Благоустрій населених пунктів (згідно з текстом Закону України «Про благоустрій населених пунктів») – це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Зовнішній благоустрій виконує низку завдань: створює різноманітність забудови (особливо це стосується житлових масивів, побудованих за типовими проєктами), реалізує принцип естетичності (виступаючи в ролі посередника між спорудами та навколишнім середовищем) тощо. Крім того елементи зовнішнього благоустрою виконують низку функціональних завдань: смітники – для збору сміття, дороговкази переходів – для регулювання системи дорожнього руху, навіси, лавки, фонтанчики з питною водою – у рекреаційних зонах, гірки, гойдалки, пісочниці, спортивні стінки, альтанки, господарські майданчики – у житлових кварталах тощо.

Завдяки практичній реалізації зазначених завдань формується обличчя населених пунктів. Розвинута система благоустрою в країні є одним з сегментів успішної реалізації іміджевої політики держави.

24 серпня 2020 року виповнилося 15 років від дня прийняття Закону України «Про благоустрій населених пунктів». Даний нормативно-правовий акт визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини. У розробці закону приймав участь Науково-дослідний проєктний інститут містобудування.

У ЦДНТА України зберігаються пропозиції та рекомендації по зовнішньому благоустрою міст УРСР у наукових розробках Науково-дослідного та проєктного інституту містобудування «КиївНДПІмістобудування» за період з 1963 по 1979 роки (фонд Р-100, комплекс 3-32).

Інститут було засновано у 1945 році як Науково-дослідний інститут машинобудування. Згідно з наказом Державного комітету цивільного будівництва і архітектури СРСР від 05.04.1963 року № 45 його було перейменовано на Науково-дослідний і проєктний інститут містобудування у місті Києві. За часів незалежної України установа двічі замінювала назву: у 1991 та у 2002 роках, закріпивши за собою найменування Державне підприємство «Науково-дослідний проєктний інститут містобудування».

Головні зусилля інституту спрямовані на розробку наукових досліджень з усіх найважливіших питань містобудування, експериментальну перевірку та впровадження результатів досліджень в проєктні роботи усіх рівнів – схеми і проєкти районного планування, генеральні плани міст, проєкти детального планування, забудови і реконструкції житлових і промислових районів, а також інші проєктно-планувальні роботи – комплексні транспортні схеми, територіальні комплексні схеми охорони навколишнього середовища, проєкти інженерного обладнання населених пунктів, благоустрою та озеленення міст.

На виставці представлено ілюстративні матеріали до пропозицій та рекомендацій по зовнішньому благоустрою міст УРСР Науково-дослідного та проєктного інституту містобудування «КиївНДПІмістобудування» за період з 1967 по 1976 роки.

Пропонується розподіл експозиції на три розділи, в основу якого покладено тематичний принцип відповідно до специфіки діяльності інституту та практичного орієнтування наявних матеріалів:

  1. Рекомендації по зовнішньому благоустрою місць масового відпочинку;
  2. Рекомендації по зовнішньому благоустрою міських вулиць і доріг;
  3. Рекомендації по зовнішньому благоустрою житлових територій.

Зазначені рекомендації створені з урахуванням загальних принципів містобудування, таких як: розмір і структури міста, природно-кліматичні особливості та господарський профіль міста.

Існує загальна закономірність: чим більше місто, тим менша кількість елементів з розрахунком на 1 м2 території необхідна для його благоустрою. Особливості економічного профілю міста впливають на благоустрій промислових районів (розміщення торговельних точок, майданчики для автомобілів, велосипедів і мотоциклів, характер реклами тощо), історичних міст і комплексів (засоби регулювання руху людей і пасажирів, покриття, система освітлення, наочна агітація і реклама тощо), місця для масового відпочинку (акцент на пляжах і парках).

Клімат визначає як форми конструкцій об'єктів благоустрою, так і вибір матеріалу при їх виготовленні.

