12 вересня 2020 р. виповнилося 90 років з дня заснування ДП «Український державний науково-дослідний інститут проєктування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю. М. Білоконя.

За довгу історію своєї діяльності інститут став одним з провідних науково-дослідних і проєктних установ у галузі регіонального планування, містобудування, природоохоронних заходів, ландшафтної архітектури, впровадження геоінформаційних технологій.

Напрацювання інституту зберігаються у Центральному державному науково-технічному архіві України (ЦДНТА України). Документація фонду Р-140 «Державний інститут проєктування міст «Діпромісто» Держкомітету у справах будівництва (Держбуд УРСР), м. Київ» викликає стабільний інтерес у архітекторів, краєзнавців, істориків.

Український державний інститут проєктування міст «ДІПРОМІСТО» було створено у Харкові у 1930 р. відповідно до постанови РНК СРСР від 12.09.1930 р. № 21. На його співробітників покладалися завдання планування міст та селищ, проєктування житлового, цивільного та комунального будівництва, створення методичної бази містобудування.

У 1930-х рр. у структурі «ДІПРОМІСТО» були  організовані архітектурно-планувальні майстерні № 1 та № 3, відділи інженерного устаткування, науково-дослідний, районного планування, підготовки територій і вертикального планування, технічний. У довоєнні роки фахівцями було розроблено генеральні плани 27 міст – Донецька, Запоріжжя,  Горлівки, Одеси, Херсона, Миколаєва, Краматорська, Полтави тощо, а також проєкти житлових комплексів для промислових гігантів: Харківського тракторного заводу, Краматорського заводу важкого верстатобудування, Луганського тепловозобудівного заводу, Криворізького, Маріупольського металургійних заводів, Керченського суднобудівного заводу тощо.

 Важливим напрямом діяльності інституту стали регіональні дослідження – схеми планування промислових районів Донбасу та Криворіжжя, розробки планування та забудови сільських населених пунктів УРСР, перспективної схеми газифікації промислових центрів і населених пунктів тощо.

У 1944 р. «ДІПРОМІСТО» переведено до м. Києва. Колектив інституту приступив до розробки схем відновлення найбільш постраждалих у період Другої світової війни міст.

У 1950-ті роки значна увага проєктувальників приділялася розвитку озеленення і благоустрою міст і селищ, формуванню їхнього архітектурного вигляду і ландшафту. З 1955 р. у «ДІПРОМІСТО» працювала кандидатка архітектури, Заслужена архітекторка УРСР Валентина Маєвська – авторка більше 100 наукових праць з питань проєктування державних природних парків України, відновлення порушених територій для рекреації, охорони територіальних ресурсів містобудування, захисту зеленої садово-паркової зони. У ЦДНТА України зберігається фонд особового походження Р-223 Валентини Маєвської (див. онлайн виставку «Внесок у розвиток рекреаційного простору архітекторок Валентини Маєвської та Тамари Панченко (за документами фондів особового походження ЦДНТА України» за посиланням: https://cdnta.archives.gov.ua/index.php/uk/exhibitions-uk/592-exhibitions-2020-05-14).

Ще одним видатним співробітником «ДІПРОМІСТО», документи якого потрапили до ЦДНТА України, був Георгій Тер-Арутюнянц, котрий протягом 16 років працював на посаді головного інженера інституту (див. онлайн виставку «Георгій Тер-Арутюнянц – інженер-конструктор, Заслужений будівельник України» за посиланням: https://cdnta.archives.gov.ua/index.php/uk/exhibitions-uk/537-exhibitions-2019-11-21).

У 1960-1980-х рр. фахівцями інституту було розроблено схеми районного планування 25 областей УРСР, генеральну схему розташування курортів та місць відпочинку, генеральні плани розвитку більшості обласних центрів та багатьох міст України; впроваджено удосконалені технології проєктування: електронні рахунки транспортних, інженерних розрахунків, інноваційні методи копіювання креслеників, розширилася структура інституту та тематика проєктування цивільних споруд.

