Чи можливо зазирнути в майбутнє, гортаючи сторінки минулого? Архівні документи дають нам таку можливість. За кожним мостом, заводом, кожною будівлею, що формують сучасний український ландшафт, стоять не лише бетон і метал, а й тисячі годин кропіткої праці інженерів, архітекторів, конструкторів. Їх ідеї, втілені в креслениках та розрахунках, дбайливо зберігаються в архівосховищах.

2024 рік видався щедрим на ювілейні й пам’ятні дати. Користуючись цією нагодою, співробітниками відділу використання інформації документів підготовлено виставку, яка розповідає про діяльність ювілярів цього року, актуалізує увагу на їх наукових і творчих здобутках. Представлені документи не лише відображають технічний прогрес минулого, але й демонструють фундамент, на якому будується сучасна українська наука і промисловість. Вони є безцінним джерелом інформації для дослідників, студентів та всіх, хто цікавиться історією науки й техніки. Виставкова експозиція складається з трьох розділів.

Розділ 1. Ювілеї науково-дослідних установ та проєктно-конструкторських організацій

Науково-технічна документація – це не просто свідчення минулого. Це невичерпне джерело ідей та натхнення для нових поколінь дослідників. У старих креслениках та розрахунках часто можна віднайти рішення, які випередили свій час. Архів – це міст між минулим і майбутнім науки.

Так, у 2024 році, свій 100-річний ювілей відсвяткувало проєктно-конструктурське бюро по проєктуванню канатних доріг і кабельних кранів «Підвісдор» (зараз – ТОВ «Проєктно-конструкторський інститут «Проммеханізація»»). Протягом усіх років роботи основні напрями діяльності установи залишалися незмінними: проєктування комплексної механізації підприємств (понад 900 підприємств різних галузей промисловості), цехів машинобудівних заводів різного профілю, шинних заводів, проєктування кабельних кранів, вантажних та пасажирських підвісних канатних доріг (майже 300 об’єктів), а також розробка нестандартизованого підйомно-транспортного обладнання.

Більш розгорнуто про діяльність інституту розповість виставка: «Інноваційні розробки проєктно-конструкторсього інституту «Проммеханізація»», розміщена на офіційному вебсайті архіву.

80 років виповнилося розробкам флагману з проєктування підприємств та ремонтно-механічних заводів для харчової промисловості –  «Укрдіпрохарчопром». У фонді Р-10 зберігається ціла колекція документів із проєктування, будівництва та реконструкції установ розроблених спеціалістами інституту. Одними з найвідоміших є: кондитерська фабрика «Жовтень» (зараз – Харківська кондитерська фабрика «Харків’янка»), завод лимонної кислоти при Смілянському цукровому комбінаті тощо (док. 1-3).

Також 80 років тому, в 1944 році, було відкрито особливе проєктне бюро тресту «Промстальконструкція». Головним завданням якого визначили розробку проєктів по відновленню і реконструкції мостів, промислових споруд та інших об’єктів, зруйнованих у роки німецько-радянської війни. Невдовзі на базі зазначеного бюро створили Державний проєктний інститут (ДПІ) «Укрпроектстальконструкція», який згодом отримав назву «Український інститут сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського». За роки свого існування інститут став провідною комплексною науково-дослідною та проєктною організацією, яка спеціалізувалася на дослідженнях і проєктуванні будівельних металоконструкцій споруд різного призначення для всіх галузей народного господарства.  Одним із завдань інституту в період становлення була розробка, усім відомого, проєкту суцільнозварного моста через р. Дніпро у м. Києві – моста Патона, виконаного в співпраці з Інститутом електрозварювання ім. Є. О. Патона. Окрім того, фахівці інституту добилися успіхів у проєктуванні суцільнозварних телевізійних веж великої висоти (реалізовані проєкти у Києві, Єревані, Тбілісі, Харкові тощо). Складними і творчими були завдання розробки та зведення несучих конструкцій монумента «Батьківщина-мати», музею Великої Вітчизняної війни (зараз – Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс (коротка назва — «Музей війни»)) та монумента на честь проголошення незалежності України. Загалом працівникам інституту вдалося розробити близько тридцяти тисяч проєктів будівель і споруд різного призначення для сорока країн світу (док. 4-6).

