завершують експозицію знову роботи Київського Атомтеплоелектропроекту, який теж не залишався осторонь проблем охорони довкілля. У доповіді для Державного комітету з питань науки і техніки розглянуто необхіднысть впровадження безвідходних технологічних процесів та більш екологічного устаткування у енергетиці. Зокрема, надано оцінку наявного стану очищення скидних вод на радянських ДРЕС та АЕС та його перспектив; зроблено огляд вітчизняного та зарубіжного досвіду з розроблення водопідготовчих установок, які є основним джерелом одного з різновидів скидів електростанцій – засолених скидних вод. У роботі використано результати попередніх досліджень різних схем знесолення, а також матеріали робочого візиту радянських фахівців до США. Укладачами запропоновано основні заходи для організації маловідходної та безвідходної технологій водопідготовки та очищення скидних вод ДРЕС та АЕС (док. 24). 

Водопідготовчі установки призначені для приготування хімічно знесоленої води для заповнення першого і другого контурів АЕС, а також для виготовлення хімічно чистої води для тепломережі та заповнення втрат у системі охолодження. Установки очищення скидних вод необхідні для переробки регенераційних і шламових вод установок хімічного водоочищення і блочних знесолюючих установок. Метою патентних досліджень цієї тематики у 1990 р. стало вивчення досвіду провідних зарубіжних підприємств (док. 25) для проектування АЕС-92 (атомної станції підвищеної безпеки).

Розробка тем, пов’язаних з атомною енергетикою, триває і продовжуватиметься, доки не буде знайдено більш ефективних замінників ядерному паливу та не зупиниться останній атомний реактор. Напевно, варто прислухатися до застереження французького філософа Поля Вірильо (Paul Virilio, 1932–2018) про те, що кожного разу, коли людина щось винаходить, вона винаходить і катастрофу, яка супроводжує його творіння. Можливо, це допоможе запобігти аваріям у майбутньому.

 

Начальниця відділу використання
інформації документів

Анна АЛЄКСЄЄНКО

 

Розділ 1. Монтаж устаткування АЕС

 

  1. Курська АЕС. Турбоагрегат К-500-65/3000. Технологічні карти з монтажу устаткування. Встановлення нижньої половини циліндра високого тиску. 1974 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 1-174. Оп. 1. Од. зб. 26. Арк. 10)

 

  1. Нововоронезька АЕС. Турбоагрегат К-500-60/1500. Технологічні карти. Підливка бетоном фундаментних плит і рам турбіни. 1976 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 1-175. Оп. 1. Од. зб. 12.  Арк. 5. Фрагмент)

 

  1. Южно-Українська АЕС. Блок № 1. Проект проведення робіт з монтажу устаткування машинного залу.
    Схема механізації робіт і розкладки устаткування під час монтажу. 1979 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 1-308. Оп. 6,. Од. зб. 15. Арк. 1. Фрагмент)

 

  1. Запорізька АЕС. Блок № 1. Проект виконання робіт з монтажу конденсатора. Блоки конденсатора монтажні. 1982 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 1-467. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 1. Фрагмент)

 

Розділ 2. Створення нових матеріалів та конструкцій у будівництві енергетичних підприємств

 

  1. Звіт Київського відділення інституту Теплоелектропроект з теми № 12837: «Розробка розширеного сортаменту брусків
    для комплексу споруд ТЕС та АЕС з урахуванням уніфікації перетинів». 1979 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-159. К. 3-75. Оп. 1. Од. зб. 7. Обкладинка)

 

  1. Загальний вид великої безшарнірної моделі захисної оболонки. [Зі звіту Київського відділення нституту Теплоелектропроект 
    із теми № 12820: «Дослідження і випробування збірної напруженої захисної оболонки ядерного реактора. 
    Реакторне відділення, захисна оболонка реактора в збірному залізобетоні». Том І. 1980 р.].
    (ЦДНТА України. Ф. Р-159. К. 3-75. Оп. 1. Од. зб. 15. Арк. 9. Фрагмент)

 

