Легка промисловість – багатогалузевий комплекс з виробництва товарів народного споживання, що  охоплює 23 види економічної діяльності (згідно з класифікацією видів економічної діяльності). Легка промисловість включає в себе текстильну, швейну, трикотажну, шкіряну, взуттєву, хутрову галузі та низку суміжних підгалузей.

В Україні легка промисловість почала формуватися наприкінці XIX ст. й з дрібних майстерень до середини ХХ ст. розвилася у потужний виробничий комплекс непродовольчих товарів. У 1950–1960-х рр. розпочалося інтенсивне будівництво великих підприємств, реконструкція та модернізація існуючих, створювалися науково-дослідні інститути для вирішення проблем оптимізації технологій виробництва товарів народного споживання, розширення їх асортименту, удосконалення сировинної бази тощо.

У Центральному державному науково-технічному архіві України (ЦДНТА України) процеси розвитку легкої промисловості 1950–1980-х рр.  знайшли відображення у проєктній документації та у звітах про науково-дослідні роботи.

На виставці представлено документи з 4 фондів:

Р-94 – Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості «УкрНДІТП»  Міністерства легкої промисловості УРСР, м. Київ;

Р-152 – Державний інститут з проєктування підприємств текстильної промисловості «ДПІ-5» Міністерства легкої промисловості СРСР, м. Київ;

Р-160 – Науково-дослідний інститут з переробки штучних та синтетичних волокон «УкрНДІПВ» Міністерства легкої промисловості СРСР, м. Київ;

Р-205 – Український науково-дослідний інститут швейної промисловості «УкрНДІшвейпром» Міністерства легкої промисловості УРСР, м. Київ.

Виставкова експозиція включає два розділи.

До першого розділу «Проєкти підприємств легкої промисловості» увійшла проєктна документація, створена у 1947–1989 рр.

У 1954 р. було створено Державний союзний проєктний інститут з проєктування підприємств промислових товарів широкого споживання (ДПІ-5) (фонд Р-152). Інститут займався виконанням проєктних та вишукувальних робіт для забезпечення проєктно-кошторисної документації капітального будівництва та запровадження у дію виробничих потужностей у текстильній промисловості. До ЦДНТА України інститутом передано документи проєктування 12 підприємств легкої промисловості, розроблені ДПІ-5 та Українським відділенням «Діпролегпром» Міністерства легкої промисловості СРСР, які було об’єднано у комплекс 1-231 «Текстильні фабрики»:

  1. Панчішна фабрика у м. Миколаїв. У 1947 р. Українське відділення «Діпролегпром» розробило проєкт великої панчішної фабрики, що розташовувалася на базі Миколаївського кисневого заводу, який був знищений під час Другої світової війни. Під фабрику відведено ділянку 0,342 гектара землі, запроєктована потужність складала 6 млн пар панчішно-шкарпеточних виробів на рік зі штатом 660 робітників по 2 зміни (док. 1).
  2. Трикотажна фабрика у м. Львів. Технічний проєкт відбудови та реконструкції Львівської трикотажної фабрики розроблено Українським відділенням «Діпролегпром» у 1948 р. Це був один із перших післявоєнних проєктів кардинальної реконструкції фабрики обмеженого асортименту з організацією завершеного технологічного процесу за принципом прямого потоку та конвеєризації пошиву. Довоєнна продуктивність складала 152 тис. виробів, після реконструкції – 1,85 млн виробів на рік (док. 2).
  3. Швейна фабрика у м. Олександрія (Кіровоградська обл.). Розробником технічного проєкту реконструкції та відбудови швейної фабрики у 1950 р. було Українське відділення «Діпролегпром». Проєктом передбачалося влаштування нових перекриттів, будівництво сучасних корпусів для організації 3-х цехів: підготовки тканини, закрійного, пошивного (док. 3).
  4. Швейна фабрика у м. Кам’янець-Подільский. Українським відділенням «Діпролегпром» у 1951 р. розроблено проєктне завдання на розширення та реконструкцію фабрики. На території Кам’янець-Подільської області у 1950 р. діяли дві швейні фабрики – у м. Кам’янець-Подільському та у м. Проскурів (тепер – м. Хмельницький Хмельницької обл.), які не відповідали організаційно-технічному стану та не задовольняли потреби області у всіх видах швейних виробів. На основі планового завдання, затвердженого заступником Міністра легкої промисловості УРСР 13.01.1951 р., розроблено проєкт розширення виробничих потужностей Кам’янець-Подільської швейної фабрики. Після реконструкції значно розширився асортимент виробів, потужність фабрики збільшилася у 4 рази та досягла 315 тис. виробів на рік (док. 4).
  5. Бавовнопрядильна фабрика в м. Київ. Проєкт розроблений ДПІ-5 у 1961 р. Було побудовано сортувально-розпушувальний та тріпальний цехи з метою раціонального закріплення номерів пряжі, розширення асортименту виробництва пряжі для трикотажних виробів. Потужність виробництва фабрики збільшувалася за рахунок розміщення 17 тис. додаткових веретен (док. 5).
  6. Камвольно-прядильна фабрика у м. Слонім (Республіка Білорусь). Проєкт фабрики розроблено відповідно до завдання на проєктування, затвердженого Міністерством легкої промисловості Білоруської РСР у 1958 р. На фабриці було застосовано інноваційний процес виробництва чистошерстяної пряжі для трикотажної промисловості на імпортному обладнанні (док. 6).
  7. Меланжева прядильно-ткацька та обробна фабрика у м. Луцьк. Проєктом передбачалося розташування на фабриці 141 тис. прядильних веретен. Поряд із прядильним виробництвом розміщувалися цех фарбування волокна та пряжі, будівля обробної меланжевої фабрики. Таким чином, виробництво меланжевих тканин було повністю зосереджено в одному головному виробничому корпусі, що дозволило вирішити технологічний потік послідовно з цеха до цеху та оптимізувати транспортні вантажопотоки (док. 7).
  8. Бавовняний комбінат у м. Тирасполь (Республіка Молдова). Технічний проєкт розроблений ДПІ-5 відповідно до завдання, затвердженого заступником Міністра легкої промисловості СРСР у 1971 р. Проєктом передбачено розташування усіх основних видів виробництва (прядильного, ткацького та обробного) в одному одноповерховому корпусі. У межах будівлі розміщувалися не тільки виробництва, а й основні складські та допоміжні служби, що дозволило краще організувати технологічний потік та скоротити транспортні шляхи. Впроваджено новий технологічний процес – пневмомеханічне прядіння, що значно збільшило продуктивність праці (док. 8).
  9. Ниткова фабрика у м. Нікополь. Технічний проєкт на будівництво ниткової фабрики розроблений ДПІ-5 на підставі завдання на проєктування, затвердженого заступником Міністра легкої промисловості СРСР у 1971 р. Проєктом передбачено будівництво комплексу, що складається з основного виробництва – головного виробничого корпусу, адміністративно-побутового корпусу, а також об’єктів підсобно-виробничого та складського призначення, будівель та споруд інженерного забезпечення. Головний виробничий корпус поділений на прядильне виробництво та фарбувальний цех. Завданням на проєктування передбачалося випуск 360 млн котушок ниток на рік (док. 9).
  10. Комбінат шовкових тканин у м. Оренбург (Російська Федерація). Проєктне завдання на будівництво комбінату шовкових тканей у м. Оренбург було затверджене 3 серпня 1961 р. Постановою Ради Міністрів РСФСР № 983. Проєктом передбачено виробництво високоякісного штучного хутра обсягом 89,86 млн м2 тканини на рік (док. 10).
  11. Комбінат шовкових тканин у м. Луцьк. Робочий проєкт розширення комбінату розроблений ДПІ-5 у 1986 р., вперше в Україні було застосовано інноваційну технологію переробки відходів власного виробництва для отримання в’язально-прошивного полотна технічного призначення, що мала значний економічний ефект від впровадження (док. 11).
  12. Комбінат шовкових тканин у м. Вітебськ (Республіка Білорусь). У 1989 р. ДПІ-5 розробив проєкт розширення обробного виробництва на Вітебському комбінаті. Існуюче виробництво було оснащено застарілим технологічним обладнанням. Проєктом передбачалося будівництво нового корпусу з використанням прогресивного обладнання для відварювання, фарбування, набивки, промивання тканини (док. 12).