 

Розділ 1. Рекомендації по зовнішньому благоустрою місць масового відпочинку.

(Док. 1 – 9)

До місць масового відпочинку в міських умовах відносяться насамперед парки, сквери та місця на водних об’єктах.

У ряді міст пляжі несуть в собі не тільки релаксаційну, а й лікувальну функції. Фахівцями інституту були розроблені норми і рекомендації щодо підвищення ефективності і якості існуючих пляжних комплексів в питаннях: типології (док. 1), планування, благоустрою (док. 2), обладнання ділянок (док. 3) та супутніх компонентів, специфіки розміщення (док. 4) тощо.

КиївНДПІмістобудування розробив рекомендації щодо благоустрою парків та скверів як рекреаційних об’єктів міського простору. У вигляді наочного матеріалу створено низку проєктів ймовірних варіантів розташування структурних об’єктів, серед яких представлені: круглі декоративні штучні острівці, басейни з використанням регулярних форм, майданчики для відпочинку регулярного характеру тощо (док. 5). Особливу увагу приділено технологіям розміщення елементів декоративного обводнення у рекреаційних зонах, необхідних для зволоження міської території у спекотні дні. У принципових схемах наводяться приклади конструкційних рішень та номенклатура: струмка вздовж алей ландшафтних об'єктів, декоративного джерела в стороні від пішохідних доріжок, фонтанів в центрі транзитних і нетранзитних майданчиків, алей через водойми, а також схеми поєднання різних об'єктів і форм в єдину композицію (док. 6).

Паркові атракціони виконують не тільки естетичну та релаксаційну, а й іміджеву функції, тим самим сприяючи формуванню образу міста і країни в свідомості жителів і гостей. Співробітниками інституту було розроблено принципову схему розміщення атракціонів (док. 7).

У рекомендаціях КиївНДПІмістобудування наведені архітектурно-планувальні схеми організації рекреаційних територій на прикладі окремих міст та регіонів. Проведено дослідження з подальшою розробкою транспортно-планувальних умов організації масового відпочинку з урахуванням ємності зон відпочинку і схем потоків відпочиваючих на прикладі окремо взятих регіонів (док. 8). Створено схеми розміщення рекреаційних утворень у межах розселення людей (док. 9) з акцентом на структурі агломераційних зон відпочинку (док. 10).

 

Розділ 2. Рекомендації по зовнішньому благоустрою міських вулиць і доріг.

(Док. 11 – 24)

До елементів зовнішнього благоустрою вулиць і доріг, згідно з матеріалами КиївНДПІмістобудування, відносяться: павільйони та майданчики очікування, світильники та опори контактної мережі, урни, наочна агітація і реклама, засоби регулювання руху, а саме: дороговкази, огороджувальні конструкції тощо.

Усі вони формують загальну картину міського середовища, забезпечуючи естетичний вигляд міських вулиць і доріг, максимальну ефективність, зручність та безпеку пересувань людей та автомобілів.

КиївНДПІмістобудування було розроблено низку рекомендацій щодо оптимізації вже існуючих раніше моделей для більшої ефективності роботи компонентів системи міського благоустрою.

Павільйони очікування та автопавільйони виконують цілий ряд важливих функцій: забезпечують прибуття громадського транспорту та відпочинок людей в період очікування, включають в себе супутні приміщення (зони громадського харчування, торговельні кіоски тощо), захист від дощу, снігу, спеки, вітру тощо (док. 11). Для збільшення ефективності розміщення та комплектації даних об'єктів необхідно враховувати безліч факторів: інтервал руху транспорту, вік користувачів, використання зупинки в якості місця для короткочасного відпочинку транзитними пішоходами (док. 12) тощо. Співробітниками інституту було проведено низку спостережень за вже існуючими зупинками, здійснено опитування населення (док. 13) Проведено дослідження кліматичних умов у регіонах України, створення оптимальних конструкцій для захисту людей від сонця, дощу, снігу вітру тощо (док. 14), підлаштованих під специфіку рельєфу місцевості (док. 15). В результаті цього було запропоновано цілий ряд конструктивних рішень шляхом створення проєктів павільйонів очікування, які б задовольняли потреби кожного окремо взятого району (док. 16, 17).