  1. Велика безшарнірна модель М 1:50. Епюри нормальних відносних деформацій. [Зі звіту Київського відділення інституту Теплоелектропроект
    з теми № 12820: «Дослідження і випробування збірної напруженої захисної оболонки ядерного реактора.
    Реакторне відділення, захисна оболонка реактора в збірному залізобетоні». Том І. 1980 р.].
    (ЦДНТА України. Ф. Р-159. К. 3-75. Оп. 1. Од. зб. 15. Арк. 38)

 

  1. Черговість і терміни будівництва головного корпусу АЕС. [Зі звіту Київського відділення інституту Атомтеплоелектропроект
    про розробку методів впливу зовнішньої захисної залізобетонної оболонки реакторного відділення за1982–1983 роки. 1983 р.].
    (ЦДНТА України. Ф. Р-159. К. 3-75. Оп. 1. Од. зб. 31. Арк. 10)

 

  1. Ін’єктування тріщин з величиною розкриття більш ніж 1,0 мм. [Зі звіту Київського відділення інституту Атомтеплоелектропроект
    про науково-дослідну роботу: «Впровадження епоксидних сполук для закладення тріщин в будівельних конструкціях
    споруд Балаковської АЕС. (У стінах фундаментів ТГ)». 1985 р.].


  2. Технічне рішення про застосування при виготовленні комплексних покрівельних панелей в якості утеплювача перлітопластбетону зі склотканиною.
    [Додаток до заключного звіту Київського відділення інституту Атомтеплоелектропроект про науково-дослідну роботу з теми № НТ3-2-85: 
    «Пошукові дослідження нових типів утеплювачів для легких покриттів головних корпусів АЕС і ТЕС». 1986 р.].
    (ЦДНТА України. Ф. Р-159. К. 3-75. Оп. 1. Од. зб. 33. Арк. 65)

 

  1. Варіанти багатошарових перекриттів захисних споруд. [Із заключного звіту Київського відділення інституту Атомтеплоелектропроект
    з теми № НТЗ-6-85: «Пошукові дослідження нових демпфуючих конструкцій для споруд АЕС». 1986 р.].
    (ЦДНТА України. Ф. Р-159. К. 3-75. Оп. 2. Од. зб. 40. Арк. 87)

 

  1. Випробування покрівельної панелі КП 12-3-1. [Зі звіту Київського відділення інституту Атоменергопроект
    про науково-дослідну роботу з теми № 25-86: «Дослідження покрівельних панелей з новим
     профільованим листом товщиною 0,8 мм замість 1,0 мм для ТЕС і АЕС». 1987 р.].
    (ЦДНТА України. Ф. Р-159. К. 3-75. Оп. 2. Од. зб. 41. Арк. 12. Фрагмент)

 

  1. Пропозиції щодо застосування фібробетонів в енергетичному будівництві. [Зі звіту Київського відділення інституту Атоменергопроект
    про науково-дослідну роботу з теми № 1-87: «Пошукові дослідження, розробка і вдосконалення конструкцій реакторного
    відділення АЕС (фібробетон, полімерні покриття, газощільні і водонепроникні бетони)». Етап 1. Фібробетон. 
    Пропозиції щодо використання в енергетичному будівництві». 1987 р.].
    (ЦДНТА України. Ф. Р-159. К. 3-75. Оп. 2. Од. зб. 42. Арк. 33)

 

  1. Рекламний проспект фірми «Джонсон» пристосування для отримання фібр шляхом стругання з оплавленням металевої болванки спеціальною фрезою (фотокопія). 
    [Додаток до звіту Київського відділення інституту Атоменергопроект про науково-дослідну роботу з теми № 1-87: «Пошукові дослідження,
    розробка і вдосконалення конструкцій реакторного відділення АЕС (фібробетон, полімерні покриття, газощільні і водонепроникні бетони)».
    Етап 1. Фібробетон. Пропозиції щодо використання в енергетичному будівництві». 1987 р.].
    (ЦДНТА України. Ф. Р-159. К. 3-75. Оп. 2. Од. зб. 42. Арк. 78)

 

Розділ 3. Застосування прогресивних технологічних процесів і агрегатів об’єктів атомної енергетики

 

  1. Технічні пропозиції Київського відділення інституту Теплоелектропроект для АЕС з реакторами ВВЕР-440 з теми:
    «Проектування допоміжного обладнання для атомних електростанцій у вигляді агрегатованих блоків». 1980 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-159. К. 3-75. Оп. 1. Од. зб. 14. Арк. 4)

