Архів – дзеркало історії: зберігає і транслює світові спадщину поколінь видатних людей, які у локальному моменті змінили світ, джерело геніальних думок та ідей з різних сфер точних і гуманітарних наук. Центральний державний науково-технічний архів України (ЦДНТА України) централізовано зберігає історично значущу науково-технічну документацію (НТД): проєктну, конструкторсько-технологічну, науково-дослідну, усноісторичну, патентну.

2023 рік видався щедрим на ювілейні і пам’ятні дати. Користуючись цією нагодою, співробітниками відділу використання інформації документів підготовлено виставку, яка розповідає про діяльність ювілярів цього року, актуалізує увагу на їх наукових і творчих здобутках та внеску у розвиток науки та техніки в Україні. Виставкова експозиція складається з трьох розділів.

Розділ 1. Ювілеї науково-дослідних установ та проєктно-конструкторських організацій.

60 років тому було засновано Український науково-дослідний і проєктно-конструкторний інститут нафтової і нафтопереробної промисловості «УкрНДІдіпронафта» (нині «Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект») (фонд Р-171). Організація спеціалізується на розробці проєктно-кошторисної, конструкторської документації, проведенню робіт капітального будівництва, реконструкції, розширення і технічного переоснащення підприємств нафтопереробної і нафтохімічної промисловості. Протягом своєї історії деякий час «Укрнафтохімпроект» також займався дослідженням проблем технологій виробництва нафтопродуктів: синтетичних масел, високоефективних пластичних мастил, присадок тощо. Компоненти, які були вперше синтезовані фахівцями інституту, застосовувалися в широкому спектрі галузей економіки. У ЦДНТА України зберігаються документи організації, а саме звіти про науково-дослідні роботи (К. 3-56).

У виставковій експозиції представлено фотокопію принципової схеми отримання нафтових ростових речовин сірчанокислотним методом (док. 1), яку було розроблено фахівцями інституту для сільськогосподарського сектору економіки з метою стимуляції прискореного процесу зростання рослин.

Також, у 1963 році створено Центральне конструкторське бюро по електрообладнанню (нині Відкрите акціонерне товариство Спеціальне проєктно-конструкторське та технологічне бюро заглибного електроустаткування для буріння свердловин та видобування нафти «Потенціал» (ВАТ СКТБЗЕ «Потенціал») (фонд Р-54).

На виставці представлено фотокопії креслеників електробура Е250/8 (док. 2), електродвигунів (док. 3-4) та пристроїв для геологічної сейсморозвідки (док. 5-7).

Електробур Е250/8 був розроблений фахівцями конструкторського бюро в 1963 році, призначений для обертання долота при бурінні нафтових та газових свердловин. На виставці представлено фотокопію складального креслення двигуна даного приладу.

У ЦДНТА України зберігається документація унікального проєкту «Електродвигун ЕД-240/8 з комутатором типу КБП-250» – вперше у світі було реалізовано безконтактний занурювальний комутатор для цільового практичного застосування у нафтогазовій промисловості для контролю за опором ізоляції струмопроводу та електробура.

Ви можете ознайомитися з фотокопіями складального креслення даного технічного елемента (док. 3), а також асинхронного водонаповненого занурювального електродвигуна ПАВ-180В5 (док. 4).

На виставці демонструються документи рішень пересувного електродинамічного джерела сейсмічних імпульсів «Сейсмодин» (док. 5-7), що було розроблено фахівцями Центрального конструкторського бюро в 70-80-х роках ХХ століття. Такі пристрої передбачалося встановлювати на базі автомобілів, призначалися вони для досліджень у галузі геології шляхом створення штучних коливань земної поверхні за рахунок електричного розряду. Як джерело живлення використовується генератор, який живиться від двигуна автомобіля-бази. Відбиті сейсмічні імпульси фіксуються, потім дані обробляються в лабораторних умовах.

