Пропонуємо вашій увазі виставку архівних документів на тему: «Документи в галузі сільського господарства у фондах Центрального державного науково-технічного архіву України» (далі – ЦДНТА України).

Під поняттям «сільське господарство» ми розуміємо галузь економіки, яка пов’язана з вирощуванням, збиранням та первинною переробкою всіх видів сільськогосподарських рослин, а також тваринництвом та рибництвом.

В ЦДНТА України зберігаються документи з різних галузей економіки, що прямо або  опосередковано пов’язані з сільським господарством, зокрема, харчової, хімічної промисловості, металургії тощо. Проте, у цій виставці зроблено акцент саме на документах, які пов’язані з питаннями вирощування та збирання агрокультур, розведення свійських тварин, птиці та риби.

Сільськогосподарські теми висвітлені у більшості груп документів ЦДНТА України, а саме: у проєктній, конструкторсько-технологічній, науково-дослідній документації та у фондах особового походження.

Так як більшість документів, що зберігаються в ЦДНТА України хронологічно охоплюють значний період історії українських земель у ХХ столітті, їх потенціал відкриває можливості дослідникам прослідити тенденції та регіональні особливості еволюції та розвитку сільського господарства, у різних сферах рослинництва, птахівництва, тваринництва та рибництва.

У складі проєктної документації в ЦДНТА України зберігаються кресленики птахофабрик, які спеціалізувались на вирощуванні курчат та каченят-бройлерів. Приклад: Фабрика при радгоспі «Яготинський» у Київської області (док. 1).

Як вже говорилося раніше, архівні документи – історичні джерела. Невід’ємною складовою розвитку аграрного сектору українських земель ХХ століття були радгоспи та колгоспи.

В ЦДНТА України зберігаються типові проєкти радгоспів Зернотресту. Ця структура займалася організацією великого землеробства, проводила технічне обслуговування колгоспів, опікувалася питаннями механізації усіх виробничих процесів, визначала та контролювала спеціалізацію сільськогосподарських підприємств на основі виробництва однієї-двох головних зернових культур.

До документів радгоспу «Зернотрест» увійшли, зокрема, типові проєкти зерносховищ (док. 2; 3), конюшень та корівників (док. 4; 5). Крім того до складу господарства повинна була входити унікальна ремонтно-транспортна майстерня, розрахована на одночасне обслуговування 250 тракторів (типу «Інтернаціонал») (док. 6; 7).

Зберігаються також документи з питань рибного освоєння водосховищ Дніпропетровщини, придунайських озер, заплави річки Латориця, а також проєкти щодо використання відпрацьованих теплих вод теплових електростанцій для вирощування товарної риби.

Приклади: кресленики живорибного заводу з критими басейнами загальною площею 6000 м² з власними очисними спорудами та залізобетонний басейн для вирощування товарної риби (док. 8; 9).

Сільськогосподарська техніка є одним з революційних винаходів людства, який докорінно змінив характер виробництва продуктів харчування, значно полегшив важку працю аграріїв, а також сприяв кількісному та якісному підвищенню врожаю.

Конструкторська документація з сільськогосподарської техніки представлена у документах архіву в 14 фондах, до складу яких входить 32 комплекси НТД. Хронологічно вони охоплюють період з 1929 по 2002 роки. На слайді № 9 представлено перелік основних видів сільськогосподарської техніки, кресленики яких зберігаються в ЦДНТА України, їх умовно було розподілено на сім великих груп.

Документи з проєктування цілої лінійки різноманітних сівалок зберігаються у фонді Р-186 «Кіровоградський проектно-конструкторський інститут ґрунтообробних та посівних машин». З документів даного фонду можна довідатись деталі створення та впровадження 11 моделей сівалок.

Ці механізми для ведення посівних робіт свого часу стали справжнім проривом не тільки українського але і світового сільськогосподарського машинобудування.