 

  1. Пояснювальна записка до технічного проекту Київського відділення інституту Теплоелектропроект з теми:
    «САПР теплових і атомних електростанцій. Підсистема проектування металевих каркасів ТЕС і АЕС». 1982 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-159. К. 3-75. Оп. 1. Од. зб. 35. Арк. 3)

 

  1. Науково-технічна програма Київського відділення інституту Атомтеплоелектропроект на 1986–1990 рр. Підпрограма 4.
    «Створення автоматизованих систем управління технологічними процесами атомних станцій». 1986 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-159. К. 3-75. Оп. 2. Од. зб. 45. Арк. 1а)

 

  1. Харківська АТЕЦ. Перспектива промислового майданчика. [З паспорта до проектного завдання Харківської АТЕЦ. 1986 р.].
  2. (ЦДНТА України. Ф. Р-31. К. 1-408. Оп. 1. Од. зб. 102. Арк. 28)

 

  1. Головний корпус блоку ВВЕР-1000 з турбіною КТ-1070-60/1500. План. [З паспорта до проектного завдання Харківської АТЕЦ. 1986 р.].
  2. (ЦДНТА України. Ф. Р-31. К. 1-408. Оп. 1. Од. зб. 102. Арк. 26)

 

  1. Показники економічної ефективності проекту АЕС-88/1. [Із техніко-економічної доповіді Київського відділення інституту Атоменергопроект
    з економічної ефективності застосування прогресивних технологічних процесів і сучасного устаткування в проектах на будівництві
     основних потужностей у галузі «Електроенергетика». Розділ: «Атомні електростанції. Підрозділ: «АЕС з ВВЕР-1000». 1989 р.].
  2. (ЦДНТА України. Ф. Р-159. К. 3-75. Оп. 2. Од. зб. 43. Арк. 25)

 

 Розділ 4. Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів

 

  1. Реферат звіту ВНДІВО з госпрозрахункової теми № 74: «Гідродинамічні, гідротермічні і гідрохімічні дослідження
    ставка-охолоджувача Южно-Української АЕС». Частина 1. 1975 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-213. К. 3-71. Оп. 1. Од. зб. 222. Арк. 2)

 

  1. Заключний звіт ВНДІВО з госпрозрахункової теми № 163: «Дослідження водно-сольового режиму і розробка рекомендацій з експлуатації
     ставка-охолоджувача Запорізької АЕС як засобу охорони Каховського водосховища від теплового забруднення». 1978 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-213. К. 3-71. Оп. 1. Од. зб. 84. Обкладинка)

 

  1. Технічне завдання на виконання розрахунків мінералізації води ставка-охолоджувача Чорнобильської АЕС (копія).
    [Додаток до заключного звіту ВНДІВО з госпрозрахункової теми № 240: «Дослідження мінералізації
    і сольового складу води водоймища Чорнобильської АЕС». 1981 р.].
    (ЦДНТА України. Ф. Р-213. К. 3-71. Оп. 1. Од. зб. 157. Арк. 82–84)

 

  1. Принципова схема знесолення води і попутного отримання добрив. [З доповіді Київського відділення інституту Атомтеплоелектропроект
    для Державного комітету з питань науки і техніки з рекомендаціями щодо застосування в енергетиці технологічних процесів
    і обладнання, максимально виключають вплив на навколишнє середовище (попередній варіант в енергетиці). 1984 р.].
    (ЦДНТА України. Ф. Р-159. К. 3-75. Оп. 2. Од. зб. 37. Арк. 40)

 

  1. Провідні в даному виді техніки організації (фірми). [Додаток до звіту Київського науково-дослідного і проектно-конструкторського
    відділення інституту Атоменергопроект про патентні дослідження з теми: «Схеми та технології водопідготовки на АЕС.
    Технологія очистки стічних вод від установок системи водопідготовки». 1990 р.].
    (ЦДНТА України. Ф. Р-159. К. 3-75. Оп. 2. Од. зб. 39. Арк. 25–26)
Центральний державний науково-технічний архів України
Copyright © 2021