Електроенергетика є базовою галуззю економіки України, яка забезпечує безперебійну роботу промисловості, сільського господарства, транспорту, комунальних служб тощо. У прямій залежності від стану цієї галузі знаходиться економічний розвиток, розширення виробництва, науково-технічний прогрес, а також побутовий комфорт громадян.

У фондах Центрального державного науково-технічного архіву України (ЦДНТА України) зберігається значний масив документів науково-дослідних, проєктних та конструкторських організацій, співробітники яких зробили визначний внесок у розвиток цієї надважливої галузі. Закарбовані на сторінках архівних документів ідеї дозволяють не тільки познайомитися з подробицями будівництва розгалуженої електроенергетичної системи в Україні та за її межами, але і отримати інформацію, яка може стати в нагоді під час її реконструкції.

Яскравим прикладом такої організації є ВАТ «Науково-дослідний, проектно-технологічний та конструкторський інститут «Укркраненерго». Ключовими напрямами його діяльності є розробка проєктів монтажу теплоенергетичного устаткування теплових (ТЕС) та атомних (АЕС) електростанцій великої потужності, а також вантажопідйомних механізмів для монтажу та експлуатаційного обслуговування енергетичних об’єктів.

Цьогоріч інституту «Укркраненерго» виповнюється 95 років. Ця подія стала слушним приводом для знайомства громадськості з унікальними розробками, створеними декількома поколіннями його фахівців. Співробітниками відділу використання інформації документів підготовлено виставку, яка демонструє науковий доробок інституту за період з першої половини 1950-х до початку 2000-х років. 

Виставкова експозиція включає два розділи.

До першого розділу «Будівництво об’єктів електроенергетики, монтаж їх технологічного обладнання» увійшла проєктна документація, створена у першій половині 1950-х та на початку 1970-х років.

Документація першої половини 1950-х років знайомить з будівництвом Придніпровської державної районної електростанції (ДРЕС) (нині – Відокремлений підрозділ (ВП) «Придніпровська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Дніпроенерго», м. Дніпро) (док. 1, 2). На цьому об’єкті електроенергетики було реалізовано один із перших в країні проєктів поточно-швидкісного монтажу 6 котлів високого тиску продуктивністю 230 т/год. Економічний ефект полягав у скороченні тривалості монтажу кожного агрегату, підвищенні продуктивності праці, покращенні використання механізмів та скороченні строків будівництва електростанцій.

Проєкт монтажу будівель і споруд Придніпровської ДРЕС та її обладнання став прототипом поточно-швидкісних методів, які отримали широке розповсюдження під час зведення об’єктів електроенергетики.

Значною розробкою 1950-х років став проєкт організації робіт з монтажу металоконструкцій головної будівлі Харківської державної електричної станції № 2 – одного з найстаріших підприємств вітчизняної електроенергетики (уведено в експлуатацію в 1930 році), більше відомого як Харківська ДРЕС-2 (нині – ТЕЦ-2 «Есхар» ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна компанія», смт Есхар Чугуївського р-ну Харківської обл.) (док. 3). Тут було вперше впроваджено технологію поточного монтажу металоконструкцій головного корпусу із застосуванням уніфікованих пристосувань. Проєктом передбачалася реалізація новаторської технології спільного монтажу будівельних металоконструкцій і тепломеханічного обладнання.

На початку 1970-х років реалізовувався проєкт організації робіт з монтажу тепломеханічного обладнання першої черги Запорізької ДРЕС (нині – ВП «ДТЕК Запорізька ТЕС», м. Енергодар Запорізької обл.) (док. 4-8), в рамках якого було розроблено та впроваджено технологію поточно-швидкісного монтажу 4 енергоблоків потужністю 300 тис. КВт кожен.

Перед будівельниками було поставлено задачу забезпечити протягом першого року будівництва монтаж та введення в експлуатацію трьох енергоблоків, а у першому кварталі другого року – четвертого блоку. Таким чином, загальна тривалість монтажу обладнання 4 енергоблоків першої черги ДРЕС потужністю 1200 МВт не перевищувала 15 місяців.

