Будівництво являє собою самостійну галузь економіки, яка призначена для створення нових будівель, а також розширення, реконструкцію, ремонт вже існуючих об'єктів як виробничого, так і невиробничого призначення. Ключовим завданням даної галузі протягом різних етапів історії було формування необхідних умов для розвитку економіки країни. Будівництво споруд сприяє вирішенню цілої низки гострих соціальних проблем, стає свого роду сполучною ланкою в системі різних галузей економіки починаючи, від металургії, закінчуючи текстильною, фарфоро-фаянсовою, деревообробною промисловістю, також сприяє поповненню культурної спадщини українського народу. У зв'язку з цим слід зазначити, що розвиток будівельної галузі неминуче призведе до прогресу в економічній та культурній сферах.

У 2020 році виповнюється 90-та річниця від дня заснування Державного проєктного інституту «Київський Промбудпроект». Його було створено у 1930 році як Київське відділення Всесоюзного тресту Держпроектбуд з метою впровадження принципів індустріалізації будівництва промислових підприємств, ліквідації проблеми сезонності будівництва, створення необхідних санітарно-гігієнічних умов для робітників промислових підприємств.

Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1959 року організація отримала повноцінний незалежний статус, її було перетворено на Державний інститут по загальнобудівельному та санітарно-технічному проєктуванню промислових підприємств «Київський Промбудпроект». Станом на лютий 2020 р. є Дочірнім підприємством Державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд».

Інститут протягом своєї історії спеціалізувався в тому числі на питаннях архітектурно-будівельного проєктування промислових та цивільних об'єктів з виконанням функцій генпроєктної організації, планування опалення, вентиляції, кондиціонування повітря, теплових мереж, електропостачання, електроустаткування та електроосвітлення.

У Центральному державному науково-технічному архіві України (ЦДНТА України) зберігається фонд Р-197 «Державний проєктний інститут «Київський Промбудпроект» Міністерства будівництва УРСР Держбуду України, м. Київ». На виставці представлено документи: Палацу спорту у місті Києві (1958-1982 рр.), Київської філії Центрального музею В. І. Леніна (нині Державне підприємство Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім») (1977-1985 рр.) та Обчислювального центру Південно-Західної залізниці у місті Києві (1974-1981 рр.).  До архіву зазначена документація надійшла у 1992 р.

 

Розділ 1. Палац спорту у місті Києві (док. 1 - 11)

Будівлю Палацу спорту у місті Києві було споруджено проєктною групою до складу якої увійшли, насамперед, архітектори Михайло Гречина та Олексій Заваров, інженер Віктор Реп’ях. Будівництво здійснювалось трестами «Хрещатикбуд» та «Стальконструкція» та молодіжними організаціями міста. Палац спорту було урочисто відкрито 9 грудня 1960 року.

Наступного дня після відкриття на арені вже проходили міжнародні боксерські командні поєдинки між СРСР та ФРН. Тут проводилися змагання з гімнастики, хокею з шайбою, баскетболу, боксу тощо.

Палац спорту представляє собою унікальну споруду, створену для проведення культурно-масових заходів різного типу, а також спортивних змагань. Будівля має довжину 138 м, ширину – 78 м, висоту над спортивною ареною – 18,5 м. Головними складовими будь-якої спортивно-видовищної споруди є спортивна арена, сцена та глядацькі трибуни. Глядацький зал Київського Палацу розрахований на 6113 місць, в залежності від характеру заходу, в тому числі завдяки поворотній сцені розміром 42х18 метрів, яка трансформується в трибуни на 886 місць, їх загальна кількість може бути збільшена до 10700. Інтер’єри Палацу оснащені системою кондиціонування (док. 4, 6), теплопостачання (док. 3, 5, 7) холодоустановкою тощо. Існуюча система автоматичного клімат-контролю забезпечує стабільну температуру та вологість повітря.

У фонді Р-197 «Державний проєктний інститут «Київський Промбудпроект» Міністерства будівництва УРСР Держбуду України, м. Київ» ЦДНТА України зберігаються документи проєктування систем теплопостачання, кондиціонування повітря (холодопостачання) тощо. Цікавою для дослідників є документація відносно змін температурно-вологісного балансу у приміщеннях Палацу спорту міста Києва у різні пори року, в якій зазначені розрахунки даних показників в залежності від кількості людей у залах (док. 10,11).

У фонді особового походження архітектора Олексія Івановича Заварова зберігаються світлини будівлі Палацу спорту у м. Києві (док. 1), які дозволяють наочно ознайомитися з фасадами споруди, та внутрішнім інтер’єром (док. 2).

