У житті кожної людини лікарі займають особливе місце: вони крокують поряд від початку до кінця, допомагають вперше побачити світ, роками підтримують здоров’я, воюють зі смертю.

Співробітники Центрального державного науково-технічного архіву України (ЦДНТА України) висловлюють щиру подяку всім працівникам медичної галузі, насамперед тим, хто сьогодні на передовій боротьби з пандемією, спричиненою гострим респіраторним захворюванням, яке викликане вірусом SARS-CoV-2. Ми вдячні вам за кожне врятоване людське життя.

У жовтні та листопаді кожного року Україна разом з усім світом відзначає цілу низку свят медичної галузі: міжнародний день лікаря, професійні дні геронтолога, уролога, дільничного терапевта, офтальмолога, рентгенолога, педіатра, анестезіолога та реаніматолога, міжнародні дні боротьби з артритом, діабетом, поліомієлітом, інсультом та псоріазом, захворюванням на рак молочної залози, а також дні зору, психічного здоров'я, спірометрії, легеневого здоров'я та миття рук.

У ЦДНТА Україні зберігаються документи проєктування медичних закладів та приладів. Зважаючи на актуальність теми, співробітниками архіву підготовлено дану виставку. Джерельну базу складають документи з фондів:

  • Р-32 ««Український державний трест цивільного будівництва «Укрцивільбуд» ВРНГ УРСР, м. Харків» (комплекс 1-28 «Будівництво об'єктів охорони здоров'я»);
  • Р-133 ««Відкрите акціонерне товариство «Науково-дослідний інститут радіоелектронної медичної апаратури» Міністерства промислової політики України, м. Львів» (комплекси 2-199 «Електрокардіоскоп портативний ПЕКС-01», 2-377 «Прилади для визначення осмолярності сечі та крові», 2-278 «Монітори ритму серця», 2-379 «Індикатор гідратації тканини», 2-380 «Електрокардіостимулятори»);
  • Р-47 фонд особового походження академіка архітектури Олексія Миколайовича Бекетова.

Структурно експозиція складається з трьох розділів:  документи проєктів медичних закладів, інститутів НАМН України та конструкторська документація медичних приладів.

 

Розділ 1. Документи проєктів медичних закладів (док. 1 – 13)

Медичні заклади, проєкти яких представлені у фондах ЦДНТА України, можна розділити на дві групи: поліклініки та лікарні.

Географічні межі охоплюють територію Східної України, зокрема Харківську, Донецьку та Луганську області.

Розробником більшості проєктів представлених поліклінік і лікарень є утворювачем відповідного фонду Р-32 «Український державний трест цивільного будівництва «Укрцивільбуд» ВРНГ УРСР, м. Харків», проблематиці теми виставки відповідають саме матеріали комплексу 1-28 «Будівництво об'єктів охорони здоров'я».

В архіві зберігаються генплани, розгортки фасадів, розрізи по поверхах поліклінік у містах Макіївка  (док. 1) та Єнакієве (док. 2-3).

На виставці представлено проєкти терапевтичного, хірургічного (док. 4) та патологоанатомічного корпусів Харківської окружної лікарні; корпусів дитячих (док. 5), кишково-кров’яних інфекцій (док. 6) Макіївської обласної лікарні; відділень дитячих інфекцій (док. 7), рентгенстанції (док. 8) Другої міської лікарні у Донецьку. Документи будівель «лікарні для нових міст Донбасу» (док. 9), Горлівської (док. 10), Первомайської та Голубівської лікарень (док. 11), (розроблені Д. Р. Торубаровим за участі В. А. Естровича). Зусиллями співробітників Українського державного тресту цивільного будівництва було запроєктовано будівництво типових закладів лікування інфекційних хвороб (док. 12), документи яких зберігаються фондах ЦДНТА України.

У фонді особового походження академіка архітектури О. М. Бекетова зберігається кресленик фасаду акушерсько-гінекологічного відділення Олександрівської міської лікарні (м. Харків) (док. 13). Проєкт будівлі було розроблено у 1913-1914 роках за участі  Г. П. Павловського. Назву лікарня отримала на честь імператора Олександра II, була збудована на вшанування пам’яті спасіння самодержця під час паризького замаху, який стався у 1867 році. Орієнтована вона була на всі верстви населення, незалежно від походження, грошової, національної та релігійної стратифікації. Нині у будівлі колишнього акушерсько-гінекологічного відділення Олександрівської міської лікарні розташовується Харківський обласний клінічний пренатальний центр.

