15 лютого 2021 року виповнюється 110 років від дня народження Юрія Миколайовича Прокудіна (док. 1) – ботаніка-агростолога, доктора біологічних наук, професора Харківського державного університету імені О. М. Горького (нині Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). У Центральному державному науково-технічному архіві України (далі ЦДНТА України) зберігається особовий фонд вченого (Р-209), який містить 242 одиниці зберігання.

Для експонування відібрано документи, які характеризують різні етапи життя та сфери діяльності Прокудіна.

Юрій Миколайович народився 15 лютого 1911 року в місті Херсоні. Після закінчення школи (док. 2) вступив до Херсонського інституту соціального виховання імені Н. К. Крупської, у 1932 році отримав свідоцтво про вищу освіту за кваліфікацією «викладач природничих дисциплін, хімії, фізгеографії та основ сільського господарства» (док. 3). Через рік Юрій Прокудін був прийнятий до аспірантури НДІ ботаніки Харківського державного університету по сектору систематики квіткових рослин, його науковим керівником був відомий ботанік, професор Михайло Васильович Клоков (він же відомий український поет Михайло Доленґо). Після захисту у 1937 році кандидатської дисертації на тему «Пирії України» залишився на роботі в університеті, спочатку науковим співробітником ботанічного саду, пізніше в секторі квіткових рослин інституту ботаніки, а з 1939 року на посаді доцента новоствореної кафедри вищих рослин.  Саме з того часу вся трудова, наукова діяльність, особисте життя Юрія Прокудіна були пов’язані з Харківським університетом – поруч з ним працювала його дружина, колежанка, професорка-альголог (спеціалістка у галузі ботаніки, що досліджує водорості) Олександра Матвієнко (док. 4). У ЦДНТА України збігається її фонд особового походження (Р-206).

Юрій Миколайович Прокудін – відомий агростолог (розділ ботаніки, що вивчає трав’янисті рослини), один з авторитетніших спеціалістів в галузі дослідження дикорослих злаків України. Ним опубліковано 115 наукових праць, переважна більшість яких присвячена саме цим рослинам.

Науково-дослідна робота в рамках вивчення систематики та географії злакових проводилася з використанням практичних методів. Так, за період з 1934 по 1940 роки Юрій Миколайович дослідив території нижньої течії Дніпра, узбережжя Азовського та Білого морів, Провальського степу Донеччини, Михайлівської цілини Сумщини, простори Поволжя, флору Правобережної та Лівобережної України. В ході експедицій вченим була зібрана унікальна колекція гербарних листів у кількості більш ніж 12 тисяч одиниць. Даний матеріал зберігався в музеї Харківського університету, велика частина експонатів була втрачена в період окупації міста.

У роки Другої світової війни, у зв’язку з евакуацією закладу, працював доцентом на кафедрі ботаніки Об’єднаного Українського державного університету в місті Кзил-Орда  (нині м. Кизилорда).

В перші дні німецько-радянської війни він приймав участь в створенні оборонних споруд на підступах до Харкова, в роботах зі збору врожаю 1941 року. У роки евакуації був призначений відповідальним по хлібозаготівлі. Важку самовіддану працю Юрія Миколайовича було високо оцінено. Видатного вченого було нагороджено Почесною грамотою Верховної ради Казахської РСР та медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні».

У 1952 році Юрій Прокудін захистив дисертацію за темою: «Дикорослі злаки Криму. Критико-систематичний, еколого-ценологічний та географічний огляд» (док. 5), по результатам йому було присуджено ступінь доктора біологічних наук (док. 6), після затвердження в званні професора (док. 7), у 1953 році став завідуючим кафедри вищих рослин Харківського університету. У зв’язку з об’єднанням у 1971 році кафедри нижчих і вищих рослин в єдину кафедру ботаніки, був обраний завідуючим цією кафедри, якою керував до 1986 року (док. 8).

Докторська дисертація Прокудіна мала практичне значення – виявлення та введення дикорослих злаків у культуру, задля підвищенням кормової бази тваринництва. На шляху до вирішення даних проблем Юрій Миколайович велику увагу приділяв польовим дослідженням (док. 9).