У фонді Р-152 також зберігаються документи комплексу 1-436 проєкту «Шкіркомбінат імені Комінтерну у м. Кіров» (Російська Федерація). Розробником проєкту було Київське відділення інституту «Діпролегпром» на основі розпорядження Ради Міністрів СРСР від 11 липня 1951 р. Комбінат спеціалізувався на юхтовому взутті (юхта – сорт шкіри, що вироблявся за особливою технологією обробки шкур великої рогатої худоби, свиней, коней тощо).

Проєктом передбачалася реконструкція комбінату з метою перетворення підприємства на сучасний механізований завод для виробництва юхтового, хромового та легкого взуття (док. 13).

 

До 2 розділу «Звіти про науково-дослідні роботи з проблем легкої промисловості» увійшли документи 3-х провідних українських науково-дослідних інститутів за 1961–1975 рр.

Науково-дослідний інститут з переробки штучних та синтетичних волокон («УкрНДІПВ») створено у 1959 р. відповідно до розпорядження Київського раднаргоспу від 20.04.1959 р. Інститут займався науково-дослідними і експериментальними роботами з технології переробки штучного синтетичного волокна у трикотажній та текстильній промисловості, розробкою нових видів продукції із застосуванням штучного та синтетичного волокна, удосконаленням технології виробництва.

У ЦДНТА України зберігаються звіти про науково-дослідні роботи (комплекс 3-54), присвячені розробці нових технологій виготовлення високооб’ємних ниток нових типів та структур з різноманітних хімічних волокон: капронових, лавсанових, поліпропіленових тощо. Застосування цих тканин дозволило відмовитися від імпорту фільтрувальних тканин, зекономити натуральну сировину, зменшити собівартість продукції.

Інститут також проводив роботу над дослідженням можливості збільшення виробництва та асортименту штучного хутра; удосконаленням технології виробництва високооб’ємних ниток із синтетичних волокон та асортименту трикотажних виробів з них; розробкою стрічкоткацького верстата для виготовлення капронової застібки; розробкою приладу для виробництва пухнастих ниток тощо (док. 14–19).

Український науково-дослідний інститут швейної промисловості «УкрНДІшвейпром» Міністерства легкої промисловості УРСР, м. Київ створено у 1961 р.  відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 20.03.1961 р. № 380. Інститут займався науково-дослідними роботами у сфері економії та організації виробництва, конструювання, стандартизації, технології виготовлення одягу, механізації і автоматизації виробництва, що спрямовані на підвищення продуктивності праці і покращення якості продукції, економне і раціональне використання сировини та матеріалів, обладнання й виробничих площ у швейній промисловості та швейно-трикотажному виробництві трикотажної промисловості.

У ЦДНТА України зберігаються звіти про науково-дослідні роботи (комплекс 3-68), присвячені створенню нових і удосконаленню наявних технологій, обладнання, засобів для швейного і трикотажного виробництва (док. 20–23)

Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості «УкрНДІТП»  Міністерства легкої промисловості УРСР, м. Київ створено відповідно до постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 26.01.1960 р.  Інститут займався удосконаленням наявних і розробленням нових технологій виробництва текстильних матеріалів; створенням прогресивної технології обробки тканини; удосконаленням методів оцінки якості текстильних матеріалів.

У ЦДНТА України зберігається науково-дослідна документація (комплекс 3-30), присвячена розробці технологічного режиму виробництва коврових доріжок; технологічного режиму фільтрувального нетканого полотна для респіраторів; дослідженню основних закономірностей змін властивостей та структури вовняних та нітронових штапельних волокон,  пряжі та тканини в процесі їх переробки з метою розроблення рекомендацій з удосконалення технологічних процесів; розроблення нового асортименту і технології виробництва багатошарових тканин із паперової та вовняної пряжі, виробленої  із застосуванням відновленої вовни та хімічних волокон для верху текстильного взуття з підвищеними формостійкими властивостями; вперше в Україні розроблено нетканим способом новий вид матеріалу – основи для штучної шкіри тощо (док. 24–29).

