У нинішньому році виповнюється 105 років від дня народження видатного вченого у галузі прокатного виробництва, доктора технічних наук, професора, лауреата Державної премії СРСР, заслуженого діяча науки УРСР, колишнього директора Українського НДІ металів – Ігоря Стефановича Тришевського (1918-1999).

На виставці, присвяченій діяльності професора, представлені документи із фонду особового походження (Р-183) та фонду (Р-13. К. 3-5) Українського науково-дослідного інституту металів Міністерства чорної металургії СРСР, м. Харків (зараз – ДП «УкрНТЦ «ЕНЕРГОСТАЛЬ»), що зберігаються в Центральному державному науково-технічному архіві України (ЦДНТА України).

Ігор Тришевський народився 13 січня 1918 року в місті, яке є осередком українського козацтва – Запоріжжі. Саме там і минули його дитячі роки. У 1935 році майбутній спеціаліст вступив до Харківського механіко-машинобудівного інституту (зараз – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»), який у 1940 році закінчив за спеціальністю «Обробка металів тиском». Цього ж року його було призвано до армії, де він служив до 1946 року.

Після служби, Ігор Тришевський повернувся до рідного міста та з 1946 до 1950 року працював викладачем у Запорізькому машинобудівному інституті (зараз – Національний університет «Запорізька політехніка»).

В 1950 році життя звело фахівця з Українським науково-дослідним інститутом металів, де він і проклав свій кар’єрний шлях – спочатку  працював старшим науковим співробітником, потім керівником групи, завідувачем лабораторії, а з 1964 року – директором інституту. За 20 років, протягом яких Ігор Тришевський керував установою, обсяг виконуваних робіт збільшився майже в 3 рази. З архівних документів можна дізнатися, що інститутом було отримано 1200 авторських свідоцтв на винахід, 95 закордонних патентних грамот, продано 8 ліцензій, впроваджено 215 винаходів. Роботи університету були  відзначені двома Державними преміями СРСР, трьома преміями Ради Міністрів СРСР тощо. Загалом діяльність інституту була спрямована на сотні проєктів на підприємствах гірничо-металургійного комплексу, а також машинобудування, енергетики, транспорту, хімічної промисловості та інших галузей в Україні (док. 2-4; 7; 12).

Ключовим напрямом роботи Ігоря Тришевського було розроблення теорії та технології нового виробництва високоекономічних гнутих профілів прокату (док. 5; 6; 8-10). Ця продукція має широке застосування в будівельній, машинобудівній, автомобільній галузі, у виробництві товарів народного споживання тощо (док. 13-14; 19). Її отримують шляхом профілювання рулону, листа або смуги сталі в холодному стані на спеціальних профілезгинальних і листозгинальних агрегатах. Вітчизняне виробництво гнутих профілів значно перевищувало науково-технічний рівень (технологія, сортамент, швидкість профілювання, продуктивність, автоматизація та механізація технологічного процесу) аналогічного виробництва за кордоном.

Архівні документи, дають нам змогу зрозуміти, що науковець дійсно захоплювався своєю роботою. Він активно працював над розширенням та оновленням сортаменту металопродукції в СРСР. За його ініціативою та керівництвом було розроблено та впроваджено багатоцільові комплексні програми з розробки технології та промислового виробництва нових високоекономічних гарячекатаних профілів прокату, що істотно вплинули на технічний прогрес та створення нової техніки в нашій країні (док. 16). Ігор Тришевський уперше у світовій практиці започаткував нові науково обґрунтовані технологічні процеси виробницт ва економічних видів прокату. Під його керівництвом були створені такі різновиди металопрокату, як полегшені балки та швелери, сортовий та листовий прокати з розмірами в мінусовому полі допусків, листовий та смуговий прокат із рифленою поверхнею, періодичні, замкнуті, профілі високої жорсткості, двотаври із широкими та паралельними полицями, що знайшли широке застосування в промисловості та будівництві. Також під його керівництвом було виконано комплекс робіт із забезпечення виробництва в СРСР залізничних рейок високої експлуатаційної стійкості, які вважалися найкращими у світі.

За ініціативою Ігоря Тришевського та під його керівництвом в чорній металургії було побудовано 4 цехи з виробництва високоекономічних гнутих профілів прокату, 12 високопродуктивних профілезгинальних агрегати, в інших галузях – 68 профілезгинальних станів (док. 7; 22). Виробництво гнутих профілів становило приблизно 25 млн тонн і забезпечило в народному господарстві економічний ефект, у тому числі завдяки економії майже 5 млн тонн металу.