Важливим джерелом вивчення життєвого шляху та діяльності Прокудіна є автобіографічні відомості, біографічні довідки, кадрова документація та статті про відомого вченого авторства його учнів, колег та знайомих. В експозиції представлено рукопис автобіографії Юрія Миколайовича 1952 року (текст містить доповнення внесені автором у 1978 році) (док. 10) та машинописний текст характеристики вченого (док. 11).

У 1977 році вийшла друком монографія вченого «Злаки України». Водночас Юрій Миколайович віддавав багато часу вирішенню актуальних питань охорони навколишнього середовища. Вчений займався дослідженням стану флори басейну Сіверського Донця, насамперед проблемою прогнозування розвитку рослинного світу з акцентом на інтенсивність впливу антропологічних факторів.

Прокудін багато років був редактором «Вчених записок» та «Вісника Харківського університету», головою Вченої ради ботанічного саду, брав активну участь у проєктуванні та створенні ботанічних експозицій. На виставці представлено приклади статей, опублікованих Юрієм Миколайовичем на сторінках, насамперед, згадуваних харківських університетських видань (док. 12-14).

Протягом свого життя вів активне листування з представниками наукового світу з різних країни. Так, на виставці представлено листи до Юрія Миколайовича від генерального директора Міжнародного географічного центру у місті Кембридж (Великобританія) Ернеста Кея (Ernest Kay) (док. 17) та від Аскелла Льове (Askell Lӧve) з інституту ботаніки Монреальського університету (Канада) (док. 18).

Десятки років Прокудін викладав загальні та спеціальні курси на кафедрі ботаніки Харківського університету імені О. М. Горького (док. 19, 20) – морфологію, систематику вищих рослин, ботанічну географію, рослинність СРСР тощо. В експозиції представлено рукописи конспектів за якими Юрій Миколайович викладав лекції (док. 21) та екзаменаційні білети для іспиту з курсу «Основи наукових досліджень» (док. 22).

Юрій Миколайович Прокудін подорожував світом, звідусіль привозив матеріали для того, щоб потім використати їх під час лекцій. На зроблених ним слайдах були представлені кактуси з Сенегалу, пальма з Єгипту, кокосовий горіх з Занзібару, цікаві рослини з Куби, Італії, Греції, Туреччини, Канарських островів, Марокко. Лекції Юрія Миколайовича були цікавими та популярними серед студентів, навіть на звичайні учбові заняття приходили сторонні люди. Прокудін періодично проводив масові лекції, на теми: «Чудові простори Батьківщини», «17 днів на острові Свободи», «По східній Африці», «Голубий меридіан Сибіру» тощо. Його спосіб подачі матеріалу відрізнявся методичною гармонійністю, наукової глибиною, доступністю та простотою викладання складного матеріалу.

Люди, які були особисто знайомими з Юрієм Миколайовичем характеризували його як чесну, принципову особистість яка «вражає широтою своїх інтересів і заряджає всіх навколо себе енергією». До кожного студента, аспіранта, колеги по роботі він знаходив час дати вичерпну відповідь на різні питання.

Маркером активного наукового потенціалу вченого можна вважати кількість рецензій (док. 23) та відгуків на автореферати дисертацій: так, 58 одиниць зберігання архівного фонду зосередили в собі прізвища 46 осіб, путівку в майбутнє для яких дав саме він.

Окрему ланку займають фотографії, які висвітлюють побутові сторінки життя Юрія Миколайовича Прокудіна (док. 24-25).

 

Провідний архівіст відділу використання
інформації документів ЦДНТА України
Тимур Андреєв

 

 

 

  1. Ю. М. Прокудін, фотопортрет. 1975 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 215. Арк. 3)

 

  1. Шкільні роки Ю. М. Прокудін (середній в другому ряду). Б / д.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 218. Арк. 1)

 

  1. Свідоцтво Ю. М. Прокудіна про закінчення Херсонського інституту
    соціального виховання імені Н. К. Крупської. 1932 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 1-2)

 

  1. Фото Ю. М. Прокудіна з дружиною О. М. Матвієнко. 1953 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 216. Арк. 1)

 

  1. Автореферат дисертації Ю. М. Прокудіна на здобуття вченого ступеня
    доктора біологічних наук «Дикорослі злаки Криму». 1952 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 16. Арк. 1. Обкладинка)

