03 листопада 2018 р. виповнюється 85 років від дня народження Якова Львовича Кранцфельда (1933–2013). Багатьом відомі його літературні твори, написані під псевдонімом Лео Яковлєв. З професійної точки зору він мав значні заслуги як інженер-будівельник, винахідник та раціоналізатор у галузі будівництва енергетичних об’єктів.
У Центральному державному науково-технічному архіві України (ЦДНТА України) зберігається фонд особового походження Я. Л. Кранцфельда за номером Р-178, який налічує 45 одиниць зберігання за 1959–2012 рр. Метою виставки, присвяченої річниці фондоутворювача, є за допомогою архівних документів з означеного фонду показати його інженерну та наукову діяльність.
Експозицію умовно розподілено на три розділи:
- Документи до біографії Я. Л. Кранцфельда.
- Розробки та наукові праці Я. Л. Кранцфельда.
- Листування щодо будівництва Кримської АЕС.
Я. Л. Кранцфельд народився у Харкові у 1933 р. У 1956 р. з відзнакою закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю промислове та цивільне будівництво. У період 1956–1961 рр. працював інженером в інститутах Діпротракторосільгоспмаш, Діпроцемент, керівником групи в НІОХім. З березня 1961 р. – у Харківському відділенні Всесоюзного проектного інституту «Теплоелектропроект» на посадах старшого інженера, керівника групи, начальника сектору, заступника начальника комплексного відділу з будівельної частини. З 1972 р. став головним інженером з експериментального проектування; з 1973 р. одночасно виконував обов’язки головного конструктора відділу типового проектування.
У 1975 р. Я. Л. Кранцфельд захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю будівельні конструкції. З 1976 р. він був одним із технічних керівників усього обсягу проектування ХВ «Теплоелектропроект» (назва інституту змінювалася у зв’язку з переходом до проектування атомних електростанцій: у 1982 р. – «Атомтеплоелектропроект», у 1986 р. – «Атоменергопроект»).
За час роботи у галузі енергетичного будівництва під керівництвом та за участю Я. Л. Кранцфельда виконано проекти будівельної частини крупних теплових та атомних електростанцій СРСР (Ростовської ТЕЦ-2, реконструкції Одеської ТЕЦ; Зміївської, Слов’янської, Старобешівської ДРЕС; Кримської АЕС тощо), харківських енергетичних об’єктів, а також енергоміст: Енергодар (Запорізька обл.), Щолкіне (АР Крим), сел. Солоницівка (Харківська обл.).
У 2006 р. Я. Л. Кранцфельд був нагороджений нагрудним знаком «Почесний енергетик України».
У 2007–2013 рр. він продовжив роботу по енергетичних об’єктах України та Росії у складі колективу ВАТ «Харківський проектно-конструкторський інститут «Теплоелектропроект-Союз» (ВАТ «ХПКІ «ТЕП-Союз»).
У 2010–2013 рр. Я. Л. Кранцфельд виконував обов’язки головного спеціаліста-експерта із сейсмостійкості обладнання АЕС України, Росії, Болгарії, Ірану, Індії у складі Державного центру регулювання якості поставок та послуг Державної інспекції ядерного регулювання України. Ним було обґрунтовано відповідність вітчизняного обладнання АЕС визначеним стандартам сейсмостійкості.
Відомості про життя та діяльність Я. Л. Кранцфельда містяться у характеристиці, наданій Харківським відділенням «Теплоелектропроект» для подання за місцем захисту дисертації (див. док. 2), а також у його автобіографіях (див. док. 3, 5). Означені документи розміщено у першій частині експозиції.
Другий розділ «Розробки та наукові праці Я. Л. Кранцфельда» розкриває професійну діяльність фондоутворювача. Він залишив по собі більше 250 наукових публікацій, зокрема 12 видань, у галузі будівельної справи, гідротехніки, загальної механіки, динаміки, теорії сейсмостійкості, геліотехніки, електротехніки, теплової та атомної енергетики. На виставці представлено його перші публікації: вітчизняну, надруковану в журналі «Строительная механика и расчет сооружений» («Будівельна механіка і розрахунок споруд») (див. док. 6), та закордонну, надруковану в журналі «Inženýrské stavby» («Інженерні споруди») чеською мовою (див. док. 7). Статті Я. Л. Кранцфельда перекладалися також англійською та іспанською, видавалися за кордоном (у Чехословаччині, США, на Кубі).
Дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук Я. Л. Кранцфельд захищав у Тбілісі при Грузинському науково-дослідному інституті енергетики та гідроспоруд імені О. В. Вінтера. Темою роботи стали: «Експериментальні та теоретичні дослідження несиметричної вібрації опорних будівельних конструкцій» (див. док. 9). Отримані результати уточнили методику розрахунку фундаментів під турбоагрегати та дозволили більш достеменно визначати амплітуди вимушених коливань аналітичним шляхом. Про їх практичну значимість є свідчення у відгуку начальника технічного відділу тресту «Південенергобуд» (див. док. 10). Йдеться про застосування запропонованої Я. Л. Кранцфельдом методики та його винаходу «Фундамент рамного типу» при будівництві фундаментів під турбогенератори потужністю 800 МВт Запорізької та Вуглегірської ДРЕС.
Цю тематику інженер розвинув у статтях та книгах, що зберігаються у ЦДНТА України. Деякі з них відібрано на виставку. При цьому перевага надавалася неопублікованим роботам (див. док. 8, 11–14). Експонуються також і друковані праці, зокрема книга «Будівництво крупних теплових електростанцій», підготовлена авторським колективом за участю Я. Л. Кранцфельда та видана видавництвом «Будівельник» у серії «Бібліотека передового досвіду» (див. док. 15). У ній узагальнено досвід будівництва теплових електростанцій Дніпроенерго.
Низку праць фондоутворювача 1980-х рр. присвячено також закордонним енергетичним об’єктам, наприклад атомним електростанціям Югославії (див. док. 16) та Франції (див. док. 17).
Розробки Я. Л. Кранцфельда неодноразово експонувалися та були відзначені медалями на ВДНГ СРСР; захищені патентами та авторськими свідоцтвами (53 винаходи). Для прикладу взято патент на корисну модель № 56819 «Сейсмоізолююча гумометалева опора» (див. док. 18), створену у співавторстві з О. В. Шимановським. Завданням авторів було зробити таку конструкцію опори, яка б для її ремонту не вимагала зняття навантаження на неї від будівлі або споруди, що обпирається на цю опору. Це дозволило суттєво спростити проведення ремонтних робіт по модернізації або повній заміні опор внаслідок старіння матеріалу або пошкодження конструкції, наприклад, внаслідок землетрусу.
Проблема сейсмостійкості електростанцій актуалізувалася після масштабної Спітакської трагедії, що трапилася у грудні 1988 р. Разом із Чорнобильською аварією 1986 р. вони стали найстрашнішими катастрофами останніх часів існування СРСР. Широкого резонансу у цей період набули питання екологічної загрози від будівництва АЕС, які жваво висвітлювалися ЗМІ та обговорювалися громадськістю. Між іншим, лунали нарікання на якість розроблених проектів. Я. Л. Кранцфельд як визнаний фахівець енергетичного будівництва та відповідальний виконавець проектних робіт гостро реагував на подібну критику. У фонді ЦДНТА України збереглося зібране ним листування з редакціями газет, яке він вів з метою захистити честь своїх колег і довести безпідставність таких звинувачень.
Деякі з листів та статей у газети включено до третього розділу виставки «Листування щодо будівництва Кримської АЕС» (див. док. 19–22). У них технічні керівники робочого проектування електростанції переймаються припиненням будівництва, а також долею спеціально створеного поселення. Завершує експозицію грамота про нагородження Я. Л. Кранцфельда на честь 25-річчя м. Щолкіне (АР Крим) (див. док. 23), яка є визнанням його значного внеску у становлення та розвиток молодого міста атомників.
Фонд Я. Л. Кранцфельда продовжує поповнюватися. Під час підготовки виставки його син доктор філологічних наук, професор кафедри інформаційної, бібліотечної та архівної справи Харківської державної академії культури, завідувач науково-дослідного відділу документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка, заслужений працівник культури України Ігор Якович Лосієвський – відомий український книгознавець, бібліотекознавець, літературознавець, бібліограф та поет – передав до ЦДНТА України документи батька. Після проведення експертизи цінності та науково-технічного опрацювання вони стануть доступними користувачам. Нові надходження значно збагатять Національний архівний фонд інформацією про здобутки Почесного енергетика України.
Начальник відділу використання
інформації документів ЦДНТА України
Алєксєєнко А. О.