Загалом, Ігор Стефанович Тришевський був великим фахівцем у галузі прокатного виробництва. Та, як зазначали колеги, він був неабияким організатором у справі постановки та вирішенні великих науково-технічних проблем. Мав широку ерудицію в галузі сталеплавильного виробництва, металознавства, економіки промисловості, відрізнявся великою працездатністю, цілеспрямованістю та вмінням виховувати колектив дослідників. Усе своє свідоме життя він присвятив науці. Багатогранна дослідна робота знайшла своє відображення в десятках книг і статей (док. 20-21). Так згідно з архівними документами, Ігор Тришевський за свою діяльність опублікував 641 наукову працю, з них 53 книги та 68 брошур. Усі публікації відрізняються новизною та оригінальністю. Більшість опублікованих робіт у галузі виробництва сталі, прокату, гнутих профілів залишаються і зараз настільними книгами наукових і заводських працівників. Також ним було отримано 321 авторське свідоцтво на винаходи, 25 закордонних патентів, продано за кордон 2 ліцензії. Створено наукову школу в галузі виробництва гнутих профілів, під його керівництвом виконано та захищено 44 кандидатські дисертації. Це дало змогу створити в УКРНДІМЕТі та на металургійних заводах висококваліфіковані колективи, які успішно вирішували питання розвитку та вдосконалення даного виробництва.

Варто зазначити, що діяльність науковця неодноразово відзначалася високими нагородами (док. 1). Так, за досягнення в науково-технічному прогресі чорної металургії СРСР Ігоря Тришевського було нагородженого 5 золотими та 3 срібними медалями ВДНГ СРСР (док. 23-24). У 1976 році, як керівнику роботи з розробки та створення промислової технології та обладнання для виробництва економічних гнутих профілів прокату та впровадження їх у народному господарстві Постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР йому було присуджено Державну премію СРСР (док. 17). А в 1978 році за визначні заслуги в розвитку науки й техніки та підготовку наукових кадрів присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки Української РСР» (док. 18).

В 1985 році професор припинив активну роботу та вийшов на пенсію, але все одно продовжував консультувати в Українському науково-дослідному інституті металів.

Отже, у фондах ЦДНТА України зберігається чимало документів пов’язаних з ім’ям науковця (док. 11; 15). Це: видані книги, статті, довідники, відомості про впровадженні винаходи тощо. Дані документи є цінним джерелом про життєвий шлях Ігоря Тришевського та характеризують його, як вченого та провідного спеціаліста в галузі прокатного виробництва.

1. Перелік нагород професора І. С. Тришевського. б/д. (ЦДНТА України. Ф. Р-183. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 9)

2. Фотографії з технічного звіту «УкрНДІМет»по темі № 505 «Розробка форми злитка стійкого проти поздовжніх тріщин для косої прокатки», інженер А. В. Старобогатов. 1937 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-13. К. 3-5. Оп. 1. Од. зб. 140. Арк. 22)

3. Фотографії сталеплавильної лабораторії «УкрНДІМет» до теми № 360 «Виплавка малостаріючої сталі “МС” на заводі ім. Фрунзе». 1938 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-13. К. 3-5. Оп. 1. Од. зб. 155. Арк. 1)

4. Фотографії сталеплавильної лабораторії «УкрНДІМет» до теми № 360 «Виплавка малостаріючої сталі “МС” на заводі ім. Фрунзе». 1938 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-13. К. 3-5. Оп. 1. Од. зб. 155. Арк. 3)

5. Книга професора І. С. Тришевського на тему: «Проводки прокатних верстатів». 1957 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-183. Оп. 1. Од. зб. 2. Обкладинка)

6. Застосування гнутих профілів із замкнутим прямокутним перерізом при виготовленні рам легкових автомобілів (а, б) та при виготовленні каркаса автобуса (в) З видання І. С. Тришевського, В. В. Клепанда, Ф. І. Скокова «Гнуті профілі прокату»]. 1962 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-183. Оп. 1. Од. зб. 4. Арк. 49)

7. Загальний вид профілезгинального стану Українського інституту металів [З видання І. С. Тришевського, В. В. Клепанда, Ф. І. Скокова «Гнуті профілі прокату»]. 1962 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-183. Оп. 1. Од. зб. 4. Арк. 182)