 

Розділ 2. Документи проєктів інститутів НАМН України (док. 14 – 22)

В архіві представлено проєкти корпусів низки структурних одиниць Національної академії медичних наук України (НАМН України): Інституту мікробіології та імунології імені І. І. Мечникова, Інституту медичної радіології та онкології імені С. П. Григор'єва, Інституту патології хребта та суглобів імені М. І. Ситенка та Інституту проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського. Географічно всі вони розташовані у центральній частині міста Харкова.

Інститут мікробіології та імунології імені Іллі Ілліча Мечникова НАМН України було відкрито у квітні 1887 року за рішенням Харківського медичного товариства як Пастерівський прищеплювальний інститут і бактеріологічна станція. У 1908 році установу було реорганізовано у Бактеріологічний інститут.

Його співробітниками проводилися теоретичні дослідження з розробки методів боротьби з холерою, дизентерією, висипний і черевний тиф, здійснювалися профілактики і лікування особливо небезпечних інфекційних захворювань.

Сучасну будівлю інституту було побудовано у 1911-1913 роках за проєктом О. М. Бекетова.

Харківське медичне товариство розташовувалось у декількох старих будинках, тож потребувало одну комфортабельну будівлю, де можна було розмістити усі структурні одиниці, адже на той час представляло собою одну з найбільших установ даного типу не тільки у Російській імперії, а й у всій Європі.

Його почесними членами були такі відомі лікарі як: Рудольф Вірхов, Вільгельм Груве, Душам Лямбль, Леонард Гіршман, Іван Зарубін, Роберт Кох, Луї Пастер, Іван Лазарєвіч, Владислав Франковський тощо.

Керував будівництвом нових приміщень поруч з Бекетовим відомий харківський лікар Володимир Павлович Бобін. Слід зазначити, що саме він довгий час був попечителем Олександрівської міської лікарні та очолював будівництво, вже згадуваного раніше, акушерсько-гінекологічного відділення.

Остаточний варіант проєкту представляв собою триповерхову будівлю з цокольним поверхом. У центрі розташовувався вестибюль, читальний зал на другому поверсі, а бібліотека бактеріологічного інституту з музеєм – на третьому. Пастерівський інститут займав дворовий корпус, бактеріологічний інститут – ліве крило головного корпусу, кабінет хімічних та морфологічних досліджень – праве крило. Парадні приміщення оздоблювались ліпниною, сходи підтримувались коринфськими колонами, мали мармурово-мозаїчне покриття парадних сходинок та площадок. Службові приміщення оформлювалися простіше.

За радянських часів установу було неодноразово реорганізовано, так у 1920 році вона отримала назву Харківський бактеріологічний інститут Народного комісаріату охорони здоров'я УСРР, вже у 1927 році – 1-й Український санітарно-бактеріологічний інститут. У 1937 році за установою була закріплена назва на честь нобелівського лауреата Іллі Ілліча Мечникова. У 1940 році в результаті реорганізації отримав назву Всеукраїнський інститут бактеріології, епідеміології і серотерапії імені І. І. Мечникова.  За радянських часів та за роки незалежності України інститут неодноразово перейменовувався, в останнє назву було змінено у 2007 році на Державну установу «Інститут мікробіології та імунології імені І. І. Мечникова НАМН України»

Напрямами діяльності установи є дослідження збудників інфекційних захворювань, ареалу їх циркуляції в Україні, розробка сучасних принципів і високоефективних засобів антимікробної терапії, теоретико-прикладних основ специфічної профілактики інфекційних захворювань та вивчення проблем феноменів імунітету.

У фонді особового походження О. М. Бекетова (Р-47) ЦДНТА України зберігаються документи проєкту: ескізні кресленики, архітектурні малюнки фасаду будівлі (док. 14), кресленики, робочі плани поверхів (док. 15), ескізи елементів декоративного оздоблення парадних сходів, віконних отворів, дверей, кошториси, розрахунки, договори на проведення різних робіт, листування з підрядниками та постачальниками будматеріалів. У фонді О. М. Бекетова також зберігається проєкт реконструкції Журавлівської аптеки Харківського медичного товариства. На виставці представлено ескізний малюнок фасаду аптеки,  виконаний Г. І. Вітензоном (док. 16).