 

Провідна спеціалістка відділу використання
інформації документів ЦДНТА України
Ганна ГОЛУБКІНА

 

 

Розділ 1. Проєкти підприємств легкої промисловості

 

  1. Проєкт ремонтно-механічного цеху. [З техно-робочого проєкту панчішної фабрики у м. Миколаїв]. 1947 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-152. К. 1-231. Оп. 2. Од. зб. 30. Арк. 85)

 

 

  1. Схема розташування технологічного обладнання трикотажної фабрики у м. Львів.
    [З технічного проєкту трикотажної фабрики у м. Львів]. 1948 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-152. К. 1-231. Оп. 2. Од. зб. 31. Арк. 125)

 

  1. Схема розташування технологічного обладнання швейної фабрики у м. Олександрія.
    [З технічного проєкту швейної фабрики у м. Олександрія]. 1950 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-152. К. 1-231. Оп. 2. Од. зб. 32. Арк. 52)

 

  1. Головний фасад головної контори швейної фабрики у м. Кам’янець-Подільський.
    [З проєктного завдання швейної фабрики у м. Кам’янець-Подільський].1952 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-152. К. 1-231. Оп. 2. Од. зб. 33. Арк. 100)

 

  1. Конвеєр для рівниці на прядильній машині П-76-5; П-76-5 М; П-83-2 М. [З проєктного завдання
    на розширення бавовнопрядильної фабрики у м. Київ]. 1961 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-152. К. 1-231. Оп. 2. Од. зб. 35. Арк. 53)

 

  1. Головний виробничий комплекс камвольно-прядильної фабрики
    в м. Слонім. Внутрішньоцеховий транспорт. 1970 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-152. К. 1-231. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 80)

 

  1. Меланжева прядильно-ткацька та обробна фабрика шовкових тканин з штапельного волокна у м. Луцьк.
    Плани на відм. ± 0.000 та 3.900 з розташуванням технологічного обладнання. [1971 р.]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-152. К. 1-231. Оп. 1. Од. зб. 12. Арк. 1)

 

  1. Бавовняний комбінат у м. Тирасполь. План. Розріз 1-1. Фасад.
    [З технічного проєкту бавовняного комбінату у м. Тирасполь]. [1971 р.]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-152. К. 1-231. Оп. 2. Од. зб. 26. Арк. 108)

 

  1. Ескіз будівель прядильно-ниткової фабрики у м. Нікополь. 1973 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-152. К. 1-231. Оп. 1. Од. зб. 18. Арк. 4)

 

  1. Комбінат шовкових тканин у м. Оренбург. Генплан. Горизонтальне та вертикальне планування. 1980 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-152. К. 1-231. Оп. 2. Од. зб. 27. Арк. 80)

 


  1. Схематичний ситуаційний план м. Луцьк. [З робочого проєкту розширення
    Луцького шовкового комбінату. Ділянка з переробки відходів]. 1986 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-152. К. 1-231. Оп. 2. Од. зб. 28. Арк. 242)

 


  1. Схема ситуаційного плану. [З техніко-економічного розрахунку на розширення
    обробного виробництва Вітебського комбінату шовкових тканин]. 1989 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-152. К. 1-231. Оп. 2. Од. зб. 29. Арк. 78)

 

  1. Генеральний план селища та промділянки шкіркомбінату ім. Комінтерну у м. Кіров. [З проєктного завдання реконструкції
    ордена Трудового Червоного Прапора комбінату ім. Комінтерну у м. Кіров]. 1951 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-152. К. 1-436. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 2)

 

 

Розділ 2. Звіти про науково-дослідні роботи з проблем легкої промисловості

 

  1. Прилад для отримання об’ємної пухнастої нитки (2 варіант). [Зі звіту по темі 2/61 «Вишукування технології, розробка конструкцій
    пристосувань для отримання об’ємних ниток, розробка асортименту виробів з них»]. 1961 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-160. К. 3-54. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 15)

 

  1. Зразки філаментних ниток, капрону та об’ємних пухнастих ниток. [Зі звіту по темі 2/61 «Вишукування технології, розробка конструкцій
    пристосувань для отримання об’ємних ниток, розробка асортименту виробів з них»]. 1961 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-160. К. 3-54. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 66)

 

  1. Схема переплетення останніх рядів бортика шкарпетки. [Зі звіту по темі 16/61
    «Розробка двосистемного однопроцесного рисунчастого панчішного автомата»]. 1961 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-160. К. 3-54. Оп. 1. Од. зб. 6. Арк. 29)

 

  1. Експериментальні роботи з виготовлення петельної стрічки. [Зі звіту по темі 17/61
    «Розробка стрічкоткацького верстата для виготовлення капронової стрічки-застібки»]. 1961 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-160. К. 3-54. Оп. 1. Од. зб. 10. Арк. 4)

 