Знаковою подією стало 60-річчя створення при Харківському електротехнічному заводі (нині HELZ) Спеціального проєктно-конструкторського і технологічного бюро електродвигунів ВО «Укрелектромаш» (фонд Р-144) (нині ТВО «СКБ «Укрелектромаш»). Ця організація – провідний в Україні розробник та виробник загальнопромислових та спеціальних електродвигунів малих та середніх висот, генераторів, електронасосів та інших агрегатних пристроїв. На виставці представлено фотокопії креслеників базової комплектації трифазного асинхронного електродвигуна АОЛ2-3 (док. 8).

У 1943 році, невдовзі після звільнення Донеччини від нацистських окупантів, з метою вирішення задач по відновленню та механізації зруйнованих внаслідок війни шахт Донбасу, було створено Донецьку філію Державної союзної експериментально-конструкторської контори вугільного машинобудування «Вуглемашпроект» (нині Державне підприємство Донецький державний науково-дослідний, проєктно-конструкторський та експериментальний інститут комплексної механізації шахт «Дондіпровуглемаш»).

Незважаючи на складні та кризові періоди в історії вугільної промисловості та економіки України, «Дондіпровуглемаш» постійно добивався помітних результатів у галузі механізації вугледобувного виробництва за рахунок своєї послідовної технічної політики, тісної взаємодії з провідними вугледобувними підприємствами, машинобудівними заводами. Станом на кінець 2023 року інститут знаходиться на тимчасово окупованій території внаслідок військової агресії Росії проти України.

Наприкінці 50-х – на початку 60-х років ХХ ст. колективом конструкторів інституту було створено культовий, для свого часу, революційний вугледобувний комбайн «Донбас». У його конструкції містилася оригінальна ідея – застосування кільцевого бару з одношарнірним ланцюгом у поєднанні з відбійною штангою, що має дві опори. Таке рішення усувало ряд важливих недоліків різально-відбійних елементів, що мали місце у більшості попередніх машин.

На виставковій експозиції представлено фотокопії креслеників прикладів розробок інституту з фондів ЦДНТА України, а саме загального вигляду вугільного комбайну для пластів крутого падіння УКР (док. 9), зрошувального пристрою комбайну «Донбас» (док. 10) та снаряда-обертача бурової машини «Стріла-68» (док. 11).

Знаковою подією в історії Українського машинобудування у 2023 році став 95 річний ювілей створення на базі заводу «Ленінська кузня» (нині ПП «Кузня на Рибальському») судномеханічного конструкторського бюро (нині ВАТ «Центральне конструкторське бюро «Шхуна»).

На виставці експоновано кресленики зовнішнього вигляду прикладів розробок КБ, а саме: швидкохідної парової машини (док. 12), річкового рефрижераторного теплохода вантажопідйомністю 1000 тон (док. 13), наливного транспорту (док. 14), нафтоналивної баржі (док. 15) та парової машини підвищеного тиску (док. 16).

Розділ 2. Ювілеї промислових підприємств.

Визначною датою в українській металургійній галузі у 2023 році стало 55-річчя з нагоди видачи першої плавку надчистого ферохрому на Запорізькому заводі феросплавів.

В ЦДНТА України зберігається проєкт реконструкції, комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів Запорізького феросплавного заводу, який було розроблено спеціалістами Державного науково-дослідного та проектного інституту металургійної промисловості «Гіпросталь».

До 1960 року продуктивність цехів значно перевищила проєктну потужність: склади шихти та готової продукції, транспортні засоби перетворилися на вузькі місця виробничого процесу. Крім того, більшість важких робіт із завантаження, очищення, відправлення готової продукції проводилося вручну, у важких температурних умовах та запиленій атмосфері – перед підприємством постало питання про гостру необхідність комплексної модернізації.

Проєкт реконструкції заводу, розроблений у 60-ті роки ХХ століття, передбачав радикальні трансформації: комплексну механізацію і автоматизацію виробничих процесів, створювалися нормальні санітарно-гігієнічні умови праці та безпечні умови роботи обслуговуючого апарату; завод перетворювався на передове підприємство за рівнем механізації та автоматизації виробничих процесів. Проєкт для свого часу був революційним у галузі. У виставковій експозиції представлені фотокопію фрагмента кресленика реконструкції цеху № 3 (док. 17).