Більшість проєктів представлених інститутів зберігається у вже згадуваному комплексі 1-28 «Будівництво об'єктів охорони здоров'я» фонду Р-32 «Український державний трест цивільного будівництва «Укрцивільбуд» ВРНГ УРСР, м. Харків».

Інститут медичної радіології та онкології імені Сергія Петровича Григор'єва Національної академії медичних наук України було створено 30 липня 1920 року відповідно до Постанови Раднаркому УРСР як Всеукраїнська рентгенівська академія. Установа була реорганізована у 1923 році у Рентгено-онкологічний інститут, у 1925 році в Український рентгено-радіологічний та онкологічний інститут. Сучасну назву він має з 2007 року.

Основними науковими напрямки роботи Інституту медичної радіології та онкології імені С. П. Григор'єва є: дослідження проблем гострої променевої хвороби і комбінованих радіаційних уражень; розробка аспектів профілактики й лікування місцевих променевих ушкоджень, диспансеризація працюючих у сфері дії радіації, розробка методів використання радіоактивних ізотопів у лікувально-діагностичних цілях.

Інститут відділення променевої патології – структурна одиниця Інституту медичної радіології та онкології імені Сергія Петровича Григор'єва, єдина серед медичних установ України, на базі якої проводиться лікування усіх потерпілих у радіаційних інцидентах в Україні, в тому числі Чорнобильської трагедії.

У ЦДНТА України зберігається робочій проєкт будівлі авторства відомого українського архітектора Віктора Абрамовича Естровича, а саме плани: фасаду зовнішніх стін (точкові) (док. 17), поповерховий, схематичні (покутові), аудиторій (док. 18), віконних прорізів, фундаментів, підвалу тощо.

Інститут патології хребта та суглобів імені Михайла Івановича Ситенка НАМН України було створено у 1907 році відповідно до рішення 31 з’їзду гірничопромисловців Півдня Росії як Медико-механічний інститут з метою лікування робітників, які отримали каліцтво на підприємствах гірничорудної промисловості. Сучасну назву установа має починаючи з 2000 року. Станом на 2020 рік являє собою провідний науково-дослідний інститут, що займається проблемами патології хребта та суглобів.

У ЦДНТА України зберігається робочий проєкт даного науково-дослідного інституту: плани фасадів по вулиці Пушкінській (зі сторони Інституту медичної радіології та онкології) (док. 19) та по вулиці Гуданова, плани поверхів (док. 20), розрізи, плани стропил, вікон, еркер тощо.

Інститут проблем ендокринної патології імені Василя Яковича Данилевського НАМН України було засновано у 1919 році як Органотерапевтичний інститут. Назву має на честь засновника, відомого фізіолога. Будівля установи також була створена за проєктом Віктора Абрамовича Естровича.

Напрямами діяльності інституту є дослідження проблем природи, лікування та профілактики ендокринних захворювань, розробка та аспекти синтезу препаратів тощо.

На весь світ ця установа відома в тому числі тим, що саме у її стінах у 1923 році зусиллями Віктора Мойсейовича Когана-Ясного було винайдено вперше у СРСР інсулін, що стало проривом у сфері лікування хворих на сахарний діабет.

У ЦДНТА України зберігається робочий проєкт даного науково-дослідного інституту: генеральний план, розрізи, плани фасадів (док. 21), дверей, вікон, проєкти опалення та вентиляції по поверхах (док. 22).

 

Розділ 3. Конструкторська документація медичних приладів (док. 23 – 32)

У фонді Р-133 Центрального державного науково-технічного архіву України представлено низку медичних приладів, розроблених спеціалістами Науково-дослідного інституту радіоелектронної медичної апаратури.

Електрокардіостимулятор «Стикар-01» призначений для збільшення частоти серцевих скорочень з метою відновлення та нормалізації ритму серцевої діяльності в умовах швидкої допомоги. На виставці представлено складальний кресленик (док. 23), принципову електричну схему (док. 24) та електромонтажний (док. 25) кресленик даного медичного приладу.