8. Фрагмент статті І. С. Тришевського на тему: «Сучасний стан виробництва гнутих профілів в СРСР та за кордоном». 1965 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-183. Оп. 1. Од. зб. 6. Арк. 7)

9. Застосування гофрованих профілів у автомобілебудуванні. [З видання І. С. Тришевського «Холодногнуті гофровані профілі прокату»]. 1967 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-183. Оп. 1. Од. зб. 8. Арк. 25)

10. Застосування холодногнутих гофрованих профілів у будівництві житлових та промислових будівель. [З видання І. С. Тришевського «Холодногнуті гофровані профілі прокату»]. 1967 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-183. Оп. 1. Од. зб. 8. Арк. 29)

11. Депутатський білет № 635 виданий І. С. Тришевському, який засвідчує, що його обрано депутатом від виборчого округу № 256 м. Харкова ХІ скликання. 1967 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-183. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 3)

12. Збірник праць Українського науково-дослідного інституту металів. Випуск ХIII. 1968 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-183. Оп. 1. Од. зб. 9. Обкладинка)

13. Приклади можливих конфігурацій поперечного перерізу гнутих профілів. [З довідника під ред. І. С. Тришевського «Гнуті профілі прокату»]. 1968 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-183. Оп. 1. Од. зб. 10. Арк. 13)

14. Вагон електропоїзда та гнуті профілі, що застосовуються при його виготовленні. [З довідника під ред. І. С. Тришевського «Гнуті профілі прокату»]. 1968 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-183. Оп. 1. Од. зб. 10. Арк. 270)

15. Диплом доктора технічних наук № 003445 виданий І. С. Тришевському. 1969 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-183. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 4)

16. Доповідь доктора технічних наук професора І. С. Тришевського на тему: «Основні тенденції та напрямки розвитку сортаменту гарячекатаних та холодногнутих профілів прокату». [З праці міжгалузевої науково-технічної ради з розширення сортаменту, збільшення обсягів виробництва та застосування горячекатаних та гнутих профілей прокату]. 1969 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-183. Оп. 1. Од. зб. 10/2. Арк. 8)

17. Диплом про присудження Державної премії СРСР І. С. Тришевському за розробку та створення промислової технології та обладнання для виробництва економічних гнучких профілей прокату та впровадження їх у народне господарство. 1976 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-183. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 6)

18. Посвідчення № 122 І. С. Тришевського про присвоєння почесного звання «Заслужений діяч науки УРСР». 1978 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-183. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 7)

19. Гнуті профілі, що застосовуються при виготовленні легкового автомобіля «Волга». [З довідника під ред. І. С. Тришевського «Гнуті профілі прокату»]. 1980 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-183. Оп. 1. Од. зб. 18/2. Арк. 329)

20. І. С. Тришевський, М. Е. Докторов «Теоретичні основи процесу профілювання» під ред. І. С. Тришевського. 1980 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-183. Оп. 1. Од. зб. 19/2. Обкладинка)

21. Стаття І. С. Тришевського написана у співавторстві з Е. С. Дахновським, В. І. Мирошниченко, А. П. Антипенко на тему: «Розробка та дослідження нової технології виробництва напівзамкнених та замкнутих гнутих профілів» [З галузевого збірника Українського науково-дослідного інституту металів. «Теорія та технологія виробництва гнутих профілів прокату»]. 1981 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-183. Оп. 1. Од. зб. 19. Арк. 5)

22. План розташування обладнання профілезгинальних агрегатів уніфікованого цеху гнутих профілів. [З видання «Виробництво гнутих профілів. Обладнання та технологія» під ред. І. С. Тришевського]. 1982 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-183. Оп. 1. Од. зб. 20. Арк. 22-23)

23. Витяг з протоколу Держплану СРСР Державного комітету СРСР з науки й техніки, Міністерства чорної металургії «Про організацію робочої групи для підготовки необхідних матеріалів з технічного переозброєння та реконструкції основних фондів підприємств чорної металургії». 1982 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-183. Оп. 1. Од. зб. 22. Арк. 16)

24. Фрагмент відомостей про участь професора І. С. Тришевського у розробці та реалізації питань науково-технічного прогресу СРСР у складі Наукових Рад та комісій. 1984 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-183. Оп. 1. Од. зб. 21. Арк. 20)

         Архівістка І категорії відділу                                                           

         використання інформації документів                                      Котенко Катерина