Колектив монтажників успішно виконав поставлену задачу. При цьому, трудомісткість у 2,18 людино-дня/КВт визнано найкращою з будь-коли досягнутих у вітчизняному енергобудівництві. Прийнята схема механізації монтажу дала економічний ефект в 400 тис. крб. Проєкт експоновано на Виставці досягнень народного господарства (ВДНГ) СРСР і нагороджено срібною та бронзовою медалями.

У другому розділі «Спеціальна техніка для монтажу та обслуговування об’єктів електроенергетики» представлено конструкторсько-технологічну документацію зразків популярного кранового устаткування - баштового будівельно-монтажного крану БКБМ-4-М (док. 9, 10) та баштового крану БК-405 (док. 11), які широко застосовувалися в цивільному та промисловому будівництві. За допомогою цих механізмів у першій половині 1950-х роках зводилися будівлі і споруди найбільших об’єктів української теплової енергетики – Придніпровської та Слов’янської (нині – Слов’янська ТЕС ПАТ «Донбасенерго», м. Слов’янськ Донецької обл.) ДРЕС.

Значна частина представлених у розділі документів знайомить з унікальними вантажопідйомними механізмами для монтажу та експлуатаційного обслуговування об’єктів теплової та атомної енергетики, створеними у період з кінця 1960-х до початку 2000-х років.

Розроблений наприкінці 1960-х років проєкт самопідйомної підкранової естакади ЕС-350 (док. 12-14) став першим у практиці гідротехнічного будівництва. Даний пристрій призначався для розміщення на ньому бетоноукладального баштового крану КБГС-1000 та забезпечував обслуговування всієї ділянки у місці встановлення крану, значно спрощуючи роботи, пов’язані зі змінами висоти установки баштового крану по мірі зведення греблі. Крім того, відпадала необхідність у споруджені стаціонарних бетонувальних естакад.

Застосування самопідйомних естакад ЕС-350 зі встановленими на них баштовими кранами-бетоноукладальниками дозволяло виконувати великі обсяги робіт з бетонування греблі із найменшими витратами коштів та часу. Економічний ефект від впровадження склав більш ніж 400 тис. крб. Конструкція естакади мала авторське свідоцтво, експонувалася на ВДНГ СРСР та була нагороджена срібною медаллю.

Стрімкий розвиток атомної енергетики в Україні у 1970-х роках вимагав створення номенклатури устаткування для зведення будівель і споруд об’єктів атомної енергетики та монтажу їх обладнання. Яскравим прикладом такого устаткування є розроблений на початку 1970-х років спеціальний портальний кран КП-640 (док. 15-17) вантажопідйомністю 640 т, створений для монтажу металоконструкцій апарату РВПК-1000 (реактор великої потужності канальний) та іншого обладнання апаратного відділення Чорнобильської ДРЕС (такою була офіційна назва Чорнобильської АЕС на початку 1970-х років).

Підйом вантажів здійснювався двома мостовими кранами по 320 т кожен, які переміщувалися верхніми балками порталу. Після стикування порталу з будівлею, мостові крани з вантажем могли в’їжджати до реакторного відділення спільно або поодинці.

З’єднання основних частин порталу виконувалося за допомогою осей. Це дало можливість значно спростити конструкцію крану та його виготовлення, відпала необхідність встановлювати більш ніж тисячу болтових з’єднань.

Дане пристосування дозволило скоротити строки монтажу одного енергоблоку АЕС з 1,5 року до 8 місяців. Розроблені вперше у вітчизняній практиці новий спосіб монтажу та конструкція крану були впроваджені під час будівництва Чорнобильської АЕС. Економічний зиск від впровадження нового метода монтажу за допомогою крану КП-640 склав 750 тис. крб.

На початку 1970-х років створено проєкт монтажного порталу ПМ-350 (док. 18, 19) вантажопідйомністю 350 тонн-сил (тс), який призначався для механізації монтажу статора генератора потужністю 800 МВт. Механізм дозволяв встановлювати під час будівництва машинного залу ДРЕС два мостових крана вантажопідйомністю по 125 тс кожен.

