Зважаючи на загальносвітову тенденцію урбанізації, все більше земельної площі віддається під міську забудову, і тим більшого значення набуває організація рекреаційного простору, приділяється увага питанням модернізації та реконструкції паркових зон, місць відпочинку та туризму, які є індикаторами якості життя населення.

Особливо це дається взнаки в сучасних умовах карантину, спричиненого вірусом COVID-19, коли люди всього світу вимушені перебувати у самоізоляції та позбавлені можливості відпочити у парку, поспілкуватися, насолодитися весняною природою.

З 11 травня 2020 р. набув чинності перший етап послаблення карантинних обмежень в Україні, дозволено відвідування зон відпочинку, й громадяни спрямувалися до парків, скверів та зелених оазисів мегаполісів.

Але будь-яка сучасна рекреаційна зона має відповідати особливостям міської структури, тож актуальним буде згадати прізвища двох талановитих українських архітекторок – Валентини Маєвської та Тамари Панченко, які все своє життя присвятили проєктуванню паркових зон,  оптимізації використання природних ландшафтів, створенню курортних центрів у міському середовищі з комфортною інфраструктурою, вирішенню екологічних проблем у великих містах України.

У Центральному державному науково-технічному архіві України (ЦДНТА України) зберігається документація фондів особового походження Валентини Маєвської (фонд Р-223) та Тамари Панченко (фонд Р-228). Для експонування на виставці відібрані біографічні матеріали, фотографії, ескізні малюнки, переліки наукових та проєктних робіт, творчі документи, які висвітлюють життя та діяльність архітекторок, їх внесок у розвиток  рекреаційної системи. 

 

Розділ 1. Маєвська Валентина Григорівна

Валентина Маєвська (03.10.1929 – 18.10.2015 рр.) – кандидатка архітектури, Заслужена архітекторка УРСР.

Народилася у Києві 3 жовтня 1929 р. Закінчивши 135 середню школу, у 1949 р. стала студенткою архітектурного факультету Київського інженерно-будівельного інституту, по закінченні якого у 1955 р., отримала призначення до  Державного інституту проєктування міст «Діпромісто» Держкомітету у справах будівництва УРСР, м. Київ (тепер Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут проєктування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю. М. Білоконя) (док. 13). З «Діпромістом» пов’язані усі подальші творчі роки Валентини Маєвської – спочатку вона працювала на посаді архітекторки, потім – старшої архітекторки, керівниці групи, головної архітекторки проєктів.

З 1967 до 1971 рр. Валентина Маєвська заочно навчалася в аспірантурі Київського науково-дослідного і проєктного інституту містобудування за спеціальністю: «Містобудування, районне планування, ландшафтна архітектура й планування сільськогосподарських населених місць». У 1973 р. захистила дисертацію на тему: «Композиція паркового ландшафту у посушливих умовах степової зони УРСР» (док. 5, 6).

Валентина Маєвська – авторка більше 100 наукових праць з питань проєктування державних природних парків України; відновлення порушених територій для рекреації; охорони територіальних ресурсів містобудування; захисту зеленої садово-паркової зони (док. 11).

Крім того, слід відзначити її численні доповіді, зроблені на семінарах, конференціях, що охоплюють кола питань використання ландшафтів для організації зон відпочинку та туризму, планування курортних територій та зон відпочинку, проєктування парків в Україні та багато інших.

Валентина Маєвська – авторка та співавторка таких значних проєктів, як: дендропарк «Асканія-Нова» (док. 1, 2); генеральні плани міст Хотина, Дніпропетровська (тепер м. Дніпро), Покров, Переяслава-Хмельницького, Кузнецовська (тепер м. Вараш), Корюківки; планування зони історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» у м. Полтава (док. 9); ботанічного саду «Поділля» у м. Вінниця (док. 3); реконструкції парку-пам’ятника садово-паркового мистецтва «Утьос-Карасан» у м. Алушті; реконструкції парку «Партизанська Слава» у м. Києві (док. 7, 8) тощо.

За досягнуті успіхи у розвитку народного господарства СРСР Валентина Маєвська у 1972 р. була нагороджена бронзовою медаллю Головного комітету ВДНГ СРСР. У 1981 р. та у 1982 р. нагороджена грамотами Спілки архітекторів України за участь у виставках живопису та графічних робіт. Її проєкти були відзначені як кращі проєкти року на республіканських оглядах-конкурсах Держбуду УРСР та Спілки архітекторів України. Указом Президії Верховної Ради УРСР у 1981 р. Валентині Маєвській присвоєно звання «Заслужений архітектор УРСР».

 

Розділ 2. Панченко Тамара Федотівна

Тамара Панченко (27.04.1936 р.н.) – докторка архітектури, професорка, Народна архітекторка України, дійсна членкиня Української академії архітектури.