Одними з ключових засобів регулювання руху є дороговкази та огородження. Співробітниками інституту було проведено дослідження, яке показало, що в багатьох випадках дороговкази неефективні, бо при установці часто не враховується низка факторів: умови розміщення, швидкість та дальність сприйняття (док. 18) тощо. У зв'язку з цим використовуються різні способи встановлення дороговказів: на спеціальних стойках, на опорах світильників і контактної мережі, на будівлях, на трасах між опорами і будівлями. Інститутом було розроблено рекомендації щодо їх застосування в залежності від умов і типів автомобільних шляхів та дороговказів (док. 19).

Співробітниками КиївНДПІмістобудування було розроблено номенклатуру та основні рекомендації щодо виробництва та використання різних типів придорожніх огороджень: відбійного бруса та огорож для пішоходів (док. 20).

Не слід забувати, що в контексті безпеки жителів важливе місце займають світильники на вулицях міста. У зв'язку з цим фахівцями інституту було запропоновано різні конструктивні рішення опор і форм ліхтарів.

По виду опори світильників і контактної мережі були розділені на одинарні, подвійні та пучкові. Згідно з рекомендаціями одинарні опори раціонально розташовувати біля бровки автодороги, подвійні – на розділовій смузі, між трасою і тротуаром, пучкові – на кільцевих розв'язках та у «мертвих зонах» проїжджої частини (тобто там, де необхідно підсвітити максимально велику площу) (док. 21).

Наочна агітація і реклама – невід'ємний елемент благоустрою сучасних вулиць, метою якого є донесення інформації зрозуміло та просто до найбільшого числа людей. У даному випадку чинниками, які впливають на ККД рекламного банера є: максимально можливі швидкість та дальність сприйняття інформації. Нехтування ними призводить до відволікання водія від проїжджої частини, внаслідок чого стає причиною ДТП (док. 22).

Правильне розміщення і підбір урн на міських магістралях більшою мірою сприяють зручності їх експлуатації та забезпечують належний санітарний стан вулиць. Залежно від характеру використання урни поділяються на широко- та вузькоспрямовані (для паперу, недопалків, проїзних квитків тощо). За способом очищення: перекидні, виймальні та підіймальні. Найбільш раціональними типами, згідно з рекомендації КиївНДПІмістобудування, вважаються урни: з перекидною склянкою, перекидні на опорах і навісні (док. 23).

Співробітниками інституту були розроблені номенклатури та норми для кожного виду урн для підвищення ефективності їх розміщення та зручності використання за прямим призначенням (док. 24).

 

Розділ 3. Рекомендації по зовнішньому благоустрою житлових територій.

(Док. 25 – 33)

Співробітниками КиївНДПІмістобудування було розроблено номенклатуру для різних типів площадок у межах житлового району, виділено: місця для відпочинку дорослих (док. 25), спортивні майданчики, господарські площадки (площадки для чистки речей, сміттєзбірники, площадки для сушки білизни) (док. 26), автостоянки, місця відпочинку дітей (док. 27, 28). Акцент зроблено на специфіці відповідно до зонування територій: житлових районів, мікрорайонів і житлових груп, на макро-, міді- та міні- рівнях розмірів та фактичного орієнтування (док. 29).

Аналіз житлових районів, проведений співробітниками інституту, показав, що на 1 м2 території міста повинно припадати 4 м2 площі благоустрою. Адже від того, як вирішені питання благоустрою, залежать не тільки зручності проживання в районі, а й соціальні аспекти побуту людей, бо саме на обладнаних територіях відбувається більш інтенсивна взаємодія мешканців один з одним.