Електрокардіостимулятор «Стикар-02» використовується для стимуляції передсердь з метою купірування нападів передсердних тахікардій, використовується в умовах відділень інтенсивної терапії і кардіохірургії. На виставці представлено складальний кресленик (док. 26) даного медичного приладу.

Індикатор гідратації тканин ІГТ-01 призначений для обчислення відношення міжелектродних електричних опорів на низькій та високій частотах і об’ємів позаклітинної і загальної рідини організму з подальшою індикацією на екрані електронно-променевої трубки значень цих параметрів, а також для індикації динаміки значень відношення міжелектродних імпедансів у часі. Індикатор застосовується для діагностики поза- і внутріклітинної дегідратації та гіпергідратації організму при гострих порушеннях водно-сольового обміну внаслідок важких захворювань, опіків, травм, екстремального впливу зовнішнього середовища, проведення інтенсивної терапії, гемодіалізу в лікарнях, клініках та інших лікувально-профілактичних установах. На виставці представлено кресленикт панелі  (док. 27) та друкованої плати (док. 28) даного медичного приладу.

Монітори ритму серця МРС-01 призначені для спостереження, реєстрації та вимірювання параметрів електрокардіосигналу, автоматичного визначення частоти серцевих скорочень (ЧСС), автоматичного розпізнавання та класифікації порушень серцевого ритму, їх підрахування, індикації та реєстрації, відображення та реєстрації ритмограми та гістограми R – R інтервалів, а також для сигналізації тривоги при виході ЧСС за встановлені границі. Прилади застосовуються в палатах і блоках інтенсивної терапії, кардіологічних та інфарктних відділеннях, у лікарнях всіх типів, відділеннях та палатах реанімації загального профілю, операційних. Монітори є приладами спеціального призначення. На виставці представлено кресленики панелей даного медичного приладу (док. 29-30).

Осмометр типу ОС-01 призначений для вимірювання осмотичної мольної концентрації крові і сечі з метою оцінки осмоляльності сечі та крові в медичній практиці. Використовується у низці галузей медицини, до яких відносяться: нефрологія, урологія, токсикологія, реаніматологія та хірургія. Застосовується виріб як у лабораторних умовах, так і безпосередньо в операційних залах та палатах інтенсивної терапії. На виставці представлено кресленик панелі (док. 31) та друкованої плати  (док. 32) даного медичного приладу.

 

 

Розділ 1. Документи проєктів медичних закладів

 

  1. Поліклініка у м. Макіївка. Генплан. 1930 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-28. Оп. 1. Од. зб. 16. Арк. 1)

 

  1. Поліклініка на 1200 відвідувань у м. Єнакієве. Генплан. 1930 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-28. Оп. 1. Од. зб. 14. Арк. 1)


  2. Поліклініка на 1200 відвідувань у м. Єнакієве. План фасаду. 1930 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-28. п. 1. Од. зб. 14. Арк. 2)



  3. Харківська окружна лікарня. Генеральний план терапевтичної та хірургічної групи. 1931 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-28. Оп. 1. Од. зб. 12. Арк. 1)

 

  1. Лікарня у м. Макіївка. Генплан корпусу кишково-кров’яних інфекцій на 25 відвідувань. 1929 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-28. Оп. 1. Од. зб. 5. Арк. 1)


  1. Лікарня у м. Макіївка. Генплан корпусу кишково-кров’яних інфекцій на 25 відвідувань. 1929 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-28. Оп. 1. Од. зб. 5. Арк. 1)


  1. Друга сталінська радлікарня, м. Донецьк. План фасадів 2 корпусу дитячих інфекцій. 1929 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-28. Оп. 1. Од. зб. 7. Арк. 1)


  1. Друга сталінська радлікарня, м. Донецьк. План фасаду рентгенстанції сталінської лікарні. 1929 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-28. Оп. 1. Од. зб. 7. Арк. 5)

 

  1. Викопіювання з плану Новмістдонбас. План ділянки лікарні. 1930 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-28. Оп. 1. Од. зб. 19. Арк. 1)


  1. Лікарня у м. Горлівка. План головного фасаду хірургічного корпусу. 1930 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-28. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 3)