Особливим змістом наповнений 2023 рік для українського машинобудування, адже 65 років тому в світ вийшла перша модель культового мотовелосипеду «Львів’янка» В-902. Варто зазначити, що він був одним з перших, в Радянському Союзі, типом легкого мототранспорту масового виробництва. «Львів’янка» –  спільна ідея спеціалістів Львівського велозаводу та ЦКТБ велобудування Харківського велозаводу (ХВЗ).

Так, у 2023 році виповнилося 100 років заснування ХВЗ, тематична онлайнова виставка присвячена цій події, підготовлена співробітниками архіву за документами ЦДНТА України доступна на нашому офіційному вебсайті, її можна переглянути за посиланням. 

В ЦДНТА України зберігається проєкт реконструкції Львівського заводу мотовелосипедів – серійного виробника цієї техніки. Він був реалізований у 60-ті роки ХХ століття, передбачав значне вдосконалення виробничих ліній, розширення підприємства та модернізацію промислового обладнання. Планувалося, що після реконструкції кількість продукції буде збільшена вдвічі.

Завод був основним постачальником мопедів, підліткових та дитячих велосипедів на ринок СРСР, до кінця 80-х років обійшовши своїх конкурентів галузі. Підприємство випускало популярні серед молоді мопеди «Верховина», «Карпати» (моделі у базовій та спортивній комплектаціях), «ЛВЗ», велосипеди «Зайка», «Тиса» та «Мальва». Львівський велозавод не пережив кризи 1990-х років, зрештою його було визнано банкрутом, з початком нульових підприємство припинило своє існування.

У виставковій експозиції представлено фотокопії креслеників реконструкції диспетчерського пункту складального цеху (док. 18).

Розділ 3. Ювілеї видатних архітекторів.

105 років виповнилося Аврааму Мойсейовичу Мілецькому (1918–2004) – українському та єврейському архітектору, почесному члену Академії архітектури України, одному з фундаторів українського неомодернізму. Найбільш відомими проєктами архітектора є монумент на честь легендарної події Другої світової війни – зустрічі союзних військ на Ельбі, Меморіал жертвам нацистського терору в Бабиному Яру (конкурсний варіант), київський Парк Вічної Слави з обеліском Невідомому солдату. Також, авторству Авраама Мойсейовича належать знакові будівлі культових готелів «Україна» та «Салют», Київського палацу дітей та юнацтва, комплекс споруд Київського крематорію на Байковому кладовищу з неперевершеним барельєфом «Стіна Пам’яті». Мілецький – талановитий архітектор з цікавою, драматичною історією життя. З нагоди його ювілею на сторінках інтернет видання «Вечірній Київ» вийшли тематична стаття, підготовлена за архівними документами співробітниками ЦДНТА України, з нею ви можете ознайомитися за посиланням.

У виставковій експозиції представлено фотокопії ескізу перспективи (док. 19) та малюнку фасаду (док. 20) проєкту «Палац піонерів у Печерському районі м. Києва» (нині Київський палац дітей та юнацтва) авторства Авраама Мілецького.

У 2023 році виповнилося 90 років з дня народження Тамари Володимирівні Устенко – член-кореспондента Української академії архітектура, заслуженого архітектора України. Багато років вона була співробітником КиївНДІПмістобудування, очолювала відділ який займався дослідження проблеми планування міст нашої країни.

Креативні ідеї та новації, авторства Тамари Устенко були спрямовані на створення умов для оптимального забезпечення потреб населення з різних видів послуг, гармонійного поєднання у міському просторі широкого спектру різних об’єктів: шкіл, університетів; культових споруд; лікарень; закладів культури та мистецтва; спортивних та фізкультурно-оздоровчих, масового відпочинку та туризму; торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування та комунального господарства. На виставковій експозиції представлено фотокопії сторінок зі звіту про науково-дослідні роботи КиївНДІПмістобудування (К. 3-32), авторства архітектора, а саме: схеми прийомів реконструкції кварталів багатоповерхової забудови (док. 21).