Рельєф місцевості є важливим фактором планування благоустрою, з урахуванням картографічної специфіки районів було виділено особливі норми для розміщення та взаємодії площадок при складному рельєфі з забудовою вздовж горизонталей, при складному рельєфі з забудовою поперек горизонталей та при спокійному рельєфі (док. 30).

Інститутом розроблено як планування та номенклатура елементів благоустрою, так приклади можливих композиційних розміщень конструктивних одиниць в межах площадок різного типу у вигляді план-схем та проєктів-прикладів візуального оформлення, в основу покладено принцип урахування кліматичної специфіки регіонів (док. 31).

Для створення сприятливих умов пересування людей містом зроблено акцент на плануванні пішохідних доріжок та площадок, запропоновано використання покриттів різних типів: бетонних плит з рівнем укладки вище ґрунту, плит з природнього каменю, колійного покриття, фактурних плит, кольорових бетонних смуг, піщаного покриття тощо (док. 32).

Розроблено норми озеленення з розрахунком на квадратний метр на одного жителя, варіативні в залежності від кліматичної регіональної специфіки та чисельності населення (док. 33).

Співробітниками КиївНДПІмістобудування запропоновано низку прикладів конструкторських рішень для побудови водних споруд у містах призначених для зволоження територій, втамування спраги та естетичного вигляду: фонтани з басейном, чаша, питний фонтан, пирскавки тощо (док. 34).

Пропозиції та рекомендації інституту було покладено в основу низки проєктів благоустрою для окремих міст та їх частин, наприклад, житлового мікрорайону № 27-а у місті Харкові (док. 35), житлового масиву «Русанівка» у місті Києві тощо.

На питання «як створити сприятливе для життєдіяльності довкілля» співробітники КиївНДПІмістобудування відповіли у вигляді пропозицій та рекомендацій. Часи минають, міста змінюються: одні розбудовуються, стають мегаполісами, інші навпаки на шляху до загибелі. Норми та принципи, розроблені у 1960-ті – 1970-ті роки поступово втрачають своє практичне значення, але на віки лишаються в історії як джерело, як основа для майбутніх поколінь на шляху до створення нових більш ефективних рішень.

 

Науковий співробітник відділу використання
інформації документів ЦДНТА України
Тимур АНДРЕЄВ

 

Розділ 1. Рекомендації по зовнішньому благоустрою місць масового відпочинку


 

  1. Класифікація рекреційних утворень. 1976 р.
    [Із звіту по темі № 1-А-12: «Розробити рекомендації з архітектурно-планувальної організації рекреаційних територій міст УРСР»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 107. Арк. 12)

 

  1. Розміщення елементів обладнання пляжу. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 85)

 

  1. Залежність номенклатури елементів благоустрою від рекреаційних навантажень. 1976 р.
    [Із звіту по темі № 1-А-12: «Розробити рекомендації з архітектурно-планувальної організації рекреаційних територій міст УРСР»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 107. Арк. 92)

 

  1. Формування рекреаційних утворень на базі штучних водосховищ. 1976 р.
    [Із звіту по темі № 1-А-12: «Розробити рекомендації з архітектурно-планувальної організації рекреаційних територій міст УРСР»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 107. Арк. 48)

 


  1. Благоустрій регулярних парків. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 62)

 

  1. Принципові схеми розміщення елементів декоративного обводнення. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 70)

 

  1. Принципові схеми розміщення атракціонів. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 79)

 

  1. Транспортно-планувальні умови організації масового відпочинку. 1976 р.
    [Із звіту по темі № 1-А-12: «Розробити рекомендації з архітектурно-планувальної організації рекреаційних територій міст УРСР»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 107. Арк. 24)

 


  1. Розміщення рекреаційних утворень в системах розселення. 1976 р.
    [Із звіту по темі № 1-А-12: «Розробити рекомендації з архітектурно-планувальної організації рекреаційних територій міст УРСР»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 107. Арк. 39)

 