Народилася 27 квітня 1936 р. у м. Києві, в родині службовців. У 1954 р. закінчила жіночу середню школу № 13 імені К. Д. Ушинського зі срібною медаллю (док. 1) і поступила до Київського інженерно-будівельного інституту на архітектурний факультет.

У 1959 р. одружилась з Пирогом Любомиром Антоновичем, лікарем за професією (пізніше – доктор медичних наук, професор, академік Академії медичних наук, член-кореспондент Національної академії наук України, Заслужений діяч науки і техніки).

Трудова діяльність Тамари Панченко розпочалась у 1960 р. – вона була зарахована на посаду інженерки будівельного відділу у Державний проєктний інститут «Укрдіпробудматеріали» (док. 19). У 1962 р. – переведена на роботу у Науково-дослідний і проєктний інститут містобудування, в якому протягом років працювала на посадах молодшої наукової співробітниці, старшої наукової співробітниці, завідувачкою сектору планування та забудови курортів, керівницею відділу планування та забудови курортів і зон відпочинку (курортно-рекреаційних систем), заступницею директора інституту з наукової роботи.

 У 1966 р. архітекторка закінчила аспірантуру за спеціальністю «Районне планування та містобудування» та захистила кандидатську дисертацію «Принципи планувальної організації бальнеологічних курортів». У 1986 р. у Москві захистила докторську дисертацію «Містобудівні основи комплексного формування курортів» (док. 18), в якій розвиває концепцію будівництва курортних комплексів у міському середовищі з комфортною, розгалуженою інфраструктурою. У 1990 р. їй було присвоєно вчене звання професорки.

Тамара Панченко – керівниця, авторка і співавторка понад 270 наукових праць, у тому числі 10 – міжнародного співробітництва. Брала участь у спільних проєктах з Болгарією, Румунією, Туреччиною тощо. Має 140 публікацій, в тому числі 40 книг, 4 видань англійською мовою. Наприклад, «Проєктування курортів та зон відпочинку» (1983) (док. 17); «Містобудівні основи розвитку курортно-рекреаційних районів в СРСР» (1990); «Державні будівельні норми України «Містобудування» (1993); «Development of ecological tourism in Ukraine» (1999) (док. 22); «Київ туристичний. Путівник» (1999); «Національна доповідь про екотуризм в Україні» (1999); «Містобудування. Довідник проектувальника» (2001); «Туристичне середовище: архітектура, природа, інфраструктура» (2009) (док. 26) тощо.

Тамара Панченко однією з перших в нашій країні висловилась про такий новий вид відпочинку, як екологічний туризм, наполягаючи на необхідності розвитку унікального рекреаційного потенціалу українського села (док 21).

Багато уваги Тамара Панченко приділяла молодим вченим: підготувала 7 кандидатів наук архітектури, керівниця наукової школи з питань курортно-рекреаційних проблем містобудування. Вела активну підготовку фахівців-спеціалістів та магістрів як викладачка кафедри «Містобудування» Київського національного університету будівництва та архітектури.

Брала участь у проєктуванні таких значних об'єктів як: генплани та територіальні схеми розвитку курортів, зони відпочинку та туризму, національні курорти та заповідники у СРСР, УРСР, Монголії тощо.

Вона є лауреатом премії Держцивільбуду СРСР за впровадження нової техніки (1977), має численні відзнаки та нагороди: «Народний архітектор України» (2007); «Заслужений архітектор України» (1997); «Почесний працівник туризму» (1999); відзначена Подякою Кабінету Міністрів України (2002); Київського міського голови (2005); почесною грамотою Держбуду України (2005) тощо. За високі наукові досягнення отримала міжнародний кваліфікаційний сертифікат ТАСІС (1995) та Берлінського університету імені Гумбольдта (1998).

Тамара Панченко брала участь у законотворчій діяльності: була членкинею спільної робочої групи Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку та Кабінету Міністрів України з опрацювання проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про архітектурну діяльність»; членкинею спільної робочої групи Міністерства охорони навколишнього середовища України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України Держкомзему України та державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» з опрацювання проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння будівництву».