Від початку 1990-х років в інституті ведеться активна робота над залученням геоінформаційних технологій у планування територій та населених пунктів. У 1997 р. «ДІПРОМІСТО» розроблено Генеральну схему планування території України. 

Крім того, інститут є базовою організацією з науково-технічної діяльності у будівництві (наказ Мінрегіону України від 03.05.2012 р. № 190). Співробітники «ДІПРОМІСТО» здійснюють розробку нормативної і методологічної бази планування територій, забезпечення функціонування технічного комітету стандартизації «Планування територій та населених пунктів».

До виставкової експозиції, підготовленої на відзначення 90-річного ювілею ДП «Український державний науково-дослідний інститут проєктування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю. М. Білоконя, увійшли документи трьох комплексів:

К. 1-201 «Комплекс піонертаборів санаторного типу в м. Євпаторія»;

К. 1-357 «Санаторій «Україна» в м. Єсентуки»;

К. 1-356 «Льодовий стадіон у м. Києві».

Виставку поділено на 3 розділи відповідно до проєктів.

 

Розділ 1. Проєкт «Комплекс піонертаборів санаторного типу в м. Євпаторія» (док. 1–10)

Проєкт санаторію був нагороджений бронзовою медаллю ВДНГ СРСР відповідно до постанови Головного комітету ВДНГ СРСР № 145 від 13.04.1978 р. Враховуючи сприятливі кліматичні та бальнеологічні умови Євпаторії, табір протягом 9 місяців функціонував як загальнооздоровчий дитячий санаторій, а в період літніх канікул – як санаторій-піонертабір. Здравниця була призначена для відпочинку та лікування дітей із захворюваннями верхніх дихальних шляхів, хворобами вуха, ревматизмом у неактивній формі та ожирінням (див. док 9).  Комплексне проєктування та будівництво дитячої здравниці цілорічного функціонування та такої місткості здійснювалося вперше в СРСР.

Табір проєктувався на 2000 місць з перспективою розширення до 6000 у 5 черг будівництва комплексами по 1200 місць кожний. Під табір відводилася територія 140 гектарів землі, що поділялася на зони: основних споруд, загальносанаторних установ, відпочинку, господарська зона. Передбачався також поділ на зони первинного та загальнотабірного обслуговування. У зону первинного входили санаторні комплекси, що складалися зі спальних корпусів та їдальні, що поєднувалися теплими переходами. У зону санаторного обслуговування входили: адміністративно-приймальний корпус, лікарняно-виховний, корпус з клубом та спортивним комплексом, водолікувальний корпус із зимовим пляжем, школа.

 

Розділ 2. Проєкт «Санаторій «Україна» в м. Єсентуки (док. 11–17)

Санаторій у м. Єсентуки (Ставропольський край, РФ) на 220 місць було побудовано відповідно до постанови РМ УРСР від 26.05.1965 р. № 583-р для лікування шлунково-кишкових захворювань.

Під будівництво санаторію відведено ділянку площею 4,46 га в санаторній зоні м. Єсентуки на відстані 700 м від лікувального парку та центру міста. Будівля складалася з чотирьох корпусів, що об’єднувалися у єдиний комплекс завдяки теплим переходам. До шестиповерхового спального корпусу примикали басейн, клуб-їдальня та лікарня.

Санаторій забезпечував високу ефективність лікування та комфортність усіх приміщень. В оздобленні фасадів та інтер’єрів санаторного комплексу застосовано високоефективні матеріали. Будівлі обладнані системами інженерного забезпечення, у тому числі постачанням мінеральною водою для лікувальних процедур, автоматичною сигналізацією. Їдальня та кінозал обладнувалися кондиціонерами. Спальні кімнати запроєктовані двомісними з дотриманням санітарно-технічних умов, мали орієнтацію на південний схід. 

