У 2020 році світ відзначає 75-ту річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У сучасному соціальному та науковому дискурсі актуальним є питання пам’яті історії: як відбиток національної свідомості, так і як інструмент для реалізації певних політичних цілей. Серед джерел з дослідження даної теми окрему ланку становлять музейні споруди, зведені на вшанування загиблих в боях за Батьківщину, жертв трагічних подій воєнних років.

Минуло 75 років з часів страшної Другої світової війни, проте «Ніхто не забутий, ніщо не забуто!». У Центральному державному науково-технічному архіві України (ЦДНТА України) зберігаються документи меморіальних пам’яток на вшанування тих, хто відстоював нашу Батьківщину. Це унікальні проєкти діорами «Битва за Дніпро» Дніпропетровського історичного музею імені Д. І. Яворницького (найбільша за площею діорама в Україні) та скульптури «Батьківщина-мати», що вінчає головну будівлю Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні» у місті Києві (суцільнозварна конструкція, яка не мала аналогів у світі).

Розділ 1. Діорама «Битва за Дніпро» у м. Дніпро

Полотно діорами «Битва за Дніпро» відображає один з епізодів форсування річки Дніпро в районі сіл Військове – Вовніги радянськими військами у 1943 році. Зображення діорами складає 840 м2. Слід зазначити, що полотно являє собою цільнотканний витвір мистецтва, який доповнює предметний план діорами, що складається з муляжів солдат, зброї, техніки, засобів, що використовувалися при форсуванні річки Дніпро, імітації земляних окопів, насипів тощо. Візуальну картину вдосконалює складна система освітлення та звукоімітації.

Авторському колективу –  Студії військових художників імені М. Б. Грекова (художникам Миколі Буту та Миколі Овечкіну) було присуджено Державну премію УРСР імені Т. Г. Шевченка.

Відкриття діорами відбулося на честь 30-річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у 1975 році на базі Дніпропетровського історичного музею імені Д. І. Яворницького шляхом реконструкції та розширення приміщень.

Навколо діорами розташовано постійну експозицію радянської військової техніки: пускова установка зенітно-ракетного комплексу С-125, 122-мм, гаубиця зразка 1910/1930 років, гармати БС-3, 61-К, ЗІС-2, 52-К, М-30, танки Т-34-85 та Т-70 тощо (док. 4).

У фонді Р-167 «Державний проєктний інститут по проєктуванню житлово-цивільного будівництва «Дніпроцивільпроект» Держбуду УРСР, м. Дніпропетровськ» ЦДНТА України, у комплексі 1-167, зберігаються проєктні документи реконструкції та розширення Дніпропетровського історичного музею імені Д. І. Яворницького за період з 1966 по 1975 рр. Для експонування на виставці відібрані документи проєктів систем електрифікації (док. 7), реконструкції приміщень (док. 1, 2), благоустрою майданчика навколо діорами (док. 5, 6), експозиції бойової зброї (док. 4) тощо.

Розділ 2. Монумент «Батьківщина-мати» у м. Києві

Монумент «Батьківщина-мати», що вінчає головну будівлю Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні», було розроблено скульптором Євгеном Вучетичем, удосконалено зусиллями архітекторів Євгена Стамо, Віктора Єлізарова, Миколи Фещенко, скульпторів Василя Бородая, Василя Вінайкіна, Фридриха Согояна, Валерія Швецова та інших. Відкрито монумент на честь 36-річниці Перемоги у 1981 р.

У розробці проєкту брали участь працівники Державного проєктного інституту «Укрпроектстальконструкція», Інституту електрозварювання АН УРСР імені Є. О. Патона, Київського заводу експериментальних машин.

Скульптура являє собою ростову жіночу фігуру з піднятими в руках мечем і щитом. Її висота від підошви до верхівки голови становить 45 м, з урахуванням меча – 73,7 м. Загальна висота монумента з постаментом складає 102 м.

«Батьківщина-мати» у м. Києві – це унікальна у світовій практиці суцільнозварна скульптура, яка складається з основного сталевого несучого (док. 8-11), оббудівного, пластичного каркасів та облицювання (док. 12-18). Несучий – виконує функції з підтримки міцності та стійкості всієї конструкції скульптури. Перехідний – являє собою проміжну (з’єднувальну) ланку між несучим та пластичним каркасами, останній забезпечує стійкість та збереження заданої форми скульптурно-художнього образу, який створюється за допомогою облицювання монумента. До основної конструкції кріпляться щит і меч, які складаються з основного, пластичного каркасів і облицювання.

Слід зазначити, що монтаж «Батьківщини-матері» здійснювався блоковим шляхом збірки по висоті, задля цього було створено спеціальні надвисокі крани.

Нові технічні рішення при створенні монумента, захищені п’ятьма авторськими свідоцтвами на винаходи. За стилістикою скульптура відноситься до соціалістичного реалізму.

У фонді Р-37 «Державний інститут по проєктуванню, дослідженню та випробуванню сталевих конструкцій та мостів «УкрНДІпроектстальконструкція» Міністерства монтажних і спеціальних будівельних робіт УРСР, м. Київ» ЦДНТА України, у комплексі 1-290, зберігається проєктна документація металоконструкцій несучого, оббудівного, пластичного каркасів та облицювання основної скульптури, основної частини меча (док. 22), ефеса (док. 23), щита (док. 20-21), а також драбин та технічних приміщень монумента (док. 11).