  1. Структура агломераційної зони відпочинку. 1976 р.
    [Із звіту по темі № 1-А-12: «Розробити рекомендації з архітектурно-планувальної організації рекреаційних територій міст УРСР»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 107. Арк. 42)

 

 

Розділ 2. Рекомендації по зовнішньому благоустрою міських вулиць і доріг

 

  1. Принципи розміщення автопавільйонів та функціональне зонування ділянки. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 2)

 

  1. Кількість відпочиваючих від загальної кількості користувачів павільйоном. 1968 р.
    [Із звіту по темі № 2/9: «Наукові пропозиції по зовнішньому благоустрою населених місць 3 кліматичного поясу»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 87. Арк. 107)

 

  1. Визначення оптимальних розмірів автопавільйонів. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 4)

 

  1. Захист майданчиків відпочинку від вітру і сонця. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 10)

 

  1. Розміщення автопавільйонів в залежності від профілю дороги та рельєфу місцевості. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 3)

 

  1. Особливості планувального рішення павільйонів очікування. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 19)

 


  1. Особливості планувального рішення павільйонів очікування та відпочинку. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 21)

 

  1. Максимально можлива швидкість сприйняття дороговказів. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 30)

 


  1. Об'ємно-просторове рішення знаків-дороговказів місць переходів. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 25)

 

  1. Особливості об'ємно-просторового рішення дорожніх огороджень. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 12)

 

  1. Основні види світильників й опор контактної мережі. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 33)

 

  1. Максимально можлива швидкість сприйняття наочної агітації та реклами. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 35)

 

  1. Особливості об'ємно-конструктивного рішення урн. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 34)

 


  1. Номенклатура вуличних урн. 1967 р.
    [Із звіту по темі № 9/3: «Розробка пропозицій з проєктування комплексних серій
    типових проєктів елементів зовнішнього благоустрою населених місць УРСР»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 85. Арк. 81)

 

 

Розділ 3. Рекомендації по зовнішньому благоустрою житлових територій

 

  1. Елементи обладнання майданчиків для відпочинку дорослих
    з урахуванням місцевих умов у районах з жарким кліматом. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 47)

 

  1. Елементи обладнання господарських майданчиків з урахуванням місцевих умов. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 49)

 

 

  1. Планування і номенклатура елементів дитячих ігрових майданчиків. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 43)

 


  1. Елементи облаштування дитячих ігрових майданчиків з урахуванням місцевих умов. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 45)

 

 

  1. Радіуси доступності майданчиків мікрорайону в метрах за матеріалами практики проєктування. 1969 р.
    [Із звіту по темі № 2/5: «Наукові пропозиції по зовнішньому благоустрою місць на прикладах УРСР і МРСР»]
  2. (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 90. Арк. 119)

 

  1. Розміщення і взаєморозташування майданчиків з урахуванням особливостей рельєфу. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 41)

 

  1. Благоустрій житлових районів міст УРСР. Номенклатура майданчиків у житловому районі. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 38)

 

  1. Мощення доріжок і майданчиків з урахуванням місцевих умов. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 51)

 

  1. Норми озеленення території міської забудови 1 м2 на 1 жителя. 1967 р.
    [Із звіту по темі № 9: «Пропозиції по раціональним системам
    озеленення і зовнішнього благоустрою населених пунктів»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 84. Арк. 92)

 

  1. Водні споруди. 1973 р.
    [Із звіту по темі № 10: «Рекомендації по зовнішньому благоустрою міст»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 101. Арк. 55 – 56)

 

  1. Розміщення та планувальні параметри майданчиків благоустрою.
    Харків. Житловий мікрорайон № 27-А на селекційній станції. 1970 р.
    [Із звіту по темі № 2: «Розробити пропозиції з проєктування комплексів серій
    типових проєктів елементів зовнішнього благоустрою населених місць УРСР»]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 1. Од. зб. 95. Арк. 113)

 

Центральний державний науково-технічний архів України
Copyright © 2020