 

Провідна спеціалістка відділу використання 
інформації документів ЦДНТА України
Ганна ГОЛУБКІНА

 

Розділ 1. Маєвська Валентина Григорівна

 

  1. Ескіз Валентини Маєвської до проєкту дендропарку «Асканія-Нова». 1964 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-223. Оп. 1. Од. зб. 38. Арк. 3)

 

  1. Схема архітектурної композиції дендропарку «Асканія-Нова», автор Валентина Маєвська. 1967 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-223. Оп. 1. Од. зб. 16. Арк. 1)

 

  1. Ескіз ділянки «Геоморфологічна модель Поділля» у проєкті ботанічного саду «Поділля» у м. Вінниця. 1967 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-223. Оп. 1. Од. зб. 39. Арк. 1)

 

  1. Фотографія Валентини Маєвської. 1973 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-223. Оп. 1. Од. зб. 37. Арк. 1)

 

  1. Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидатки архітектури Валентини Маєвської на тему
    «Композиція паркового ландшафту у посушливих умовах степової зони УРСР». 1973 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-223. Оп. 1. Од. зб. 26. Обкладинка)

 

  1. Фотографія Валентини Маєвської під час захисту дисертації. 1973 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-223. Оп. 1. Од. зб. 37. Арк. 2)

 

  1. Анотація до технічного проєкту парку «Партизанська Слава» у м. Києві. 1978– 1985 рр.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-223. Оп. 1. Од. зб. 25. Арк. 12)

 

  1. Фото генплану парку «Партизанська Слава» у м. Києві. 1978–1985 рр.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-223. Оп. 1. Од. зб. 25. Арк. 5)

 

  1. Проєкт планування зони історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» у м. Полтава. 1983 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-223. Оп. 1. Од. зб. 18. Арк. 12)

 

  1. Фрагмент архітектурно-планувального рішення історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» у м. Полтава. 1983 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-223. Оп. 1. Од. зб. 18. Арк. 13)

 

  1. Перелік наукових праць Валентини Маєвської. 1986 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-223. Оп. 1. Од. зб. 21. Арк. 3–4)

 

  1. Стаття Валентини Маєвської «Погляд на парки майбутнього». 1987 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-223. Оп. 2. Од. зб. 52. Арк. 1–2)

 

  1. Автобіографія Валентини Маєвської. 1992 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-223. Оп. 1. Од. зб. 29. Арк. 1–2)

 

 

Розділ 2. Панченко Тамара Федотівна

 

  1. Атестат зрілості, виданий Тамарі Панченко про закінчення зі срібною медаллю жіночої середньої школи № 13 імені Костянтина Ушинського м. Києва. 1954 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-228. Оп. 1. Од. зб. 89. Арк. 2)

 

  1. Огляд Тамари Панченко «Планування бальнеологічних комплексів». 1970 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-228. Оп. 1. Од. зб. 4. Обкладинка)

 

  1. Фотографія Тамари Панченко. 1976 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-228. Оп. 1. Од. зб. 63. Арк. 3)

 

  1. Монографія Тамари Панченко «Проєктування курортів та зон відпочинку». 1983 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-228. Оп. 1. Од. зб. 12. Обкладинка)

 

  1. Автореферат дисертації Тамари Панченко на здобуття вченого ступеня доктора архітектури на тему :
    «Містобудівні основи комплексного формування курортів». 1986 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-228. Оп. 1. Од. зб. 2. Обкладинка)

 

  1. Автобіографія Тамари Панченко.1993 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-228. Оп. 1. Од. зб. 43. Арк.1–2)

 

  1. Фотографія Тамари Панченко під час присвоєння їй звання «Заслужений архітектор України» у Маріїнському палаці. 1997 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-228. Оп. 1. Од. зб. 63. Арк. 5)

 

  1. Стаття Тамари Панченко «Сільський зелений туризм – вид нового екологічного туризму» в журналі «Туризм сільський зелений», № 1. 1998 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-228. Оп. 1. Од. зб. 31. Арк. 10)

 

  1. Буклет Тамари Панченко «Development of Ecological Tourism in Ukraine» (з англ. – «Розвиток екологічного туризму в Україні»). 1999 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-228. Оп. 1. Од. зб. 20. Обкладинка)

 

  1. Стаття про Тамару Панченко «Архітектура жіночої долі» в газеті «Вечірній Київ» № 107. 16 червня 2006 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-228. Оп. 1. Од. зб. 72. Арк. 1)

 

  1. Фотографія Тамари Панченко під час вручення їй посвідчення про присвоєння почесного звання «Народний архітектор України». 2007 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-228. Оп. 1. Од. зб. 79. Арк. 1)

 

  1. Посвідчення про присвоєння Тамарі Панченко почесного звання «Народний архітектор України». 02 березня 2007 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-228. Оп. 1. Од. зб. 75. Арк. 1)

 

  1. Монографія Тамари Панченко «Туристичне середовище: архітектура, природа, інфраструктура». 2009 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-228. Оп. 1. Од. зб. 84. Обкладинка)

 

  1. Сертифікат, який засвідчує, що Тамара Панченко була експертом від України у проєкті
    «Співпраця щодо довкілля Чорного моря. Грузія, Молдова, Росія, Україна» у 2007–2009 рр. 2009 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-228. Оп. 1. Од. зб. 91. Арк. 1)
Центральний державний науково-технічний архів України
Copyright © 2020