На нинішній рік припало 105-річчя Вадима Євстафійовича Ладного (1918–2011). Він тривалий час працював архітектором Державних архітектурних майстерень, обіймав посаду начальника управління об’ємного проєктування Державний інститут «Київпроект». Найбільш відомими проєктами у розробках яких брав участь Вадим Ладний були: річковий вокзал в Києві, корпуси Київського державного університету імені Тараса Шевченка, аеропорт Бориспіль, Київський зоопарк, будинок Головпоштамту, корпусу нинішнього Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України. Крім того, архітектор брав участь у розробці проєкту забудови Хрещатику, Русанівського житлового масиву. На виставці експоновано фотокопії документів з проєкту Київського річкового вокзалу: деталі металевих елементів дверей (док. 22) та елементи розпису фризу (док. 23), Республіканської бібліотеки для дітей в столиці України: план та деталі підлоги (док. 24).

150 років тому народився Щусєв Олексій Вікторович (1873–1949) – видатний архітектор та реставратор українського та молдавського походження, домінантними стилями у творчості якого були модернізм та історизм. Перші відомі проєкти реалізував на території України, так його авторству належать справжні витвори мистецтва, від яких захоплює подих: церква в селі Наталівка, що на Харківщині, в маєтку відомого мецената цукрозаводчика Івана Харитоненка (1908–1912), проєкт головного іконостасу для Успенського собору (1902–1910) Києво-Печерської лаври.

У радянські часи брав участь у проєктуванні повоєнної відбудови багатьох міст, в тому числі Київського Хрещатику. Його авторству належать будівлі у різних країнах світу: так наприклад, саме він є архітектором проєкту Храму Христа Спасителя, Великомучениці Катерини та преподобного Серафима Саровського в Сан-Ремо (Італія).

В ЦДНТА України зберігається проєкт післявоєнного відновлення вокзалу у місті Кишинів (Молдова), над яким працював Олексій Вікторович Щусєв. На виставці представлено кресленики фрагментів фасаду з боку перону (док. 25) та зі сторони міста (док. 26).

Провідний спеціаліст відділу використання інформації документів                      Тимур Андреєв

1. Принципова схема отримання нафтових ростових речовин сірчанокислотним методом [зі звіту на тему 34-62б: «Розробка технології отримання найбільш ефективних препаратів нафтових ростових речовин»]. 1963 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-171. К. 3-56. Оп. 1. Од. зб. 9. Арк. 48)

2. Електродвигун електробура Е250/8. Складальний кресленик. 1963 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-54. К. 2-61. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 1)

3. Електродвигун ЕД240-8 із комутатором типу КБП-215. Складальний кресленик. 1972 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-54. К. 2-174. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 1)

4. Електродвигун асинхронний занурювальний водонаповнений. Складальний кресленик. 1993р. (ЦДНТА України. Ф. Р-54. К. 2-174. Оп. 3. Од. зб. 366. Арк. 1)

5. Сейсмодин типу С-140/07-У2. Складальний кресленик. 1978 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-54. К. 2-343. Оп. 1. Од. зб. 12. Арк. 1)

6. Сейсмодин типу С-140/0,7-У2. Габаритне кресленик. 1976 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-54. К. 2-343. Оп. 1. Од. зб. 13. Арк. 1)

7. Джерело сейсмічних коливань. Сейсмодин С7200/15 УХЛ1. Складальний кресленик. 1985 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-54. К. 2-343. Оп. 1. Од. зб. 31. Арк. 1)

8. Електродвигун трифазний асинхронний АОЛ2-3 габарит (базове виконання). 1975 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-144. К. 2-211. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 1)

9. Вугільний комбайн для пластів великого падіння. Загальний вигляд комбайна із пневмодвигуном. 1961 р. (ЦДНТА України Ф. Р-45. К. 2-49. Оп. 1. Од. зб. 22. Арк. 1/1)