Розробниками запроєктовано парк з газонами, квітниками, деревами, а також спортивними майданчиками для гри в теніс, настільний теніс, городки, волейбол, крокет.

Зі східної сторони у будівлі басейну розміщувався майданчик для солярію, який передбачалося використовувати в теплі літні дні у комплексі з басейном. Поряд з ним розташовувався майданчик для занять ранковою гімнастикою.

Вся територія санаторію упорядковувалася, запроєктовано дороги з бетону та бетонних плит, уздовж доріжок встановлювалися лави, альтанки-перголи, трельяжи, декоративні скульптури та інші елементи малих форм.

 

Розділ 3. Проєкт «Льодовий стадіон у м. Києві» (док. 18–28)

Проєктне завдання комплексу споруд льодового стадіону по проспекту 40-річчя Жовтня в м. Києві (тепер – Голосіївський проспект) розроблене архітектурно-проєктною майстернею № 7 у 1968 р. відповідно до постанови РМ УРСР від 06.05.1968 р. № 233.

Комплекс льодового стадіону призначений для тренувань та змагань ковзанярів на різних дистанціях протягом цілого року. Параметри штучної ковзанярської доріжки відповідали міжнародним стандартам та дозволяли проводити змагання міжнародного рівня.

На відведеній території передбачалося будівництво наступних споруд:

  1. Крижана штучна бігова доріжка довжиною 400 м та шириною 13 м;
  2. Трибуни на 10000 глядачів;
  3. Підтрибунні приміщення;
  4. Трьохзальний спортивний корпус з кінолекційним залом на 200 осіб;
  5. Компресорно-холодильна станція;
  6. Бризкальний басейн;
  7. Господарські приміщення;
  8. Котельня;
  9. Споруди артезіанського водопроводу;
  10. Насосних спортивних споруд;
  11. Пожежних резервуарів;
  12. Інформаційне табло;
  13. Малі архітектурні форми;
  14. Бази художньо-спортивного ансамблю «Балет на льоду».

 

Вперше у світовій практиці будівництва були застосовані залізобетонні конструкції підпільного приміщення та монолітної технологічної плити чотирьохсотметрової доріжки без жодного деформаційного шва.

Внутрішня частина стадіону представляла собою трав’яний газон, рівень якого був нижчий за рівень криги. 

 

Провідна спеціалістка відділу використання
інформації документів ЦДНТА України
Ганна Голубкіна

 

 

Розділ 1. Проєкт «Комплекс піонертаборів санаторного типу в м. Євпаторія»

 

 

  1. Адміністративно-приймальний корпус дитячого загальнооздоровчого санаторію
    на 2000-5000 місць у м Євпаторія. Плани поверхів. Розріз 1–1. 1963 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-201. Оп. 1. Од. зб. 7. Арк. 40)

 

 

  1. Лікувальний корпус дитячого загальнооздоровчого санаторію на 2000-5000 місць
    у м. Євпаторія. Південний і західний фасади. 1963 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-201. Оп. 1. Од. зб. 55. Арк. 1)

 

  1. Плани поверхів, головний фасад санаторію-піонертабору
    на 2000 місць у м. Євпаторія. Спальний корпус. 1964 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-201. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 57)

 

  1. Генеральний план санаторного піонертабору на 2000–6000 місць у м. Євпаторія. 1964 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-201. Оп. 1. Од. зб. 26. Арк. 1)

 

  1. Генеральний план санаторію-піонертабору на 2000 місць у м. Євпаторія.
    Лікувально-оздоровчий і виховний комплекс. Південний фасад. 1964 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-201. Оп. 1. Од. зб. 29. Арк. 1)

 

  1. План 1 поверху лікувально-оздоровчого та виховного комплексу
    санаторію-піонертабору на 2000 місць у м. Євпаторія. 1964 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-201. Оп. 1. Од. зб. 30. Арк. 1)

 

  1. Фасад їдальні на 500 місць санаторію-піонертабору на 2000 місць у м. Євпаторія. 1964 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-201. Оп. 1. Од. зб. 35. Арк. 1)