Портал являв собою збірно-розбірну Г-подібну раму, виконану зі зварних елементів, що монтувалися високоміцними болтами. Таке конструкторське рішення вимагало мінімальних капіталовкладень та незначних витрат праці на монтаж та демонтаж порталу.

Монтаж з його допомогою дозволяв значно підвищити ефективність використовуваного вантажопідйомного обладнання Загальний економічний ефект від застосування порталу на одній станції з трьома блоками по 800 МВт становив 168 тис. крб.

У другій половині 1980-х років створено проєкт мостового спеціального електричного крану КМ200У2* (док. 20, 21), який призначався для механізації монтажу обладнання котлоагрегату потужністю 800 МВт на Нижньовартовській ДРЕС (м. Нижньовартовськ Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської обл. РФ). Кран мав підвищену швидкість підйому та низьку швидкість посадки вантажу, що сприяло зменшенню строків та підвищенню точності монтажу котлоагрегату.

З 1990-х років спостерігається тенденція до створення кранового обладнання, призначенням якого був ремонт та обслуговування обладнання об’єктів електроенергетики.

Так, у 1995 році було розроблено проєкти двох зразків кранового обладнання - козлового спеціального крану КК 12,5-10,1 У1* (док. 22, 23) та напівкозлового спеціального крану КП 10/1 У1* (док. 24, 25).

Перший з цих механізмів обслуговував обладнання водогрійної котельної № 2 Київської ТЕЦ, відрізняючись малою швидкістю посадки, що забезпечувало високу точність монтажу конструкцій.

Призначенням другого крану було ремонтно-експлуатаційне обслуговування димососного відділення Добротвірської ДРЕС (нині – Добротвірська ТЕС «ДТЕК Західенерго», смт Добротвір Львівської обл.). Оснащений механізмом для підйому консолі, даний кран міг проїжджати у безпосередній близькості до димососної труби електростанції.

У 2000 році створено проєкт мостового електричного спеціального крану КМ80/20 У3 (док. 26), який в умовах пожежонебезпечного середовища встановлював пічні трансформатори у ремонтному приміщенні АТ «Запорізький завод феросплавів».

 

Науковий співробітник відділу використання
інформації документів ЦДНТА України
Дмитро ОЖИГАНОВ

 

 

Розділ 1. Будівництво об’єктів електроенергетики, монтаж їх технологічного обладнання

 

  1. Придніпровська ДРЕС. Проєкт організації робіт з монтажу тепломеханічного обладнання.
    Монтаж котлів ТП-230-2 (розрізи). Поздовжній розріз. 1954 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 1-50. Оп. 1. Од. зб. 34. Арк. 5)


  2. Придніпровська ДРЕС. Проєкт організації робіт з монтажу електрофільтра
    ДВП-4×20. Монтаж електрофільтра. Загальний вид. 1954 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 1-50. Оп. 1. Од. зб. 44. Арк. 6)


  3.  Харківська ДЕС-2. Проєкт організації робіт з монтажу металоконструкцій
    головної будівлі. Монтаж покрівлі машинного залу. Поздовжній розріз. 1955 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 1-398. Оп. 1. Од. зб. 90. Арк. 1)


  4. Запорізька ДРЕС 3×800 МВт. Технічний проєкт організації робіт
    з монтажу тепломеханічного обладнання. Пояснювальна записка. 1973 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 1-116. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 3)


  5. Запорізька ДРЕС 3×800 МВт. Технічний проєкт організації робіт.
    Загальний вид монтажу (розріз). Поздовжній розріз. 1973 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 1-116. Оп. 1. Од. зб. 6. Арк. 1)


  6. Запорізька ДРЕС 1200 МВт. Технічний проєкт організації робіт. Механізація монтажу РВП
    (регенеративного повітронагрівача) та електрофільтрів. Варіант 1. Поздовжній розріз. 1971 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 1-116. Оп. 2. Од. зб. 27. Арк. 4)