За своїм функціональним призначенням вони охоплюють широкий спектр різних напрямів використання. Так, наприклад, сівалка СКГН-6 (док. 10) призначена для посіву кукурудзи; СУЛ-48 (док. 11) – насіння льону; в свою чергу, С3-3,6 (док. 12) – спеціалізується на висаджені зернових та бобових культур; СЛН-6 (док. 13) – сівалка більш вузького профілю, спеціалізується та цибулі-сіянці; СОСШ-2,8 (док. 14) – використовується для посадки різних овочевих культур.

Конструктивними особливостями моделей сівалок, чиї кресленики представлені в документах нашого архіву, є різноплановими адаптаціями можливості одночасного покладання в лунки насіння та добрив.

У ЦДНТА України зберігається модельний ряд молотарок розроблених Українським науково-дослідним та конструкторсько-технологічним інститутом по машинах для виробництва технічних культур «УкрНДІсгом» (фонд Р-21). Зокрема, такі як МСС-1100 (док. 15) та ЖМ-4,6 (док. 16).

Окрему ланку займає техніка, що використовується для збирання сільськогосподарських культур. Так, в архіві зберігаються кресленики комбайнів, що використовуються для збирання кукурудзи, наприклад: моделі ККХ-3 «Херсонець» (док. 17). Він міг за один прохід прибрати три рядки кукурудзи та дозволив повністю механізувати збір урожаю цієї аграрної культури.

Однією з організацій-фондоутворювачів ЦДНТА України є Харківський тракторний завод.  За довгу історію своєї діяльності ХТЗ став одним з провідних підприємств з виробництва гусеничних, колісних тракторів та іншої важкої спеціалізованої техніки в нашій країні. Вашій увазі пропонуємо декілька прикладів креслеників тракторів, проєкти яких зберігаються в ЦДНТА України.

ХТЗ-7 (док. 18) – перший на території України колісний трактор із резиновими шинами низького тиску, гідравлічною системою та пристроєм для навішування знарядь, випущений співробітниками харківського заводу у 1949 році. Модель оснащена бензиновим двигуном, потужністю 12 кінських сил. Відрізняється мобільністю, компактністю, простотою  у виготовленні, експлуатації та ремонті. Призначений для виконання легких сільськогосподарських робіт на городах, у садах, ягідниках, виноградниках, лісозахисних смугах тощо. Головна відмінна риса доступних модифікацій  – висота дорожнього просвіту: так, для городнього варіанту вона завищена (повинна забезпечувати вільне проходження рослин), для садової – занижена (для вільного проходження під кронами дерев). Крім того ХТЗ-7 має здатність рухатися на всіх основних швидкостях як вперед, так назад (для роботи на реверсному ході сидіння водія, рульове колесо та гальмівні педалі переставляються).

ДТ-14 (док. 19) – модернізована версія трактора ХТЗ-7, перевага – енергоефективність (розхід палива був зменшений на 30-35%).

ДТ-20 (док. 20) – більш потужна, швидка та продуктивніша, ніж попередні модифікації легендарного харківського трактора.

ХТЗ-НАТІ-1TA (док. 21) – перший на території України масовий гусеничний сільськогосподарський трактор, на відмінну від попередніх моделей, всі його конструктивні елементи вироблялися на території СРСР. 

В ЦДНТА України зберігаються також проєкти спеціалізованої сільськогосподарської техніки. Приклад: електрифікована дощова машина фронтального переміщення, призначена для зрошування рослин (док. 22).

 «Ялинка» ДАЯ-16 (док. 23) – це стаціонарна доїльна установка з двостороннім розташуванням доїльних верстатів. Автори розробки цього агрегату: фахівці Державного спеціального конструкторського бюро сільськогосподарських машин. ДАЯ-16 призначена для механічного групового доїння корів, при їх безприв’язному утриманні, в зимових приміщеннях та літніх таборах.

Документи, присвячені техніці для збирання буряків, представлені як серед конструкторської документації, так й у звітах про науково-дослідні роботи.