У вересні 2024 року, виповнилося 75 років із моменту створення Головного спеціалізованого конструкторського бюро з двигунів середньої потужності (ГСКБД) Харківського моторобудівного виробничого об’єднання «Серп та молот» Міністерства тракторного та сільськогосподарського машинобудування СРСР, м. Харків. Конструкторсько-технологічна документація, яка надійно зберігається в нашому архіві, ілюструє розробки бюро в період його становлення та найбільшого розквіту з 1949 до 2002 року. Основні напрямки діяльності: створення уніфікованих двигунів внутрішнього згоряння із прогресивними технічними показниками для тракторів, комбайнів та інших сільськогосподарських машин. Із цікавими розробками інституту ознайомить виставка: «Розробки конструкторського бюро Харківського моторобудівного заводу у фондах ЦДНТА України», розміщена на офіційному вебсайті архіву.

70-річний ювілей відзначив спеціалізований інститут, без якого було би важко уявити розвиток електричного й поштового зв’язку в Україні. Мова йде про Київське відділення Центрального науково-дослідного інституту зв’язку «ЦНДІЗ» (зараз – Державне підприємство «Український науково-дослідний інститут зв’язку» Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, м. Київ). У фондах ЦДНТА України зберігаються документи, що ілюструють розвиток і вдосконалення засобів зв’язку та способів передачі інформації (док. 7-8). Більш детально дізнатися про роботу інституту можна з онлайнової виставки документів, яка була підготовлена співробітниками нашого архіву: https://cdnta-old.archives.gov.ua/index.php/uk/exhibitions-uk/792-exhibitions-2022-12-28

Ще однією знаковою подією стало 70-річчя створення Державного інституту по проєктуванню машин для гірничорудної промисловості «Діпрорудмаш» (зараз – Відкрите акціонерне товариство «Науково-дослідний і проєктно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном). Інститут займався створенням машин для механізації робіт із видобування корисних копалин підземним способом та при відкритих гірничих роботах. У наших архівосховищах зберігаються документи із проєктування комбайна малогабаритного барабанолопастевого типу МБЛ та комплексу щитового прохідницького (ЩПК), який був створений вперше в СРСР (док. 9-12).

Окрім того, визначною датою в українському машинобудуванні стало 65-річчя заснування Спеціального конструкторського бюро вантажно-розвантажувальних машин та механізмів (зараз – Відкрите акціонерне товариство по розробці і виготовленню дослідних партій вантажопідйомних машин, «Автовантажмаш» (без відомчої підлеглості), м. Львів). Основним напрямом роботи є створення нових видів машин, агрегатів та пристосувань для механізації вантажно-розвантажувальних робіт тощо. У ЦДНТА України зберігається проєкт автонавантажувача моделі «4003» – другої вітчизняної моделі самохідної універсальної транспортної машини, вантажопідйомність якої складала 5 тон. Нові, оригінальні конструктивні рішення значно покращили техніко-експлуатаційні показники та збільшили довговічність роботи механізмів у порівнянні з попередніми моделями. Також зберігається проєкт покращеної моделі автонавантажувача «4008», який був створений вперше в країні. Вантажопідйомність становила 10 тон, а сама машина мала підвищену маневреність і продуктивність (док. 13-15).

Розділ 2. Ювілеї промислових підприємств

2024 рік знаменує важливі віхи в історії багатьох провідних підприємств України, документальна спадщина яких дбайливо зберігається в нашому архіві. Це підприємства, які формували промисловий потенціал країни, створювали унікальні виробництва, розвивали інженерну школу та встановлювали міцні міжнародні зв’язки, тим самим розширюючи географію експорту української продукції.