 

  1. Водолікувальний корпус. Західний фасад дитячого загальнооздоровчого
    санаторію на 2000–5000 місць у м Євпаторія. 1964 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-201. Оп. 1. Од. зб. 58. Арк. 1)

 

  1. Призначення і режим роботи санаторного піонертабору, характеристика нового курортного району
    м. Євпаторія і території проєктованого санаторного піонертабору. [З проєктного завдання
    «Санаторного піонертабору на 6000 місць у м. Євпаторія]. 1965 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-201. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 8)

 

  1. Спальний корпус дитячого загальнооздоровчого санаторію на 2000–5000 місць у м. Євпаторія. [1963-1965 рр.]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-201. Оп. 1. Од. зб. 43. Арк. 1)

 

 

Розділ 2. Проєкт «Санаторій «Україна» в м. Єсентуки.

 

 

  1. Паспорт типового проєкту опалювальної котельні. 1962 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-357. Оп. 1. Од. зб. 10. Арк. 39)

 

  1. Перелік авторів проєкту санаторію на 220 місць у м. Єсентуки. 1965 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-357. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 3)

 

  1. Генеральний план озеленення санаторію на 220 місць у м. Єсентуки. 1965 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-357. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 80)

 

  1. Будгенплан санаторію на 220 місць у м. Єсентуки. 1965 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-357. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 4)

 

  1. Ситуаційний план санаторію на 220 місць у м. Єсентуки. 1965 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-357. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 5)

 

  1. План. Розрізи. Фасади санаторію на 220 місць у м. Єсентуки. 1965 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-357. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 20)

 

  1. Номенклатура елементів виробів санаторію на 220 місць у м. Єсентуки. 1965 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-357. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 89а)

 

 

Розділ 3. Проєкт «Льодовий стадіон у м. Києві»

 

 

  1. Ситуаційний план льодового стадіону та бази «Балет на льоду» в м. Києві. 1968 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-356. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 1)

 

  1. Техніко-економічні показники [З «Проєктного завдання комплексу споруд льодового стадіону
    по проспекту 40-річчя Жовтня в Московському районі м. Києва»]. 1968 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-356. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 13)

 

  1. Північно-західний фасад комплексу льодового стадіону в Києві. 1968 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-356. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 29)

 

  1. План 1-го поверху комплексу льодового стадіону в Києві. 1968 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-356. Оп. 1. Од. зб. 4. Арк. 1)

 

  1. План розміщення обладнання котельні комплексу льодового стадіону в Києві. 1968 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-356. Оп. 1. Од. зб. 5. Арк. 121)

 

  1. Проєктне завдання льодового стадіону в Києві. Том IV.
    Технологічна частина льодового поля. Титульний аркуш. 1968 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-356. Оп. 1. Од. зб. 6. Арк. 1)

 

  1. План основних розсольних, магістралей і секцій льодового стадіону. 1968 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-356. Оп. 1. Од. зб. 7. Арк. 1)

 

  1. Установчий кресленик турбокомпресорного агрегата АТКА-735
    холодильної станції льодового стадіону в Києві. 1968 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-356. Оп. 1. Од. зб. 8. Арк. 25)

 

  1. Розміщення апаратури зовнішнього освітлення льодового стадіону. 1968 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-356. Оп. 1. Од. зб. 9. Арк. 150)

 

  1. Розрахунково-пояснювальна записка, обґрунтування і вибір основного технологічного
    обладнання. [З проєктного завдання льодового стадіону в Києві «Холодильна станція
    для льодового стадіону і будівлі ансамблю «Балет на льоду»]. 1968 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-356. Оп. 1. Од. зб. 68. Арк. 56)

 

  1. Розріз по трибунах 1–1 льодового стадіону. 1968 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-140. К. 1-356. Оп. 1. Од. зб. 11. Арк. 38)

 

Центральний державний науково-технічний архів України
Copyright © 2020