  1. Первомайська та Голубівська лікарні. План головного фасаду, розрізи по АВ, плани першого поверху та підвалу адміністративного корпусу. Б/д.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-28. Оп. 1. Од. зб. 20. Арк. 2)


  1. Типовий проєкт відділення інфекційних хвороб на 30 ліжок. План та розрізи. 1930 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-28. Оп. 1. Од. зб. 22. Арк. 1)


  1. Фасад будівлі акушерсько-гінекологічного відділення при Олександрівській міській лікарні. [1913-1914 р.].
    (ЦДНТА України. Ф.  Р-47. Оп. 1. Од. зб. 257.  Арк. 1)

 

Розділ 2. Документи проєктів інститутів НАМН України

 

  1. Фасад будівлі Харківського медичного товариства. [1911 р.]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-47. Оп. 1. Од. зб. 41. Арк. 1)


  2. Робочий план третього поверху будівлі медичного товариства у м. Харків. 26 травня 1911 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-47. Оп. 1. Од. зб. 38. Арк. 9)


  1. Журавлівська аптека Харківського медичного товариства. [1916 р.]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-47. Оп. 1. Од. зб. 24. Арк. 1)


  2. Рентгенологічний інститут у м. Харкові. План фасаду зовнішніх стін фундаментів, розгорнутий по осях стін, точки 67-1. 1930 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-28. Оп. 1. Од. зб. 8. Арк. 9)


  3. Рентгенологічний інститут у м. Харкові. План аудиторії 1/50. 1930 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-28. Оп. 1. Од. зб. 9. Арк. 7)


  4. Фасад Інституту травматології та ортопедії у м. Харкові зі сторони Юмовської вулиці. 1930 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-28. Оп. 1. Од. зб. 10. Арк. 2)


  1. План IV поверху Інституту травматології та ортопедії у м. Харкові. 1930 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-28. Оп. 1. Од. зб. 10. Арк. 7)


  1. Органотерапевтичний інститут. Генеральний план, план переднього, бокового фасадів, розрізів будівлі. 1931 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-28. Оп. 1. Од. зб. 11. Арк. 1)


  1. Органотерапевтичний інститут. План опалення та вентиляції 1 поверху. 1931 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-28. Оп. 1. Од. зб. 11. Арк. 7)

 

 Розділ 3. Конструкторська документація медичних приладів

 

  1. Електрокардіостимулятор «Стикар-01». Складальний кресленик. 1980 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-133. К. 2-380. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 13)


  1. Електрокардіостимулятор «Стикар-01». Принципова електрична схема. 1980 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-133. К. 2-380. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 14)



  1. Електрокардіостимулятор «Стикар-01». Електромонтажний кресленик. 1982 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-133. К. 2-380. Оп. 1.  Од. зб. 3. Арк. 28)



  1. Електрокардіостимулятор «Стикар-02». Плата. Складальний кресленик. 1994 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-133. К. 2-380. Оп. 1. Од. зб. 13. Арк. 9)



  1. Індикатор гідратації тканин ІГТ-01. Кресленик панелі. 1994 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-133. К. 2-379. Оп. 1. Од. зб. 16. Арк. 3)




  2. Індикатор гідратації тканин ІГТ-01. Плата друкована. 1994 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-133. К. 2-379. Оп. 1. Од. зб. 16. Арк. 30)




  3. Монітор ритму серця МРС-01. Кресленик панелі. СОТ-1.5х1000х1100, ТУ6-01-1210-79. 1994 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-133. К. 2-378. Оп. 1. Од. зб. 9. Арк. 1)




  1. Монітор ритму серця МРС-01. Кресленик панелі. ПЕТ-3 175х1000, непофарбована, вищий сорт ГОСТ24234-80. 1995 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-133. К. 2-378. Оп. 1. Од. зб. 9. Арк. 6)




  1. Осмометр типу ОС-01. Кресленик панелі. 1995 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-133. К. 2-377. Оп. 1. Од. зб. 15. Арк. 6)




  1. Осмометр типу ОС-01. Плата друкована. 1995 р.
    (ЦДНТА України. Ф.  Р-133. К. 2-377. Оп. 1. Од. зб. 15. Арк. 21)


Центральний державний науково-технічний архів України
Copyright © 2020