Спеціалізованим конструкторським бюро по комплексу бурякозбиральних машин Дніпропетровського комбайнового заводу були проєктів комбайнів для збирання буряків моделей СКД-3 (док. 24; 25); СПГ-1 (док. 26), коріннязбиральні машини (приклад: РКС-4) (док. 27), буряконавантажувачі тощо. Приклади креслеників розробок КБ ви можете побачити на слайді.

Інформативними також є звіти про науково-дослідні роботи, наприклад, у фонді Р-101 науково-дослідного інституту цукрової промисловості «ВНДІЦП» зберігаються документи щодо зберігання та удосконалення технології вирощування цукрового буряка, механізації процесів. В експозиції представлено схему кореневої системи цукрового буряка (док. 28) та фотографії прикладів коренеплодів (док. 29).

Окрім того, звіти містять у додатках фото техніки, яку розробляли. У виставковій експозиції представлено зображення буряконавантажувача системи Шаронова (док. 30), навантажувальної машини на базі пересувних стрічкових транспортерів (док. 31), а також кресленик буряконавантажувача конструкції інженерів В. А. Новікова та Н. М. Кічигіна (док. 32).

Науково-дослідний інститут сільськогосподарського машинобудування «УкрНДІсгом» (фонд Р-21) спеціалізувався на розробленні високоякісних машин для обробітку та збирання цукрового буряка, кукурудзи, насіння та ін.

На виставці експоновано фотографії гичкозбиральної машини БМ‑4 (док. 33) зі звіту з теми: «Доопрацювання та впровадження у виробництво нових сільськогосподарських машин, надання технічної допомоги КБ та заводам» та експериментальної установки для групового зрізання гілок шовковиці (док. 34) зі звіту з теми: «Вишукування і дослідження робочих органів і механізмів для зрізання пагонів і гілок шовковиці».

Питання пов’язані з селекцією рослин також висвітлені у документах різних облікових групах ЦДНТА України.

Так, проєкт «Фітотрон» [лабораторія штучного клімату в Харкові], що представлений в нашому архіві, являє собою величезний науковий та практичний інтерес. Наявність такої лабораторії свого часу дозволяла селекціонерам вирощувати два, три, а в деяких випадках і чотири покоління сільськогосподарських культур на рік, що різко скорочувало час, необхідний для виведення нових сортів та гібридів.

Окрім селекційних цілей, будівництво фітотрону відкрило перед вченими великі можливості у галузі теорій дослідження проблем фізіології, біохімії та генетики, екології рослин. У цій лабораторії здійснювався контроль за основними факторами зовнішнього середовища: температурою повітря та ґрунту, відносною вологістю, складом та швидкістю руху повітря, освітленістю та спектральним складом світла, тривалістю освітлення. Спеціальні пристрої забезпечували штучний туман, дощ, заморозки, посухи, температурний градієнт між наземною та кореневою системою рослин. Основний функціональний напрям фітотрону – селекція зернових культур.

За рівнем механізації, автоматизації, енергоозброєності фітотрон знаходився на рівні передових українських та зарубіжних об’єктів подібного типу, а за рівнем автоматики та управління із застосуванням електрообчислювальної техніки перевищує їх. В експозиції представлено малюнок зовнішнього вигляду пульта управління системою автоматизації та контролю технологічних процесів лабораторії «Фітотрон» (док. 35).

Юрій Миколайович Прокудін (док. 36) – відомий агростолог (розділ ботаніки, що вивчає трав’янисті рослини), один з авторитетніших спеціалістів в галузі дослідження дикорослих злаків України, доктор біологічних наук, професор Харківського державного університету імені О. М. Горького (нині Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). Ним опубліковано 115 наукових праць, переважна більшість яких присвячена злаковим рослинам. У ЦДНТА України зберігається особовий фонд вченого. На виставці експоновано копію рукопису з автобіографії Юрія Прокудіна (док. 37).