135 років тому, в 1889 році, інженерами-підприємцями Е. А. Боссе і Р. Г. Генефельдом було засновано чавуноливарний завод по виготовленню шахтного устаткування. Сьогодні ВАТ «Донецькгірмаш» — сучасне високорозвинуте підприємство машинобудівного комплексу України. Продукція товариства відома 34 країнами світу. Обладнання виготовлене підприємством працює на гідроспорудах Асуанської греблі в Єгипті, на Нурекській ГЕС у Таджикистані, на металургійних підприємствах Китаю, Індії, шахтах і гірничих розрізах Польщі, Румунії, Югославії та інших країн. У ЦДНТА України зберігаються документи з проєктування багатоканатної підіймальної машини МК 2,1х4Р; редуктора ЦДН-115 та роторного екскаватора ЭРГ 350/1000 – унікальний проєкт, який був виготовлений вперше в Україні (док. 16-19).

10 років потому в 1899 році, було засновано завод «Юніон», який у 1923 році перейменовали на Макіївський металургійний завод (зараз – ПрАТ «Макіївський металургійний завод»). У наших архівосховищах зберігається унікальна документація з виробництва першого радянського блюмінгу на зазначеному заводі. Успішний запуск блюмінгу мав величезне значення для всієї металургійної галузі СРСР. По-перше, це довело можливість самостійного виробництва складного прокатного обладнання. По-друге, досвід проєктування та будівництва став основою для створення наступних блюмінгів на інших заводах країни. Загалом виробництво блюмінгу дозволило значно збільшити виробництво якісного прокату для машинобудування та інших галузей промисловості (док. 20-21).

Надзвичайно важливою датою в історії українського машинобудування стало 105-річчя створення заводу сільськогосподарських машин І. З. Гуревича  (зараз – ВАТ «Херсонські комбайни»). Це підприємство стало символом розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування та технологічного прогресу. У фондах нашого архіву зберігаються одні із знакових проєктів заводу. Наприклад, пересувний локомобіль П-38, що став одним із перших значних досягнень заводу; його удосконалена модель 4-ЛП-20. А також кукурудзозбиральний комбайн «Херсонець» марки ККХ-3, що став справжнім прорив у вітчизняному комбайнобудуванні. Його перевагами було: інноваційна система збирання та очищення качанів, високопродуктивний механізм відокремлення зерна, ергономічна кабіна оператора, надійна конструкція основних вузлів, можливість роботи на полях різної конфігурації (док. 22-27).

Не менш важливою датою є 75-річчя від дня створення Харківського трактороскладального заводу (зараз – ТОВ «Завод самохідних шасі»). Підприємство стало першим у розробці та виробництві унікальних самохідних шасі (універсальна машина, що поєднувала функції трактора та вантажного транспорту), які змінили підхід до механізації сільського господарства (док. 28-29).

Розділ 3. Ювілеї видатних діячів науки і техніки

Особливо гостро відчувається цінність збереження архівних документів, коли вивчаєш творчий шлях видатних діячів науки і техніки. Адже за кожним документом – людська доля, роки наполегливої праці, злети й падіння.

Так, минуло 125 років від дня народження Георгія Густавовича Вегмана (1899–1973) – архітектора, одного із найяскравіших представників конструктивізму та «сталінського ампіру». Зодчого, який вніс значний внесок у становлення і розвиток радянської архітектури 1920–1950 рр. Брав участь повоєнній відбудові Харкова та Запоріжжя. У нашому архіві зберігається один із найвизначніших проєктів архітектора – Концертний зал імені Михайла Глінки (Запорізька обласна філармонія), який спроєктований відповідно до всіх канонів будівництва (док. 30-31).