10. Зрошувальний пристрій вугільного комбайну «Донбас» із зволоженням зарубної щілини через бар. Загальний вигляд. 1953 р. (ЦДНТА України Ф. Р-45. К. 2-66. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 1)

11. Снаряд-обертач бурової машини «Стріла-68». Складальний кресленик. 1978 р (ЦДНТА України Ф. Р-45. К. 2-245. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 1/1)

12. Швидкохідна парова машина. Установчий кресленик. 1937 р. (ЦДНТА України Ф. Р-108. К. 2-145. Оп. 3. Од. зб. 1699. Арк. 1)

13. Проєкт річкового рефрижераторного теплохода вантажопідйомністю 1000 тон. Загальний вигляд. 1937 р. (ЦДНТА України Ф. Р-108. К. 2-145. Оп. 3. Од. зб. 1771. Арк. 2)

14. Наливний транспорт. Загальний вигляд. 1939 р. (ЦДНТА України Ф. Р-108. К. 2-145. Оп. 3. Од. зб. 5305. Арк. 1)

15. Нафтоналивна баржа 400т. Загальний вигляд. 1939 р. (ЦДНТА України Ф. Р-108. К. 2-145. Оп. 3. Од. зб. 5789. Арк. 1)

16. Парова машина підвищеного тиску. Загальний вигляд. 1940 р. (ЦДНТА України Ф. Р-108. К. 2-145. Оп. 3. Од. зб. 6983. Арк. 1)

17. Запорізький завод феросплавів. Цех № 3. Реконструкція, комплексна механізація та автоматизація. 1961 р. [Фрагмент]. (ЦДНТА України Ф. Р-28. К. 1-73. Оп. 1. Од. зб. 53. Арк. 2)

18. Завод «Мотовелосипедів» м. Львів. Зв’язок, сигналізація. Реконструкція диспетчерського пункту складального цеху. Пульт диспетчера. 1966 р. (ЦДНТА України Ф. Р-164. К. 1-264. Оп. 1. Од. зб. 131. Арк. 9)

19. Палац піонерів у Печерському районі м. Києва (нині Київський палац дітей та юнацтва). Ескіз перспективи. 1962 р. (ЦДНТА України Ф. Р-6. К. 1-278. Оп. 1. Од. зб. 4. Арк. 3)

20. Палац піонерів у Печерському районі м. Києва (нині Київський палац дітей та юнацтва). Перспектива. Варіант 2. 1959 р. (ЦДНТА України Ф. Р-6. К. 1-278. Оп. 1. Од. зб. 5. Арк. 9)

21. Формування загальноміського центру. Реконструкція житлової забудови. Прийоми реконструкції кварталів багатоповерхової забудови. 1976 р. (ЦДНТА України Ф. Р-100. К. 3-32. Оп. 2. Од. зб. 268. Арк. 143)

22. Річковий вокзал у м. Києві. Деталь металевих елементів дверей НД-6. 1958 р. (ЦДНТА України Ф. Р-100. К. 1-9. Оп. 1. Од. зб. 11. Арк. 48)

23. Річковий вокзал у м. Києві. Елемент розпису фризу. 1958 р. (ЦДНТА України Ф. Р-100. К. 1-9. Оп. 1. Од. зб. 13. Арк. 4)

24. Республіканська дитяча бібліотека на вулиці Бауманській. План та деталі підлоги. 1974 р. (ЦДНТА України Ф. Р-6. К. 1-125. Оп. 1. Од. зб. 17. Арк. 1)

25. Техніко-робочий проєкт відновлення вокзалу на станції Кишинів. Фрагмент фасаду з боку перону. 1945 р. (ЦДНТА України Ф. Р-195. К. 1-343. Оп. 1. Од. зб. 7. Арк. 1)

26. Техніко-робочий проєкт відновлення вокзалу на станції Кишинів. Фрагмент фасаду з боку міста. 1945 р. (ЦДНТА України Ф. Р-195. К. 1-343. Оп. 1. Од. зб. 8. Арк. 1)