 

Розділ 2. «Український дім» (док. 12 - 20)

Будівля «Українського дому» будувалася як Київська філія Центрального музею В. І. Леніна, тому до неї висувалися високі вимоги щодо внутрішнього інтер’єру, до температурно-вологісного режиму та до санітарних умов.

На шляху до реалізації зазначених вимог було здійснено прокладку сантехнічних комунікацій, застосовуючи несучі та ліфтові пілони. Всі використані засоби автоматизації, контролю, сигналізації, блокування та управління було побудовано на базі передової на той період часу апаратури.

У фонді Р-197 «Державний проєктний інститут «Київський Промбудпроект» Міністерства будівництва УРСР Держбуду України, м. Київ» ЦДНТА України зберігаються проєктні документи цих систем: холодопостачання, теплопостачання (док. 18) тощо.

Конструкція будівлі ідеально квадратна: 56,4 х 56,4 м. Висота п'яти наземних поверхів складає 31 м. У фонді Р-197 ЦДНТА України зберігаються всі схеми комунікацій кожного поверху будівлі та план даху будівлі.

Будівництво музею велося з 1978 по 1982 рр., для нього було використано дорогий мармур та світлозахисне теплопоглинаюче скло. Будівництвом керував Вадим Гопкало. Крім того у склад проєктної групи входили такі відомі архітектори як Вадим Гречина, Володимир Коломієць, Леонід Філенко та конструктор Леонід Лінович. За архітектуру і художнє оформлення Київського філіалу Центрального музею В. І. Леніна  у 1985 році їх було нагороджено Державною премією Ради Міністрів УРСР імені Тараса Шевченка.

У 1993 році було створено Державне підприємство Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» - виставково-презентаційний комплекс.

У ЦДНТА України зберігаються також документи фонду Р-6 «Державний інститут по проєктуванню «Київпроект» Київського міськвиконкому міста Києва», серед яких є документи, присвячені будівлі «Українського дому» (раніше Київської філії Центрального музею В. І. Леніна): генплани (док. 19), фрагменти фасадів (док. 20), проєкти внутрішнього інтер’єру.

 

Розділ 3. Обчислювальний центр Південно-Західної залізниці у місті Києві
(док. 21
- 25)

Відповідно до постанови Міністерства шляхів сполучення від 27 листопада 1970 року у цілях широкого впровадження на залізниці автоматизації оперативного планування, управління перевізним процесом та вирішенням інших транспортних завдань із застосуванням засобів електронно-обчислювальної техніки, наказом начальника залізниці Петра Кривоноса 1 січня 1971 року було створено обчислювальний центр Південно-Західної залізниці.

В ньому було розміщено автоматизовані системи керування, електроні засоби обробки та передачі даних на залізниці, які суттєво впливали на швидкість прийняття правильного рішення щодо ефективної реалізації завдань з управління перевезеннями пасажирів та вантажів.

У фонді Р-197 «Державний проєктний інститут «Київський Промбудпроект» Міністерства будівництва УРСР Держбуду України, м. Київ» ЦДНТА України зберігаються документи схем систем електрифікації (док. 21), теплопостачання, холодопостачання (док. 22) та вентиляції приміщень Центру (док. 23, 24).

 

Науковий співробітник відділу
використання інформації документів ЦДНТА України
Андреєв Тимур

 

Підписи до документів

 

Розділ 1. Палац спорту у місті Києві

 

1. Будівля Палацу спорту у м. Київ. [1960 –1980 рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 1. Од. зб.37. Арк. 14)

 

2. Палац спорту у м. Києві. Інтер’єр основного залу. [1960 – 1980 рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-202. Оп. 1. Од. зб. 37. Арк.16)

 

3. Будівля Палацу спорту. Принципова схема теплопостачання кондиціонерів. Вузол управління. Фрагменти плану та схем.  1981 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-197. К. 1-358. Оп. 2. Од. зб. 3. Арк. 3)

 

4. Будівля Палацу спорту. Кондиціонер № 11. Принципова електрична схема регулювання температури літньої «точки роси». 1982 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-197. К. 1-358. Оп. 1. Од. зб. 4. Арк. 24)

 

5. Будівля Палацу спорту. Кондиціонування повітря, опалення. Установка радіаторів Москва-140 на цокольному поверсі. 1958 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-197. К. 1-358. Оп. 1. Од. зб. 2 .Арк. 33)

 

6. Будівля Палацу спорту. Кондиціонування повітря, вентиляція, витяжні камери В-16 і В-17 [розрізи]. 1958 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-197. К. 1-358. Оп. 2. Од. зб. 2. Арк. 68)

 