На нинішній рік припадає 120-річчя Льва Бенціоновича Катка (1904–1970) – українського радянського архітектора, автора низки проєктів будівель у м. Київ. Наприклад, Київської консерваторії на вулиці Архітектора Городецького (тепер – Національна музична академія України імені Петра Чайковського). Проєкт реконструкції та пристосування будівлі колишнього готелю «Континенталь» для консерваторії у 1950-1958 рр. розробили архітектори Лев Каток та Яків Красний. Документи ЦДНТА України містять плани й технічні пояснення до кожного етапу проєкту, демонструють, наскільки скрупульозно зодчі підходили до створення інтер’єрів і фасадів (док. 32-33).

115 років тому народився Борис Іванович Приймак (1909–1996) – український радянський архітектор, головний архітектор Києва (1955–1973), професор. Заслужений будівельник УРСР (1965), народний архітектор СРСР (1979). Спадщина зодчого – це не просто будівлі, це свідки епохи, втілення ідей та прагнень, що потребують нашої шани та збереження (док. 34-35). Серед найвідоміших проєктів, до створення яких долучився архітектор, варто згадати міст Патона – унікальну інженерну споруду, перший у світі суцільнозварний міст такої довжини. Борис Приймак разом з іншими архітекторами працював над його художнім оформленням, додавши мосту витонченості та елегантності. Його рука відчувається і у забудові Хрещатика, де він прагнув створити гармонійний ансамбль, що поєднував би історичну спадщину із сучасними тенденціями. У ЦДНТА України зберігається документація проєктів наступних будівель, у розробці яких брав участь Борис Приймак: житлові будинки по вул. Хрещатик № 13/2, № 15 та № 29 у м. Київ; будинок тресту Головцукор у м. Київ (тепер Державний департамент продовольства України); будинок зв’язку у м. Київ (зараз – Київський головпоштамт); готель «Москва» (тепер готель «Україна»).

110 років минуло від дня народження Заслуженого будівельника України, висококваліфікованого інженера-будівельника, конструктора Георгія Йосиповича Тер-Арутюнянца (1914–2004) (док. 38-39). Під керівництвом Георгія Тер-Арутюнянца були розроблені схеми районного планування 25 областей Української РСР, генеральна схема розташування курортів та місць відпочинку, генеральні плани розвитку більшості обласних центрів та багатьох міст України; впроваджені удосконалені технології проєктування: електронні рахунки транспортних, інженерних розрахунків, інноваційні методи копіювання креслеників тощо. Також були споруджені будівлі театрів у Івано-Франківську, Ужгороді, Сумах, Житомирі, Херсоні, Рівному, стадіон із плавальним басейном у Дніпропетровську (тепер м. Дніпро), льодовий  стадіон у Києві, нове місто енергетиків Кузнецовськ (тепер м. Вараш) у Рівненській області, санаторні комплекси в Євпаторії, Миргороді, Трускавці, «Гінтіаді» в Гаграх (тепер м. Ґаґра, Абхазія, Грузія) та інші.

У цьому році свій 95-річний ювілей відзначила Валентина Григорівна Маєвська (1929-2015) – українська  ландшафтна архітекторка, професор архітектури, заслужений архітектор УРСР. Авторка понад 100 наукових праць з питань проєктування державних природних парків України; відновлення порушених територій для рекреації; охорони територіальних ресурсів містобудування; захисту зеленої садово-паркової зони тощо.

Крім того, Валентина Маєвська – авторка та співавторка таких значних проєктів, як: дендропарк «Асканія-Нова»; генеральні плани міст Хотина, Дніпропетровська (тепер м. Дніпро), Покрова, Переяслава-Хмельницького, Кузнецовська, Корюківки; планування зони історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» у м. Полтава; ботанічного саду «Поділля» у м. Вінниця; реконструкції парку-пам’ятника садово-паркового мистецтва «Утьос-Карасан» у м. Алушті тощо (док. 36-37).

Ювілейні дати 2024 року – це не лише привід згадати історію, але й можливість усвідомити спадщину, що формує наше сьогодення. Архівні документи, дбайливо збережені ЦДНТА України, є безцінним джерелом знань та натхнення, що забезпечує зв’язок між поколіннями та сприяє розвитку української науки та промисловості.