Докторська дисертація Прокудіна на тему: «Дикорослі злаки Криму. Критико-систематичний, еколого-ценологічний та географічний огляд» (док. 38) мала практичне значення – виявлення та введення дикорослих злаків у культуру задля підвищенням кормової бази тваринництва, необхідність залісення та задерніння пісків, ярів та інших невикористовуваних угідь тощо.

Підводячи підсумок, варто зазначити, що документи з фондів ЦДНТА України – це не тільки історичні джерела, а й комплексний матеріал, який може стати в нагоді майбутнім поколінням на шляху відбудови та модернізації різних сфер економіки нашої країн, в тому числі сільського господарства.

Провідний архівіст

відділу використання інформації документів ЦДНТА України                       Тимур Андреєв

1. Фабрика з вирощування 1 млн. качок-бройлерів і виробництва 2 тис. тон м’яса на рік у радгоспі «Яготинський» Київської обл. План, фасади та розріз. 1963 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-103. К. 1-119. Оп. 1. Од. зб. 67)

2. Зерносховище на 5400 центнерів зерна. 1930 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-32. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 4)

3. Зерносховище на 1100 центнерів зерна. Б/д. (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-32. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 5)

4. Проект конюшні. План 1-го поверху, цоколя. Поперечний розріз. Вентиляційна труба. Деталі кормушки. Б/д. (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-32. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 15)

5. Деталі влаштування стін корівника. 1930 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-32. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 2)

6. Ремонтно-тракторної майстерні на 250 тракторів типу «Інтернаціонал». Загальний вид. 1931 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-32. Оп. 1. Од. зб. 6. Арк. 3)

7. Ремонтно-тракторної майстерні на 250 тракторів типу «Інтернаціонал». Плани. 1931 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-32. К. 1-32. Оп. 1. Од. зб. 6. Арк. 6)

8. Схематичний генплан живорибного заводу з критими басейнами загальною площею 6000 м² з власними очисними спорудами. 1970 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-149. К. 1-213. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 29а)

9. Залізобетонний басейн для вирощування товарної риби площею 18 м². 1970 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-149. К. 1-213. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 16)

10. Квадратно-гніздова навісна сівалка СКГН-6. Загальний вид. 1959 р. (ЦДНТА України Ф. Р-186. К. 2-154. Од. зб. 1. Арк. 1)

11. Сівалка льняна комбінована СУЛ-48. Загальний вид (вид зліва). 1964 р. (ЦДНТА України Ф. Р-186. К. 2-154. Од. зб. 11. Арк. 1)

12. Сівалка зернотукова універсальна СЗ-3,6. Складальне креслення. 1978 р. (ЦДНТА України Ф. Р-186. К. 2-154. Од. зб. 55. Арк. 2)

13. Сівалка цибулі-сіянки навісна СЛН-6. Загальний вид. 1955 р. (ЦДНТА України Ф. Р-186. К. 2-154. Од. зб. 18. Арк. 2)

14. Сівалка овочева СОСШ–2,8 до самохідного шасі ДСШ-14. Загальний вид. 1964 р. (ЦДНТА України Ф. Р-186. К. 2-154. Од. зб. 43. Арк. 1)

15. Молотарка МСС-1100. Загальний вид. 1953 р. (ЦДНТА України Ф. Р-21. К. 2-7. Од. зб. 1. Арк. 2)

16. Жнея-молотарка ЖМ-4,6. Поздовжній розріз. 1938 р. (ЦДНТА України Ф. Р-21. К. 2-31. Од. зб. 3. Арк. 3)

17. Кукурудзозбиральний комбайн «Херсонець» ККХ-3. Загальний вид. Вид збоку. 1957 р. (ЦДНТА України Ф. Р-53. К. 2-107. Од. зб. 40. Арк. 1)

18. Садово-городній трактор ХТЗ-7. Поздовжній розріз. 1954 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 2-153. Оп. 1. Од. зб. 13. Арк. 1)