7. Будівля Палацу спорту. Схема систем кондиціонування повітря та опалення. План 2-го поверху в осях 13–24 і А–Ж. М 1:100. 1958 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-197. К. 1-358. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 27)

 

8. Будівля Палацу спорту. Кондиціонування повітря. Установка акумуляторів гарячої води. 1958 р.  
(ЦДНТА України. Ф. Р-197. К. 1-358. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 12)

 

9. Будівля Палацу спорту. Кондиціонування повітря. Тепловий пункт. Вузол вводу. Розрізи 2-2; 3-3. Монтажна схема. 1958 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-197. К. 1-358. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 9)

 

10. Будівля Палацу спорту. Кондиціонери № 2-9. Літній та зимовий період. 1958 р. [Заміри параметрів повітря у залі.
Тепловиділення в залі, клімат-контроль в залежності від ряду зовнішніх факторів].
(ЦДНТА України. Ф. Р-197. К. 1-358. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 14, 17. Фрагмент)

 

11. Будівля Палацу спорту. Насосна станція. План, розрізи 1–1, 2–2. 1981 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-197. К. 1-358. Оп. 2. Од. зб. 3. Арк. 15)

 

Розділ 2. «Український дім»

 

12. Будівля музею. Вентиляція. Розріз 7–7. [1970-ті рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-197. К. 1-359. Оп. 1. Од. зб. 35. Арк. 9)

 

13. Будівля музею. Інструктивний лист до креслеників марки ОВ [Опалення, вентиляція і кондиціювання повітря.
Про роботи по демонтажу та заміні вентиляторів]. [1970–1980 рр.].
(ЦДНТА України. Ф. Р-197. К. 1-359. Оп. 1. Од. зб. 38. Арк. 1)

 

14. Будівля музею. План на відм. 22.945. Схема системи ПУ-2 [система сповіщення та управління евакуацією]. [1978 р.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-197. К. 1-359. Оп. 1. Од. зб. 36. Арк. 3)

 

15. Будівля музею. Схема системи В10, 11, 12, 13. [Вентиляція]. [1970–1980]
(ЦДНТА України. Ф. Р-197. К. 1-359. Оп. 1. Од. зб. 35. Арк. 32)

 

16. Будівля музею. Схема системи П-3 [Зовнішній перемикач швидкостей вентилятора]. 1978 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-197. К. 1-359. Оп. 1. Од. зб. 35. Арк. 24)

 

17. Будівля музею. План покрівлі. 1978 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-197. К. 1-359. Оп. 1. Од. зб. 13. Арк. 1. Фрагмент)

 

18. Будівля музею. Опалення. План на відм. 18.600. Вузли проходу трубопроводів. [1970-ті рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-197. К. 1-359. Оп. 1. Од. зб. 30. Арк. 4)

 

19. Генплан ділянки під будівництво музею В. І. Леніна по вулиці Хрещатик 2 у Печерському районі м. Києва з управлінням планування,
регулювання забудови й відводів земельних ділянок ГоловАПУ [Головне архітектурно-планувальне управління] м. Києва. 1976 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-6. К. 1-306. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 4. Фрагмент)

 

20. Фасад будівлі музею по вул. Хрещатик [Фрагмент кресленика «розгортка фасадів по вул. Хрещатик». 1976 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-6. К. 1-306. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 1)

 

Розділ 3. Обчислювальний центр Південно-Західної залізниці у місті Києві

 

21. Будівля Обчислювального центру. Щит місцевого управління градирнями. Монтажно-комутаційна схема. [1970-ті рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-197. К. 1-360. Оп. 1. Од. зб. 4. Арк. 44)

 

22. Будівля Обчислювального центру. Схема холодопостачання. Схема фреонових трубопроводів. [1970-ті рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-197. К. 1-360. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 18)

 

23. Будівля Обчислювального центру. Установки систем на відм. 31.200 в осях 5÷8 / А÷В. [Специфікація опалювально-вентиляційної установки]. [1970-ті рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-197. К. 1-360. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 14)

 

24. Будівля Обчислювального центру. Плани системи на відм. 9.600 та 14.400. [План 3-го та 4-го поверхів. Дана специфікація вогнезатримуючих клапанів]. [1970-ті рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-197. К. 1-360. Оп. 1. Од. зб.2. Арк. 6)

 

25. Будівля Обчислювального центру. Розведення електричних трас по 1 та 2 поверхах. [1970-ті рр.]
(ЦДНТА України. Ф. Р-197. К. 1-360. Оп. 1. Од. зб. 4. Арк. 28)

Центральний державний науково-технічний архів України
Copyright © 2020