  7. Запорізька ДРЕС 1200 МВт. Технічний проєкт організації
    робіт. Лінійний графік монтажу обладнання. 1971 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 1-116. Оп. 2. Од. зб. 27. Арк. 8)


  8. Запорізька ДРЕС 1200 МВт. Технічний проєкт організації робіт. Загальний вид
    монтажу обладнання берегової насосної станції. Поздовжній розріз. 1971 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 1-116. Оп. 2. Од. зб. 27. Арк. 14)

 

 

Розділ 2. Спеціальна техніка для монтажу та обслуговування об’єктів електроенергетики

 

  1. Кран БКБМ-4-М. Вид збоку, вид ззаду [Із проєкту організації робіт з монтажу
    металоконструкцій головного корпусу Слов’янської ДРЕС]. 1953 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 1-50. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 7)


  2. Монтажна схема кранів БКБМ-4-М. [Із проєкту організації робіт з монтажу металоконструкцій
    головної будівлі Придніпровської ДРЕС]. Поздовжній розріз. 1953 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 1-50. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 13)


  3. Кран баштовий БК-405 (реконструкція) [Із проєкту організації робіт з монтажу
    тепломеханічного обладнання Придніпровської ДРЕС]. Загальний вид. 1956 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 1-50. Оп. 1. Од. зб. 64. Арк. 2)


  4. Пульт управління естакади самопідйомної ЕС-350 загальний (ліва половина). 1969 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 2-344. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 41)


  5. Естакада самопідйомна ЕС-350. Схема монтажу. Поздовжній розріз. 1969 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 2-344. Оп. 1. Од. зб. 6. Арк. 1)

  6. Естакада самопідйомна ЕС-350. Схема самопідйому естакади. Поздовжній розріз. 1969 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 2-344. Оп. 1. Од. зб. 7. Арк. 1)


  7. Чорнобильська ДРЕС. Встановлення крану КП-640. Габаритний кресленик. Поздовжній розріз. 1971 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 2-383. Оп. 1. Од. зб. 4. Арк. 1)

  8. Кран портальний спеціальний КП-640. Складальний кресленик. Поздовжній розріз. 1972 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 2-383. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 1)

  9. Кран портальний спеціальний КП-640. Інструкція з монтажу та експлуатації. Передмова. 1972 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 2-383. Оп. 1. Од. зб. 9. Арк. 2)


  10. Портал монтажний ПМ-350. Складальний кресленик. Поздовжній розріз. 1973 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 2-189. Оп. 1. Од. зб. 10. Арк. 1)

  11. Виносний пульт управління порталом монтажним ПМ-350 з панеллю у вигляді мнемосхеми. 1973 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 2-189. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 9)


  12. Кран мостовий спеціальний електричний КМ200У2* вантажопідйомністю
    100+100 т. Карта технічного рівня та якості продукції. 1986 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 2-329. Оп. 1. Од. зб. 5. Арк. 1–2)


  13. Кран мостовий спеціальний електричний КМ200У2*.
    Складальний кресленик. Поздовжній розріз. 1986 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 2-329. Оп. 1. Од. зб. 9. Арк. 1)


  14. Кран козловий спеціальний КК 12,5–10,1У1*. Технічні умови ТУ У 00120253.003-95. 1995 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 2-334. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 1)


  15. Кран козловий спеціальний КК 12,5–10,1 У1*. Поздовжній розріз. 1995 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 2-334. Оп. 1. Од. зб. 8. Арк. 1)


  16. Кран напівкозловий КП10/1 У1*. Технічні умови ТУ У 00120253.006-95. 1995 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 2-334. Оп. 2. Од. зб. 122. Арк. 1)


  17. Кран напівкозловий спеціальний КП10/1 У1*. Поздовжній розріз. 1995 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 2-334. Оп. 2. Од. зб. 123. Арк. 55)


  18. Кран мостовий електричний спеціальний КМ80/20-16 У3.
    Габаритний кресленик. Поздовжній розріз. 2000 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-55. К. 2-329. Оп. 2. Од. зб. 357. Арк. 1)



Центральний державний науково-технічний архів України
Copyright © 2020