 

  1. Диплом Ю. М. Прокудіна про присудження йому
    наукового ступеня доктора біологічних наук. 1953 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 11)

 

  1. Атестат Ю. М. Прокудіна в тому, що він затверджений у вченому
    званні професора по кафедрі «вищі рослини». 1953 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 14)

 

  1. Колектив кафедри ботаніки нижчих і вищих рослин Харківського державного університету імені О. М. Горького
    та підвідділу біосистематики НДІ біології. [Ю. М. Прокудін другий у першому ряді праворуч]. 1979 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 218. Арк. 10)

 

  1. Ботанічна експедиція 1958 р. Робоча зупинка на шляху зі Львова, передгір’я Карпат. 1958 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 217. Арк. 13) 

 

  1. Автобіографія Ю. М. Прокудіна. 1952, 1978 рр.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 6. Арк. 2)

 

  1. Характеристика Ю. М. Прокудіна. 1963 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 220. Арк. 3)

 

  1. Стаття Ю. М. Прокудіна «Дикорослі злаки Криму та проблема походження і розвитку кримської флори» у збірнику
    «Вчені записки: Праці науко-дослідного інституту біології та біологічного факультету. Том № 25». 1953 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1.  Од. зб. 21. Арк. 1, 115. Обкладинка та перша сторінка статті)

 

  1. Стаття Ю. М. Прокудіна «Ще раз про стерильну популяцію пирію пажитнищевидного»
    у збірнику «Вісник Харківського університету». 1971 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 24. Арк. 1, 8. Обкладинка та перша сторінка статті)

 

  1. Стаття Ю. М. Прокудіна в співавторстві з В. В. Тверетіновою, Л. М. Горєловою та іншими «Рідкісні та зникаючі рослини
    Харківської області, які потребують охорони» у збірнику «Вісник Харківського університету». 1979 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 28. Арк. 1, 26. Обкладинка та перша сторінка статті)

 

  1. Стаття Ю. М. Прокудіна та О. М. Матвієнко «Про роботу Харківського відділення
    Українського ботанічного товариства». 1987 р. [Фрагмент].
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1.  Од. зб. 32. Арк. 1)

 

  1. Методичні вказівки з організації та проведення навчально-дослідної роботи
    студентів на кафедрі ботаніки нижчих та вищих рослин. 1981 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 45. Арк. 1, 2. Обкладинка та вихідні дані)

 

  1. Лист генерального директора Міжнародного географічного центру
    у м. Кембридж (Великобританія) Е. Кея до Ю. М. Прокудіна. 1992 р.
    (ЦДНТА України Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 199. Арк. 1)

 

  1. Лист до Ю. М. Прокудіна від Аскелла Льове з інституту ботаніки Монреальського
    університету від 26.03.1960 р. [англійською мовою та переклад російською].
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 203. Арк. 1-2)

 

  1. Професор Ю. М. Прокудін читає лекцію студентам
    другого курсу з систематики вищих рослин. [1960-ті рр.].
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 218. Арк. 15)

 

  1. Ю. М. Прокудін зі студентами третього курсу
    в Нікітському ботанічному саду, Крим, Ялта. 1956 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 218. Арк. 3)

 

  1. Перша частина конспекту лекцій зі спецкурсу
    «Основи наукових досліджень». Б/д. [Фрагмент].
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 49. Арк. 10-11)

 

  1. Екзаменаційні білети зі спецкурсу «Основи наукових
    досліджень». [Білети № 6, 10] 1984-1985 рр.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 49. Арк. 93, 97)

 

  1. Рецензія Ю. М. Прокудіна на книгу Ю. Д. Кленова «Аналіз флори
    широколистяних лисів європейської частини СРСР». 1990 р. [Фрагмент].
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 59. Арк. 1, 2)

 

  1. Ю. М. Прокудін на зустрічі Нового року (крайній зліва). 1964 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 219. Арк. 1)

 

  1. Фотографія з ювілею професора Ю. М. Прокудіна
    15 лютого 1981 року (70-річчя). 1981 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 219. Арк. 7)

 

Центральний державний науково-технічний архів України
Copyright © 2020