Сільськогосподарська техніка – це широкий спектр технічних засобів, призначених для підвищення продуктивності праці в сільському господарстві шляхом механізації й автоматизації окремих операцій або технологічних процесів. Дана техніка використовується на сільськогосподарських об’єктах і підприємствах, а також для утримання домашніх тварин, заготівлі кормів тощо.
Україна має великі площі чорноземів, які є найродючішими ґрунтами у світі. Це один із факторів, що сприяв розвитку сільського господарства на території нашої країни. На початку ХХ століття гостро постало питання про механізацію сільськогосподарської промисловості для отримання кращого економічного ефекту. В Україні існувала низка профільних проектно-конструкторських та науково-дослідних інститутів, які працювали над створенням нових зразків сільськогосподарської техніки та удосконаленням уже існуючих. У Центральному державному науково-технічному архіві України (ЦДНТА України) зберігається конструкторська та науково-дослідна документація, розроблена цими установами. Напрацювання вітчизняних вчених та проектувальників широко представлені у фондах архіву.
Для виставки було відібрано документи за період з 1934 по 1982 рр., які зосереджені у 6 фондах:
Р-21 – НВО Всесоюзного науково-дослідного інституту сільськогосподарського машинобудування (НВО ВІСГОМ), науково-дослідний інститут сільськогосподарського машинобудування «УкрНДІсгом» Міністерства тракторного і сільськогосподарського машинобудування СРСР, м. Харків;
Р-38 – ДСКБ з виробництва самохідних зернових комбайнів та машин для збирання бавовни в неполивних районах у м. Таганрог Ростовської обл. Міністерства тракторного і сільськогосподарського машинобудування СРСР, м. Таганрог;
Р-53 – СКБ з виробництва машин для збирання кукурудзи на зерно у складі Херсонського ордена Трудового Червоного Прапора комбайнового заводу ім. Г. І. Петровського Міністерства тракторного і сільськогосподарського машинобудування СРСР, м. Херсон;
Р-64 – Спеціалізоване конструкторське бюро по комплексу бурякозбиральних машин Колективного виробничого підприємства «Дніпропетровський комбайновий завод» Міністерства промислової політики України, м. Дніпропетровськ;
Р-177 – Державний завод «Комунар» Міністерства тракторного і сільськогосподарського машинобудування СРСР, м. Запоріжжя;
Р-186 – Кіровоградський проектно-конструкторський інститут з ґрунтообробних та посівних машин, виробничого об'єднання з сівалок «Червона зірка» Міністерства тракторного і сільськогосподарського машинобудування СРСР, м. Кіровоград.
Експозиція виставки складається з трьох розділів:
- Техніка для посіву та внесення добрив у ґрунт.
- Сільськогосподарська техніка для збирання врожаю.
- Техніка для обробки сільськогосподарської продукції.
У першому розділі виставки представлені документи для посіву та внесення добрив у ґрунт. У комплексі 2-154 зберігається модельний ряд сівалок, розроблених Кіровоградським проектно-конструкторським інститутом з ґрунтообробних та посівних машин. Наприклад, сівалка СКГН-6 (див. док. 1–2) призначена для квадратно-гніздового посіву заданої кількості насіння кукурудзи від 20 до 120 тис. штук на гектар.
Сівалка точного висіву СТСН-12 (див. док. 3) призначена для точного однозернового посіву каліброваного одноросткового насіння цукрового буряка з одночасним внесенням мінеральних добрив. Сівалку-культиватор-рослиноживлювач СТСН-12А (див. док. 4) призначено для точного посіву насіння цукрового буряка і одночасного внесення мінеральних добрив,а також подальшої обробкита підживлення сходів в період вегетації.
Розкидач роторного типу РУН-15А (див. док. 6) призначений для поверхневого внесення органічних добрив із куп, завчасно вивезених в поле, агрегатується з тракторами ДТ-54А, Т-74 та ДТ-75. Загальна вага розкидача – 1152 кг.
У другому розділі розкривається тематика сільськогосподарської техніки для збирання врожаю. Комбайн – це багатофункціональна сільськогосподарська машина, яку використовують при збиранні зернових, картоплі, буряків, капусти тощо. Документи, що зберігаються в ЦДНТА України, дозволяють детально вивчити та дослідити цей вид сільськогосподарської техніки. В архіві зберігається модельний ряд комбайнів, а саме: «Совхоз», ЖМ-4,6 («Коммунар»), ЖМП-12-К, ККХ-3 («Херсонец») та інші.
Комбайн ЖМ-4,6 («Коммунар») (див. док. 7, 8, 9) представляє собою комбіновану сільськогосподарську збиральну машину, призначену для збирання переважно зернових культур з одночасним обмолотом і первинним очищенням отриманого продукту.
«Херсонец» (див. док. 10–11) призначений для збирання кукурудзи, посіяної квадратно-гніздовим способом. Комбайн праворіжучийбезмоторний, що працює за допомогою приводу валу відбору потужності одного з тракторів: ДТ-54, Т‑75 чи «Беларусь» всіх модифікацій, за виключенням МТЗ-2.
Бурякозбиральний комбайн СКН-2А (див. док. 14–15) – причіпний дворядний комбайн з обрізанням бадилля на корні. Призначений для збирання цукрового буряка.
СКД-3 (див. док. 16–17) – трирядний бурякозбиральний комбайн, який застосовується для збирання врожаю цукрового буряка. Вперше у ньому було застосовано очисні пристрої, метальні барабани для бадилля, причіпний пристрій, бадиллярізальний пристрій у трирядному поєднанні ніжок.
Третій розділ виставки присвячений сільськогосподарській техніці для післязбирального обробітку.Молотарка – це машина для обмолочування сільськогосподарських культур з метою відокремлення зерна від качанів і колосків.
Молотарка МСА-1100 (див. док. 19–20) з автоматичним подавачем та пневматичним транспортером полови і збоїни, призначеної для обмолоту зернових культур (пшениці, жита, ячменю, вівса та проса). Молотарка МКС-1100 (див. док. 22) призначена для обмолочування конюшини.
Гичкозбиральна машина БМ-4 (див. док. 25) призначена для відділення цукрових буряків від гички та навантаження гички в транспортні засоби.
Машина коренезбиральна чотирирядна РКС‑4 (див. док. 26) рекомендована для поливної зони з широкими міжряддями 600±30 мм.
Механізована лінія МСК-15 (див. док. 27) призначена для очищення, калібрування, сортування, закладки коренів маткових цукрових буряків на зимове зберігання, виїмки з траншей і переробки коренів перед посадкою з механізованим завантаженням їх в автосамоскиди.
Установка для групового зрізання гілок шовковиці (див. док. 29–30) була експериментальною. Основним завданням для працівників науково-дослідного інституту сільськогосподарського машинобудування «УкрНДІсгом» було встановити основні параметри машини для зрізання та збору паростків шовковиці з метою розробки технічного завдання на проектування та створення такої машини.
Провідний спеціаліст відділу використання
інформації документів ЦДНТА України
Коваль Ю. Ю.