19. Колісний сільськогосподарський садово-городній реверсивний трактор малої потужності марки ДТ-14. Загальний вид зліва. 1958 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 2-138. Оп. 1. Од. зб. 20. Арк. 1)

20. Трактор ДТ–20. Загальний вид. Фрагмент. Вид справа та зверху. 1962 р. Загальний вид зліва. 1958 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 2-152. Од. зб. 6. Арк. 1)

21. Трактор ХСТЗ-НАТИ-1ТА. Вид збоку. 1941 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-26. К. 2-151. Оп. 1. Од. зб. 25. Арк. 1)

22. Електрифікована дощова машина фронтального переміщення. Загальний вид. 1983 р. (ЦДНТА України Ф. Р-142. К. 2-219. Од. зб. 2. Арк. 1)

23. Доїльний агрегат типу «Ялинка» ДАЯ-16. Загальний вид. 1960 р. (ЦДНТА України Ф. Р-120. К. 2-176. Од. зб. 3. Арк. 1)

24. Бурякозбиральний комбайн СКД-3. Загальний вид. (ЦДНТА України Ф. Р-64. К. 2-78. Од. зб. 127. Арк. 1/1)

25. Технологічна схема бурякозбирального комбайна СКД-3. (ЦДНТА України Ф. Р-64. К. 2-78. Од. зб. 127. Арк. 1/2)

26. Бурякозбиральний комбайн СПГ-1. Загальний вид. (ЦДНТА України Ф. Р-64. К. 2-78. Од. зб. 9. Арк. 1)

27. Машина корнезбиральна чотирьохрядка РКС-4. Загальний вид. (ЦДНТА України Ф. Р-64. К. 2-340. Од. зб. 5. Арк. 2)

28. Схема кореневої системи цукрового буряка. 1965 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-21. К. 3-55. Оп. 1. Од. зб. 11. Арк. 17)

29. Пари коренеплодів цукрових буряків, посаджені поруч. 1965 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-21. К. 3-55. Оп. 1. Од. зб. 11. Арк. 71)

30. Буряконавантажувач системи Шаронова [1932 р.]. (ЦДНТА України. Ф. Р-101. К. 3-33. Оп. 1. Од. зб. 25. Арк. 38)

31. Навантажувальні машини на базі пересувних стрічкових транспортерів. 1940 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-101. К. 3-33. Оп. 1. Од. зб. 25. Арк. 16)

32. Модель робочих органів буряконавантажувача конструкції інженерів В. А. Новікова та Н. М. Кічигіна [1940 р.]. (ЦДНТА України. Ф. Р-101. К. 3-33. Оп. 1. Од. зб. 25. Арк. 63)

33. Гичкозбиральна машина БМ‑4. Загальний вид. [Із звіту з теми № 37-66/ 8,9 «Доопрацювання та впровадження у виробництво нових сільськогосподарських машин, надання технічної допомоги КБ та заводам»]. 1966 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-21. К. 3-55. Оп. 1. Од. зб. 128. Арк. 6)

34. Експериментальна установка для групового зрізання гілок шовковиці. [Із звіту з теми № В-34-63 «Вишукування і дослідження робочих органів і механізмів для зрізання пагонів і гілок шовковиці»]. 1964 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-21. К. 3-55. Оп. 1. Од. зб. 9. Арк. 4)

35. Малюнок зовнішнього вигляду пульта управління системою автоматизації та контролю технологічних процесів лабораторії «Фітотрон». 1963 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-215. К. 1-410. Оп. 1. Од. зб. 6. Арк. 8)

36. Ю. М. Прокудін, фотопортрет. (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 215. Арк. 3)

37. Автобіографія Ю. М. Прокудіна. 1952, 1978 рр. (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 6. Арк. 2)

38. Автореферат дисертації Ю. М. Прокудіна на здобуття вченого ступеня доктора біологічних наук «Дикорослі злаки Криму». 1952 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-209. Оп. 1. Од. зб. 16. Арк. 1)