  1. Схема теплового стабілізатора. [Зі звіту по темі 2/62 «Дослідження будови нитки. Розробка приладів для отримання високооб’ємної нитки
    методом пропущення її через лезо, технології вироблення нитки та асортименту виробів з неї»]. 1962 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-160. К. 3-54. Оп. 1. Од. зб. 11. Арк. 10)

 

  1. Прилад для вироблення високоеластичних звитих ниток. [Зі звіту по темі 1/64 «Розробка удосконаленої техніки та технології виробництва
    високооб’ємних ниток із синтетичних та інших волокон та асортименту трикотажних виробів та тканин з них»]. 1965 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-160. К. 3-54. Оп. 1. Од. зб. 15. Арк. 12)

 

  1. Ескіз моделі дитячої сукні. [Зі звіту по темі 8-67 «Удосконалення ниткового методу кріплення деталей
    та вузлів одягу з широким використанням ланцюгового стібка»]. 1966 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-205. К. 3-68. Оп. 1. Од. зб. 5. Арк. 48)

 

  1. Звіт по темі 4-65 «Розробка методів виготовлення суконь жіночих з тканин з підвищеним складом волокон
    лавсану, чистоацетатних та зі вмістом об’ємних капронових ниток»]. 1965 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-205. К. 3-68. Оп. 1. Од. зб. 12. Обкладинка)

 

  1. Зразки прасування із застосуванням вологого пропрасовувача. [Зі звіту по темі 4-65 «Розробка методів виготовлення суконь жіночих
    з тканин з підвищеним складом волокон лавсану, чистоацетатних та зі вмістом об’ємних капронових ниток»]. 1965 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-205. К. 3-68. Оп. 1. Од. зб. 12. Арк. 54)

 

  1. Зразки обтачного зрізу горловини з волого-тепловою обробкою краю. [Зі звіту по темі 4-65 «Розробка методів виготовлення суконь жіночих
    з тканин з підвищеним складом волокон лавсану, чистоацетатних та зі вмістом об’ємних капронових ниток»]. 1965 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-205. К. 3-68. Оп. 1. Од. зб. 12. Арк. 54)

 


  1. Схема дослідної установки для виготовлення коврової доріжки. [Зі звіту по темі № 11 «Удосконалення технології виготовлення коврових доріжок
    клейовим методом із застосуванням вітчизняних синтетичних волокон»]. 1961 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-94. К. 3-30. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 35)

 

  1. Фізико-механічні показники нетканого матеріалу, виготовленого на агрегаті ХОМ-2 (зі зразками). [Зі звіту по темі № 15/62
    «Розробка технології виробництва клейових нетканих матеріалів на агрегаті ХОМ-2»]. 1962 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-94. К. 3-30. Оп. 1. Од. зб. 4. Арк. 55)

 

  1. Реферативний огляд роботи з теми № 4/75 «Розробити технологію виробництва клеєного нетканого фільтрувального матеріалу
    з високими повітропроникними та водовідштовхувальними властивостями для використання в респіраторах «Універсал». 1975 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-94. К. 3-30. Оп. 1. Од. зб. 9. Арк. 3)

 

  1. Дослідні зразки взуттєвих тканин. [Зі звіту по темі 4/66 «Розробка нового асортименту
    та технології виробництва багатошарових тканин з паперової та шерстяної пряжі, виготовленої
    зі застосуванням відновленої шерсті та хімічних волокон для верху текстильного взуття
    з підвищеними формостійкими властивостями»]. 1967 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-94. К. 3-30. Оп. 1. Од. зб. 16. Арк. 122)

 

  1. Схема ниткопровідника. [Зі звіту по темі 3/69 «Дослідження та удосконалення технології підготовки пряжі
    та вироблення суконних тканин на станках СТБ-2-216 з метою зниження обривності у 2 рази»]. 1971 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-94. К. 3-30. Оп. 1. Од. зб. 20. Арк. 45)

 

  1. Дослідження впливу попередньої обробки напівшерстяних тканин на інтенсивність забарвлення. [Зі звіту по темі 15/70
    «Розробка рекомендацій з інтенсифікації процесу друкування тканин із застосуванням нітрону
    та їх завершальної обробки на Чернігівському камвольно-суконному комбінаті» ]. 1970 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-94. К. 3-30. Оп. 1. Од. зб. 35. Арк. 56)
Центральний державний науково-технічний архів України
Copyright © 2020