 

Науковий співробітник відділу використання
інформації документів ЦДНТА України
Тимур АНДРЕЄВ

 

Розділ 1. Діорама «Битва за Дніпро» у м. Дніпро

 

  1. Діорама «Битва за Дніпро». Схема плафона вестибюля-накопичувача. Розгортка стін. 1974 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-167. К. 1-267. Оп. 1. Од. зб. 58. Арк. 3)

 

  1. Облицювання головного входу діорами «Битва за Дніпро». 1974 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-167. К. 1-267. Оп. 1. Од. зб. 58. Арк. 6)

 

  1. Влаштування протипожежного виходу з діорами «Битва за Дніпро». 1976 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-167. К. 1-267. Оп. 1. Од. зб. 58. Арк. 11)

 

  1. Діорама «Битва за Дніпро». Експозиція бойової зброї. 1975 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-167. К. 1-267. Оп. 1. Од. зб. 58. Арк. 12)

 

  1. Діорама «Битва за Дніпро». Генплан благоустрою. 1974 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-167. К. 1-267. Оп. 1. Од. зб. 55. Арк. 3)

 

  1. Благоустрій майданчика навколо діорами «Битва за Дніпро». 1975 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-167. К. 1-267. Оп. 1.  Од. зб. 50. Арк. 1)

 

  1. Приміщення для великогабаритних експонатів Дніпропетровського історичного музею імені академіка
    Д. І. Яворницького. Схема підведення живлення до приводу електричної талі. 1974 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-167. К. 1-267. Оп. 1. Од. зб. 50. Арк. 4)

 

 

Розділ 2. Монумент «Батьківщина-мати» у м. Києві

 

  1. Вивершувальна скульптура «Батьківщина-мати» у м. Київ. Каркас. 1977 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-37. К. 1-290. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 8)

 

  1. Сталеві конструкції вивершувальної скульптури «Батьківщина-мати» у м. Київ.
    Основний несучий каркас. Елементи каркаса рук. [1977-1980 рр.]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-37. К. 1-290. Оп. 1. Од. зб. 8. Арк. 1)

 

  1. Сталеві конструкції вивершувальної скульптури «Батьківщина-мати» у м. Київ.
    Основний каркас. Розрізи: 11–11 – 14–14. 1980 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-37. К. 1-290. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 20)

 

  1. Сталеві конструкції вивершувальної скульптури «Батьківщина-мати» у м. Київ. Основний каркас.
    Опорна секція. Схема драбини. Розрізи. Вузол 5. Відомість елементів. 1979 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-37. К. 1-290. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 8)

 

  1. Сталеві конструкції вивершувальної скульптури «Батьківщина-мати» у м. Київ.
    Відомість елементів. Розрізи: 1–1 – 4–4. [1979–1980 рр.]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-37. К. 1-290. Оп. 1. Од. зб. 4. Арк. 9)

 

  1. Сталеві конструкції вивершувальної скульптури «Батьківщина-мати» у м. Київ. Облицювання та оббудівний каркас.
    План на позначці 76.250 м. (Рука зі щитом). Розрізи: 1–1, 2–2. [1979–1980 рр.]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-37. К. 1-290. Оп. 1. Од. зб. 6. Арк. 9)

 

  1. Сталеві конструкції вивершувальної скульптури «Батьківщина-мати» у м. Київ.
    Облицювання скульптури та оббудівний каркас. Секції 13, 14 (руки). [1977–1980 рр.]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-37. К. 1-290. Оп. 1. Од. зб. 8. Арк. 3)

 

  1. Сталеві конструкції вивершувальної скульптури «Батьківщина-мати» у м. Київ.
    Облицювання та оббудівний каркас. План на позначці 64.800 м. [1979–1980 рр.]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-37. К. 1-290. Оп. 1. Од. зб. 4. Арк. 3)

 

  1. Сталеві конструкції вивершувальної скульптури «Батьківщина-мати» у м. Київ.
    Облицювання та оббудівний каркас. План на позначці 72.000 м. [1979–1980 рр.]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-37. К. 1-290. Оп. 1. Од. зб. 4. Арк. 7)

 

  1. Сталеві конструкції вивершувальної скульптури «Батьківщина-мати» у м. Київ.
    Облицювання та оббудівний каркас. Секція голови фігури. Плани. 1980 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-37. К. 1-290. Оп. 1. Од. зб. 7. Арк. 1)

 

  1. Сталеві конструкції вивершувальної скульптури «Батьківщина-мати» у м. Київ.
    Облицювання та оббудівний каркас. Секція голови фігури. Розрізи. 1980 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-37. К. 1-290. Оп. 1. Од. зб. 7. Арк. 3)

 

  1. Сталеві конструкції вивершувальної скульптури «Батьківщина-мати» у м. Київ.
    Облицювання та оббудівний каркас. Вузли 36–40. 1979 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-37. К. 1-290. Оп. 1. Од. зб. 5. Арк. 9)

 

  1. Сталеві конструкції вивершувальної скульптури «Батьківщина-мати» у м. Київ. Облицювання щита. [1977–1980 рр.]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-37. К. 1-290. Оп. 1. Од. зб. 9. Арк. 2)

 

  1. Сталеві конструкції вивершувальної скульптури «Батьківщина-мати» у м. Київ. Каркас щита. Вузли 18–20.
    Схема кріплення облицювання. Вузли «А» і «Б». Характеристика елементів. [1977–1980 рр.]
    (ЦДНТА України. Ф. Р-37. К. 1-290. Оп. 1. Од. зб. 9. Арк. 1)

 

  1. Сталеві конструкції вивершувальної скульптури «Батьківщина-мати» у м. Київ. Меч. 1980 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-37. К. 1-290. Оп. 1. Од. зб. 10. Арк. 1)

 

  1. Сталеві конструкції вивершувальної скульптури «Батьківщина-мати» у м. Київ. Ефес. 1980 р.
    (ЦДНТА України. Ф. Р-37. К. 1-290. Оп. 1. Од. зб. 10. Арк. 5)

 

 

Центральний державний науково-технічний архів України
Copyright © 2020